АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/744/9858/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Бойко О.М.

Справа № 185/6097/13-ц Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Козлова С.П.

при секретарі - Чоха К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 599827,87 грн. (із розрахунку офіційного курсу гривні до долару США), а саме: заборгованість за кредитом - 486675,74 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 101569,77 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 11582,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог він вказував на те, що відповідно до укладеного договору №11257992000 від 26 листопада 2007 року ОСОБА_1 отримав від АКІБ «УкрСиббанк» (ПАТ «Дельта Банк» після переходу прав вимоги за договорами) кредит в розмірі 62170 доларів США під 12,4% річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 26 листопада 2028 року та взяв на себе зобов'язання щомісячного повернення часток кредиту. В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за даним договором, 26 листопада 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (ПАТ «Дельта Банк» після переходу прав вимоги за кредитами) та ОСОБА_2, а також між АКІБ «УкрСиббанк» (ПАТ «Дельта Банк» після переходу прав вимоги за договорами) та ОСОБА_3 були укладені договори поруки №11257992000/2 та №11257992000/3 відповідно, згідно яких останні поручилися перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2013 року позовні вимоги ПАТ «ДельтаБанк» задоволені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного договору №11257992000 від 26 листопада 2007 року ОСОБА_1 отримав від АКІБ «УкрСиббанк» кредит у розмірі 62170 доларів США під 12,4% річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 26 листопада 2028 року та взяв на себе зобов'язання щомісячного повернення часток кредиту. В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за даним договором, 26 листопада 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, а також між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 були укладені договори поруки №11257992000/2 та №11257992000/3 відповідно, згідно яких останні поручилися перед АКІБ «УкрСиббанк» за виконання ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору.

Проте, ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення сум кредиту не виконав, у зв'язку з чим, станом на 29.09.2010 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 599827,87 грн. (із розрахунку офіційного курсу гривні до долару США).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Крім того, статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги відповідачів були предметом дослідження суду першої інстанції і їх висновки вони не спростовують.

Так , зокрема , твердження в апеляційній скарзі про те , що ПАТ « УкрСиббанк» безпідставно в односторонньому порядку підвищив розмір відсоткової ставки з 12,4% до 24,8 % , в зв»язку з чим спірний кредитний договір припинив свою дію , визнати обґрунтованими не можна , оскільки вище вказані дії кредитором були проведені у відповідності до положень договору про надання споживчого кредиту від 26 листопада 2007 року , а саме його п.8.1 ( ар. сп. 8) де зазначено , що на прострочену суму основного боргу Банк нараховує підвищені проценти , в розмірі діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу.

Доводи апеляційної скарги про те , що уступка права вимоги за кредитним договором ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк» призвела до припинення дії договору поруки , оскільки проведена без узгодження з поручителем , самі по собі визнати обґрунтованими не можна , оскільки зміни зобов»язання не відбулося , як і збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Виходячи з вище наведеного висновки суду першої інстанції достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 та 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її оголошення і з цього ж дня може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді :