21.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22-ц/797/2390/13 Головуючий у першій

інстанції Єзерський П.О.

Категорія 5 Доповідач у апеляційній

інстанції Козуб О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

Головуючого, судді - Козуб О.В.,

суддів - Зотова В.С., Лівінського С.В.,

при секретарі - Мазнєві Ю.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_3,

представника позивача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ритм-1», треті особи Севастопольська міська Рада, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської ради про визнання права власності на пай в ЖБК у вигляді квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 04 грудня 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ритм-1», треті особи Севастопольська міська рада, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської ради, в якому, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати за нею право власності на пай по кооперативній квартирі АДРЕСА_1, мотивуючи вимоги тим, що її дочка ОСОБА_5 була членом ЖБК «Ритм-4» і з 2001 року внесла у повному обсязі грошові кошти (пай) на побудову трьохкімнатної кооперативної квартири, розташованої в секції 3 окремо стоячій будівлі по АДРЕСА_1. У 2004 році свій пай дочка передала їй, що затверджено протоколом загальних зборів кооперативу №3 від 25 вересня 2004 року і №4 від 28 травня 2005 року. З цього часу, вона вносила грошові кошти в кооператив для проведення добудови загального майна і своїми силами добудувала квартиру. У 2009 року ОК «ЖБК «Ритм-4» був ліквідований шляхом злиття з ОК «ЖБК «Ритм-1», і останньому передано все майно кооперативу ЖБК «Ритм-4». У зв'язку з тим, що в 2005 році при переобранні керівництва кооперативу частково втрачена бухгалтерська документація кооперативу (у тому числі печатка і оригінали приходних ордерів), що є підставою для виникнення спору, в тому числі і по її пайовому внеску. Оскільки пай на квартиру АДРЕСА_1 виплачений повністю, однак на протязі тривалого часу будинок в експлуатацію не вводиться, вона позбавлена можливості розпоряджатися своєю власністю, укладати договори про підключення квартири до мереж і отримання комунальних послуг, оформляти субсидії на комунальні послуги як пенсіонерка, так як у неї на квартиру відсутні правовстановлюючі документи. Посилалась на те, що пай в кооперативі є майновим правом члена кооперативу на отримання квартири, яка відповідає сплаченим пайовим внескам в об'єкті нерухомого майна кооперативу.

Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 04 грудня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 04 грудня 2012 року та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та на невідповідність висновку суду про недоведеність сплати нею пайового внеску обставинам, які були вставлені рішенням апеляційного суду що набрало законної сили.

В судове засідання представник відповідача ОК «ДБК «Ритм-1» та представники третіх осіб в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення та датою отримання судового повідомлення. Від відповідача ОК «ЖБК «Ритм-1» надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, треті особи про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та її представника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду І інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших підстав, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем внесення грошових коштів по сплаті пайових внесків за спірну квартиру та проведення нею ремонтно-будівельних робіт.

Проте, з такими висновками не може погодитись колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ст.177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частинами 1 та 2 статті 325 ЦК України передбачено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно з ч.1, 4 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що дочка позивача - ОСОБА_5, являлась членом ЖБК «Ритм-4» з правом на отримання трикімнатної квартири у будинку АДРЕСА_1. В подальшому свій пай вона передала матері - позивачу у справі, яка була прийнята в члени ЖБК «Ритм-4», на підставі рішень загальних зборів членів ЖБК «Ритм-4» №3 від 25.09.2004 року та №4 від 28.05.2005 року (а.с.15-16,17).

Судовим розглядом також встановлено, що рішенням Апеляційного суду м.Севастополя від 16 вересня 2010 року скасовано рішення Нахімовського районного суду м.Севастопоя від 21 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОК «ЖБК «Ритм-4» про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, та відмовлено у задоволенні вищевказаних позовних вимог ОСОБА_3 При цьому, вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_3 є членом обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ритм-4», внесла пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1. Будівництво квартири будинку, в якому знаходиться вказана квартира на теперішній час не закінчене, будинок в експлуатацію не зданий, тобто право власності на квартиру у позивача не виникло.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі ст.384 ЦК України, будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири, член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки ОК «ЖБК «Ритм-1», оплата, яка проводилась ОСОБА_3 по прибутковим ордерам належить вважати як внесення пайового внеску за квартиру АДРЕСА_1, тобто право на пай позивача відповідачем визнається і не оспорюється (а.с.74).

Згідно ч.2 ст.19 ЗУ «Про кооперацію», кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст.21 ЗУ «Про кооперацію», пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу. Право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується.

Згідно ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Право позивача на пай (грошові кошти) не порушено, не оспорюється та визнається відповідачем. Крім того, не заперечується відповідачем на даний час і право отримання позивача на спірну квартиру №56, що підтверджується довідкою відповідача від 07.10.2012 року № 7\12, а визнання права позивача на пай у вигляді спірної квартири є неналежним способом захисту, який не передбачений ЦК України, ЗУ «Про житлово-будівельні кооперативи».

З позовних вимог ОСОБА_3 вбачається, що по суті нею заявлені позовні вимоги про визнання права власності на квартиру (на пай у вигляді квартири - майнові права), а не на грошові кошти.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Враховуючи, що позивачем по суті ставиться питання про право власності на квартиру, рішенням Апеляційного суду м.Севастополя від 16 вересня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОК «Житлово-будівельний кооператив «Ритм-1» про визнання права власності на квартиру відмовлено, а також виходячи з того, що будинок, в якому знаходиться вказана квартира, на час розгляду справи в експлуатацію не зданий, то право власності на пай саме у вигляді спірної квартири не виникло до теперішнього часу.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, суд І інстанції вказані вимоги закону не врахував, зробив хибні висновки, у зв'язку з чим рішення суду, відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду та при поданні апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, апеляційна скарга відхилена.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 04 грудня 2012 року задовольнити.

Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 04 грудня 2012 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Ритм-1", треті особи Севастопольська міська Рада, Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради про визнання права власності на пай в ЖБК у вигляді квартири відмовити у повному обсязі.

Рішення Апеляційного суду м.Севастополя набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуючий, суддя: О.В.Козуб

Судді: С.В.Лівінський

В.С.Зотов