Справа №11a-1009/ 2006                                         Головуючий у 1-й інстанції: Строілов С.О.

Категорія ст. 366 ч. 1 КК України                                                          Доповідач: Гемма Ю.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

07 листопада 2006 року                                                                                                м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суд Херсонської області в складі:

головуючого: Червоненка В.Я.

суддів: Гемми Ю.М., Чупини С.П.

з участю прокурора: Литвиненка О.О.

засудженого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого  ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 22 серпня 2006 року,

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_1 громадянин України, раніше не судимий, засуджений за ст. 366 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на один рік.

Міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, перебуваючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, 29 березня 2006 року у вечірній час, знаходячись у приміщенні Суворовського ВМ по вул. Маяковського в м. Херсоні, умисно, з особистої зацікавленості, при складанні протоколу огляду ОСОБА_2, вніс до нього завідомо неправдиві відомості про те, що 29.03.2006 року у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено речовину рослинного походження в період часу з 20 год. до 21 год. 15 хвил. на куті вулиць Полякова та Жовтневої революції у м. Херсоні в присутності двох понятих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, що не відповідало дійсності, оскільки протокол було складено пізніше в приміщені Суворовського ВМ, а вказані поняті участі в огляді ОСОБА_2 не приймали.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність своєї вини, посилається на суворість призначеного йому покарання. На його думку, суд першої інстанції не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про його особу, зокрема, щире каяття, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, що він незначний час працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 і не мав достатніх знань і підготовки по складанню процесуальних документів, за місцем роботи до нього були застосовані міри дисциплінарного та матеріального характеру, йому оголосили догану, позбавили премій і надбавок, він вчинив злочин невеликої тяжкості, що не потягло за собою негативних насідків. З урахуванням цих обставин, вважає, що на час розгляду справи у суді він перестав бути суспільно небезпечною особою. Просить на підставі ст. 48 КК України звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити справу.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляції, його останнє слово, в якому він просить звільнити його від кримінальної відповідальності і закрити справу, думку прокурора про законність й обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з таких підстав.

Фактичні обставини вчиненого злочину, доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій в апеляції не оспорюються.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про суворість призначеного йому покарання,  є необгрунтованими.

Обираючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, що характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують його покарання - щире каяття, вік останнього, вчинення ним злочину вперше, на які є посилання в апеляції. Суд врахував і те, що злочин учинено ним як службовою особою з використанням свого службового становища, а тому на думку колегії суддів, призначене ОСОБА_1 більш м'яке покарання в межах санкції ст. 366 ч.1 КК України у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах відповідає вимогам ст.65 КК України і в даному випадку є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Також є необгрунтованими доводи засудженого про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1, умисно, використовуючи своє службове становище, вчинив службове підроблення і - це діяння на час розгляду справи у суді не втратило суспільну небезпечність, у зв'язку з чим, у суду першої інстанції не було підстав для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності із застосуванням ст. 48 КК України, а також вважати, що ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Його же посилання в апеляції на те, що за місцем за місцем роботи до нього були застосовані міри дисциплінарного та матеріального характеру, не можуть бути підставами для зміни чи скасування вироку. Так, відповідно до ст.61 Конституції України - ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а тому ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства України.

Порушень норм кримінально-процесуального закону, які можуть бути підставами для скасування чи зміну вироку, по справі не встановлено.

Таким чином, вирок має бути залишений без змін.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 22 серпня 2006 року щодо нього - без зміни.