ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 жовтня 2013 р. Справа №801/5712/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Леонової В.В., представника позивача Мустафаєвої Е.Т., представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гостиница "Сурож"
про стягнення 3400,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Інспекція з питань захисту прав споживачів АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення суми штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3400,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення Закону України "Про рекламу" було розміщено рекламу з інформацією, що направлена на формування та/ або підтримку інтересів споживачів реклами до товару, із зображенням торгівельної марки "TEGUILA MILAGRO" виробника алкогольних напоїв. Зазначені порушення стали підставою для прийняття рішення №294-р про накладення штрафу відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.
У судовому засіданні, яке відбулось 14.10.2013 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позові.
Представник відповідача позов не визнав, зазначив, що позивачем не надано доказів наявності вини саме ФОП ОСОБА_3 у розповсюдженні реклами, та пояснив, що ФОП ОСОБА_3 не має жодного відношення до ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", на якому була розміщена реклама, який належить ТОВ "Готель "Сурож".
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі - Закон № 270).
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 270 під внутрішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;
Реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Відповідно до частини 2 ст.22 Закону реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється:
- на радіо та телебаченні з 6 до 23 години;
- на перших і останніх сторінках газет, на обкладинках журналів та інших видань, в усіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань;
- в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань);
- засобами внутрішньої реклами;
- за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв);
- на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену;
- засобами зовнішньої реклами.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону № 270 відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні, зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 6 статті 27 Закону № 270, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим 01.08.2012 року в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу в АДРЕСА_1, на території ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" було зафіксовано порушення порядку розповсюдження реклами з порушенням Закону України "Про рекламу", а саме розміщена реклама з інформацією, що направлена на формування та/або підтримку інтересів споживачів реклами до товару, із зображенням торгівельної марки "TEQUILA MILAGRO" виробника алкогольних напоїв.
Відповідно до листа Виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим від 20.08.2012 року Управлінням архітектури та будівельної політики Судацької міської ради, як робочим органом в сфері зовнішньої реклами дозвіл на розміщення зовнішньої реклами ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" не надавалось. Суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює господарську діяльність ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" є Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 інн НОМЕР_1.
На адресу реєстрації "ІНФОРМАЦІЯ_1" фізичній особи-підприємця ОСОБА_3 на адресу АДРЕСА_1 позивачем направлена вимога від 22.08.2012 №02-01/1181 про надання інформації відносно вартості реклами та усунення порушення, з встановленням строку надання документів до 31.08.2012.
04.10.2013 на адресу реєстрації "ІНФОРМАЦІЯ_1" фізичній особи-підприємця ОСОБА_3 на адресу АДРЕСА_1 позивачем повторно була спрямована вимога №1500/02-01 про надання інформації відносно вартості реклами та усунення порушення, з встановленням строку надання документів до 31.08.2012, також цим листом позивачем було повідомлено відповідача про дату та місце розгляду питання про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу.
На засіданні Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим 23.10.2012 прийнято рішення №294-р про накладання штрафу за порушення вимог частини 2 статті 22, частин 6, 7 статті 27 Закону України "Про рекламу" на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 у розмірі 3400,00 грн..
Зазначене рішення було отримане відповідачем 07.11.2012 року, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с. 6).
Враховуючи несплату відповідачем у визначені законодавством строки суми штрафу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3400,00 грн. штрафних санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що рішення позивача від 23.10.2012 №294-р відповідачем у встановленому законом порядку оскаржено не було, проте, визначена у ньому сума штрафних санкцій не сплачена.
Посилання представника відповідача, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не має відношення до ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", спростовуються матеріалами справи, а саме: 27.09.2013 року Виконавчим комітетом Судацької міської ради АР Крим був наданий суду договір від 01.06.2012 року, що був укладений між ТОВ "Гостиница "Сурож" та ФОП ОСОБА_3, предметом якого є спільна співпраця у сфері організації громадського харчування. На підставі цього договору ТОВ "Гостиница "Сурож" надає ФОП ОСОБА_3 літній майданчик і кухню ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 140 кв.м з інвентарем та обладнанням, строком з 01.06.2012р. по 01.10.2012 р (а.с. 86).
В матеріалах справи також є узгодження №132 пю/С від 11.05.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_3 узгоджує з Виконавчим комітетом Судацької міської ради режим роботи об'єкту та занесення його до Єдиного реєстру об'єктів торгівлі, ресторанного господарства і сфери послуг, розташованих на території АДРЕСА_1. Об'єктом господарювання є ресторан "ІНФОРМАЦІЯ_1". Термін дії узгодження до 01.10.2012 року (а.с. 85).
Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців одними з видів діяльності ФОП ОСОБА_3 є: діяльність ресторанів, роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (а.с. 38).
З огляду на зазначене вище, враховуючи що рішення №294-р про накладання штрафу Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим від 23.10.2012 не було оскаржено, а отже є чинним, однак зазначені санкції не були сплачені самостійно, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідач у порядку, передбаченому статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав доказів сплати штрафних санкцій у розмірі 3400,00 грн..
Відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, за яким таки санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.
Вказаної думки підтримується Вищий адміністративний суд України в постановах від 24.04.2013 по справі №К/9991/15364/11, від 05.09.2013 №К9991/7634/12.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Під час судового засідання, яке відбулось 14.10.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 КАСУ постанову складено 19.10.2013.
Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету м. Судак штрафні санкції на загальну суму 3400,00 грн. (код платежу 21081100, ЄДРПОУ 37966200, р/р, 31116106700031, МФО 824026, у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Калініченко Г.Б.