АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-5244                                                    Головуючий в І інстанції Черновський Г.В.

Категорія 44                                                                Доповідач Кузнецов В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:'

головуючого:       судді      Калиновського А.Б.

суддів :               Кіктенко Л.М., Кузнецов В.О.

при секретарі     Худ олій НА.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

по апеляційній скарзі відповідача ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м, Дніпропетровська від 15 червня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, третя

особа - виконавий комітет Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради, про усунення

порушень прав власника будинку, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2003 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення порушень прав власникаАДРЕСА_1 в м.Дніпропетровську, в якому йому належить 52/100 частки , а відповідачу 48/100. Просив зобов'язати відповідача знести прибудову ( прим. 3-1, 3-2 ). Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що колишнім власником частини домоволодіння, яка зараз належить відповідачу, самовільно побудовані сіни al-1, що складаються з приміщення 3-1 площею 6,2 кв.м. ( кухня ) і комори 3-2 площею 5,0 кв.м., які примикають до його частини домоволодіння. Було знищено отмфстку . Дах сіней улаштований так, що знаходиться нижче даху приміщень 2-1,2-3, які належать позивачу. Внаслідок чого стіна в зимовий період промерзає, у випадку випадання атмосферних опадів відбувається намокання фундаменту і стіни, що в свою чергу спричинило осідання і розкриття тріщин частини домоволодіння позивача і перешкоджає користуватися й обслуговувати домоволодіння.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2006 року позов було задоволено частково, ОСОБА_1 зобов'язана знести приміщення 3-2 в прибудові літ. al-1 (сіни ), з неї на користь позивача стягнуті судові витрати у розмірі 348,72 грн.

На вказане рішення відповідачкою була подана апеляційна скарга про скасування рішення суду та про прийняття ухвали, якою провадження по справі закрити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, заявлених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін відповідно до ст. 308 ЦПК України, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони по справі є співвласниками АДРЕСА_1у м. Дніпропетровську, де ОСОБА_2, належить 52/100 частки, а ОСОБА_1 48/ 100 частки . У володінні відповідачки є самовільно побудовані сіни al-1, які складаються з приміщень 3-1 площею 6,2кв.м. ( кухня ), 3-2 площею 5,0 кв.м. ( комора ). Сіни примикають до частини домоволодіння позивача, а саме приміщень 2-1,2-3, також і до приміщення 3-3, яке належить відповідачки. Вони були побудовані з порушенням ДБН 79-92 п.3.17, внаслідок чого знищена отмостка біля стіни житлового будинку, який належить позивачу.

Суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з урахуванням тих підстав, згідно яких були заявлені позовні вимоги. Суд вірно дійшов висновку проте, що внаслідок самовільно побудованих сіней порушуються права позивача, який не має можливості належним чином користуватися і обслуговувати частиною домоволодіння і зобов'язав відповідачку знести приміщення 3-2 прибудови al-1 (сіни ), що є достатнім для усунення перешкод і порушення прав позивача.

Заявлені у скарзі доводи не спростовують рішення суду. Саме відповідачка є власницею 48/100 часток спірного домоволодіння, вона прийняла спадщину після померлого 18 травня 1988 року чоловіка, який в свою чергу успадкував домоволодіння від свого батька, а тому, саме відповідачка мусить усунути перешкоди шляхом зносу частини самовільно збудованих сіней, а саме приміщення 3-2, оскільки прийнявши спадщину, вона прийняла на себе не тільки права но і обов'язки власника домоволодіння.

Відповідно до ст.4 Закону України " Про власність " власник здійснюючи свої права зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідачки і проте, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки частина будинку належна позивачу стала руйнуватися у 2000 році і саме з цього часу він став звертатися до відповідачки, державні органи з вимогами про усунення перешкод, про що свідчить і складання акту від 26.03.2003року(а.с. 17).

На підставі викладеного колегія суддів вважає можливим залишити без змін рішення суду, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Керуючись ст. ст. 303,307,308, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_1у задоволенні апеляційної скарги.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.