ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2013 року Справа № 905/2944/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачаКомарова В.В. дов. від 03.01.2013 року
відповідачаМанерової Ю.В. дов. від 13.07.2013 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"
на постановувід 13.08.2013 року Донецького апеляційного господарського суду
у справі№ 905/2944/13 господарського суду Донецької області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча"
до Державного підприємства "Донецька залізниця"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит"
простягнення 18359,43 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Донецька залізниця", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про стягнення з відповідачів пропорційно ступеню їх вини збитки у сумі 8732,22 грн.
Заявами від 26.04.2013 року № 09/24 та від 28.05.2013 року № 09/24 позивач збільшував розмір позовних вимог та остаточно просив стягнути 10196,59 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" та 8162,82 грн. з Державного підприємства "Донецька залізниця".
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.06.2013 року (суддя Матюхін В.І.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року (головуючий суддя Широкобокова Л.П., судді Дармін М.О., Орєшкіна Е.В.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у задоволенні позову до Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 8162,82 грн. та у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про стягнення 10196,61 грн. збитків.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" в дохід Державного бюджету України 1700,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону по справі.
Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" 05.11.2012 року на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у напіввагонах №№ 52184991, 55335624, 53522744 за залізничною накладною № 48541056 зі станції Довжанська Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило антрацит у вологому стані, зазначивши, що вантаж ущільнений і маркований вапном.
Вантажовідправником у накладній зазначено у вагоні № 52184991 нетто - 70 000кг (брутто - не зазначено, тара - 23 800 кг); у вагоні № 55335624 нетто - 70 000кг (брутто - не зазначено, тара - 23 400кг); у вагоні № 53522744 нетто - 69 000кг (брутто - не зазначено, тара - 23 300кг).
На станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці вагони прибули 07.11.2012 року.
За заявкою вантажоодержувача, на підставі ст. 52 Статуту залізниць України, здійснено перевірку маси вантажу у вагонах №№52184991, 55335624, 53522744 та виявлено недостачу.
За даним фактом станцією Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці складені комерційні акти № БН 699995/512 від 07.11.2012 року, № БН 699996/513 від 07.11.2012 року, №БН 699997/514 від 07.11.2012 року.
В комерційному акті № БН 699995/512 від 07.11.2012р. зазначено, що вагон №52184991, (бездверний) в технічному відношенні справний, навантаження нижче бортів на 500мм, рівномірне, поверхня вантажу слабо маркована вапном і однією поздовжньою борозною по всій довжині вагону, маркування не порушене, виїмок і заглиблень немає, люка в вагоні справні і зачинені, зважування вагону проводилося на 150-тонних електронних терезах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону. Вага нетто зважування вантажу 66 300кг (брутто 90 100кг, тари з брусу 23 800 кг), нестача вантажу складає 3 700кг проти даних залізничної накладної.
В комерційному акті № БН 699996/513 від 07.11.2012 року зазначено, що вагон № 55335624 (бездверний) в технічному відношенні справний, навантаження нижче бортів на 400-500мм, рівномірне, поверхня вантажу слабо маркована вапном і однією поздовжньою борозною по всій довжині вагону, маркування не порушене, виїмок і заглиблень немає, люка в вагоні справні і зачинені, зважування вагону проводилося на 150 т точних електронних терезах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону, вага нетто зважування вантажу 66 000 кг (брутто 84 400 кг, тари з брусу 23 400 кг), нестача вантажу складає 4 000 кг проти даних залізничної накладної.
В комерційному акті № БН 699997/514 від 07.11.2012 року зазначено, що вагон (бездверний) в технічному відношенні справний, навантаження нижче бортів на 400-500 мм, рівномірне, поверхня вантажу слабо маркована вапном і однією поздовжньою борозною по всій довжині вагону, маркування не порушене, виїмок і заглиблень немає, люка в вагоні справні і зачинені, зважування вагону проводилося на 150 т точних електронних терезах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча" з повною зупинкою вагону, вага нетто зважування вантажу 65 250 кг (брутто 88 550 кг, тари з брусу 23 300 кг), нестача вантажу складає 3 750 кг проти даних залізничної накладної.
Комерційні акти підписані з боку залізниці - начальником станції, двома комерційними агентами, з боку одержувача - прийомоздавальником ПАТ "ММК ім. Ілліча".
У залізничній накладній станція зробила відмітку про складення комерційних актів і зазначила фактично виявлену нестачу маси вантажу.
Розмір збитків недостачі складає 8162,82 грн., які позивач просив стягнути з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог з Державного підприємства "Донецька залізниця" та 10196,61 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит".
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди виходили з того, згідно статті 307 Господарського кодексу України, статті 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються цими кодексами, законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезення встановлюється договором, якщо інше не визначено, зокрема, транспортними кодексами (статутами).
Зокрема, на перевезення залізничним транспортом вантажів, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспортну загального користування, поширюються норми Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. N 457.
Відповідно до ст.105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Так, згідно ст. 110 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
За змістом ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу лише у випадках, визначених цією нормою. Зокрема, в силу п. "а" ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі, колі вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
В силу ст. 129 Статуту залізниць, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, засвідчуються комерційними актами загальної форми, що складають станції залізниць. Зокрема, комерційний акт складається для засвідчення невідповідності маси вантажу, зазначеній у транспортному документі.
За приписами статті 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
При наявності обставин зафіксованих в комерційних актах, зокрема не порушеного маркування справних та зачинених люків відсутність виїмок та заглиблень немає, тобто вантаж на станцію призначення прибув у тому ж стані, у якому він був прийнятий залізницею до перевезення (без слідів розкрадання чи втрати під час перевезення), у зв'язку з чим суди дійшли обгрунтованого висновку, що залізниця довела відсутність своєї вини у виникненні недостачі та відсутні підстави для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника.
Також суди дійшли висновку про відмову у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", оскільки останній як відправник, не є стороною за договором поставки (купівлі-продажу) та не є зобов'язаною стороною, у відносинах, які випливають з договору перевезення.
Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки згідно з частиною 2 статті 306 Господарського кодексу України суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі, а відтак, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" є відправником згідно залізничної накладної № 48541056, якою обгрунтовано позовні вимоги, суди дійшли помилкового висновку, що недостача не стосується перевезення та безпідставно відмовили у позові не встановивши тих обставин, з якими законодавство у даному випадку пов'язує наявність чи відсутність вини у збитках, які зазнав позивач.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень в цій частині не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню в частині відмови у задоволені позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про стягнення 10196,61 грн. збитків з передачею справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року у справі № 905/2944/13 господарського суду Донецької області в частині відмови у задоволенні позову до Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 8162,82 грн. залишити без змін, в частині відмови у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про стягнення 10196,61 грн. збитків скасувати та справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
В решті рішення та постанову залишити без змін.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач