Справа № 11a-992 2006 р. Головуючий в 1 інстанції - Головко О.В.
Категорія: 307 ч.2, 364 ч.З Доповідач: Буженко Н.В.
КК України
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсоської області в складі:
головуючого- Червоненка В.Я.;
суддів: Буженко Н.В.;
Лободзінського С.В.;
з участю прокурора - Литвиненка О.О.;
засудженого - ОСОБА_1;
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хероні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок місцевого Суворовського районного суду м. Херсона від 15 вересня 2006 року;
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1, раніше не судимий;
засуджений за ст. 307 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на два роки та шість місяців обмеження волі з конфіскацією 1/2 частини його особистого майна, за ст.364 ч.З КК України із застосуванням ст.69 КК України на три роки обмеження волі з позбавленням права займати адміністративно-розпорядчі посади в правоохоронних органах строков на три роки. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання - три роки обмеження волі з конфіскацією 1\2 частини його особистого майна та з забороною займати адміністративно-розпорядчі посади у правоохоронних органах строком на три роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування основного покарання з іспитовим строком на два роки иа зобов*язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межи України без дозволу цих органів та періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_1 обрано підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на виконання експертиз та вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він обіймаючи посаду ІНФОРМАЦІЯ_1, умисно з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище та право проходу на охороняєму теріторію СІЗО, 1 червня 2006 року близько 17.50 години в м. Херсоні по вул. Перекопській, 10 біля кафе «Арсенал» знайшов та присвоїв пакет з наркотичним засобом - ацетильованим опієм, масою в перерахунку на суху речовину 0,25 гр., з метою збуту незаконно проніс в охороняєму зону Херсонського СІЗО, переховуючи наркозасіб в носку правої ноги. О 18.30 год. заступивши на чергування після проходження контрольно-пропускного пункту СІЗО, в приміщенні охороняємої зони - службовому кабінеті оперативного відділу, під час проведення огляду працівниками оперативного відділу у ОСОБА_1 був знайдений та вилучений вказаний наркотичний засіб.
В апеляції прокурор, що брав участь у розгляді справи, вважає, що покарання, призначене ОСОБА_1 не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, тобто є занадто м*яким, просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_1 за ст. 307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - два роки та 6 місяців обмеження волі з конфіскацією всього майна, яке йому належить, за ст. 364 ч.З КК України із застосуванням ст. 69 КК України - три роки обмеження волі з забороною на 3 роки займати адміністративно-розпорядчі посади в правоохоронних органах з конфіскацією всього майна, що йому належить. На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання -три роки обмеження волі з забороною займати адміністративно-розпорядчі посади в правоохоронних органах, з конфіскацією всього майна, яке йому належить , з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи відкритого типу. Крім того, в апеляції прокурор вказує на порушення судом вимог ст. 77 КК України, оскільки підсудному разом з встановленням іспитового строку також призначено додаткове покарання у вигляді конфіскації 1/2 частини майна, яке йому належить.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, вислухавши пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив залишити вирок щодо нього без змін та в останньому слові просив не позбавляти його волі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
Висновок суду щодо доведенності винності ОСОБА_1 в скоєнні злочинів, за які він засуджений є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується сукупністю зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказів та ніким не оспорюється.
Таким чином, судова палата вважає, що суд всебічно і повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку, злочинні дії ОСОБА_1 правильно кваліфікував за ст. 307 ч.2 та ст.364 ч.З КК України.
Згідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернено увагу суддів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним в скоєнні злочину, мають суворо дотримуватись вимоги ст. 65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізується принципи законності, обґрунтованності та індівідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди зобов*язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом*якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст. 75 КК України, суд не надав правової оцінки ступеню тяжкості, характеру суспільної небезпечності ті обставинам, вчиненому ним злочинному діянню, не врахував, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини, за які санкціями статей Особливої частини Кримінального Кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі відповідно від 5 до 10 та від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною займати відповідні посади до 3 років, що свідчить пропідвищену суспільну небезпеку зазначених злочинів. Тому, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду в частині призначення покарання та призначити покарання з урахуванням вищезазначених обставин, із застосуванням ст. 69 КК України, пов*язане з обмеженням волі та застосуванням додаткових мір покарання у вигляді конфіскації майна та забороною займати певні посади.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ЗАСУДИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити, вирок місцевого Суворовського районного суду м. Херсона від 15 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання - скасувати.
ОСОБА_1 визнати винним за ст.ст. 364 ч.З, 307 ч.2 КК України та призначити покарання: за ст. 364 ч.З КК України із застосуванням ст. 69 КК України - три роки обмеження волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади у правоохоронних органах строком на три роки та з конфіскацією всього майна, яке йому належить; за ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - два роки та шість місяців обмеження волі з конфіскацією всього майна, яке йому належить.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання - три роки обмеження волі з позбавленням права обіймати адміністративно-розпорядчі посади у правоохоронних органах строком на три роки та з конфіскацією всього майна, яке йому належить, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи відкритого типу.
В решті цей вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений і на нього може бути подано касаційне подання прокурором протягом одного місяця з моменту його проголощення в Верховний Суд України, через Апеляційний суд Херсонської області всіма учасниками процесу.