ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2013 року Справа № 904/4870/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача
суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є.
при секретарі судового засідання: Литвин А.П.
від позивача: Биков А.І. представник, довіреність №1003/04 від 07.10.13;
від відповідача: Прокопенко Д.Ю. представник, довіреність №3309 від 14.11.12;
розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ,
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2013 року
у справі № 904/4870/13
За позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ
до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" перерахувати з рахунку застрахованої особи Нищети Ганни Федорівни на користь позивача 2675,20 грн. зайво перерахованих ним страхових виплат, що мало місце після її смерті.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що підставі укладеного між сторонами договору на зарахування та виплату страхових сум № 20 від 02.03.2010 року відповідач зараховував на рахунок Нищети Ганни Федорівни перераховані позивачем страхові виплати за квітень, травень 2012 року, у той час як відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КИ № 460549 Нищета Ганна Федорівна померла 25 квітня 2012 року. За таких обставин позивач вважає, що зайво перераховані ним грошові кошти у сумі 2675,20 грн. підлягають списанню банком з рахунку застрахованої особи та поверненню. На думку позивача неповернення відповідачем перерахованих страхових виплат є невиконанням останнім вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та норм Цивільного кодексу України у частині повернення на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області помилково перерахованих страхових внесків.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.13р. у справі № 904/4870/13 (суддя Колісник І.І.) відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Рішення мотивовано тим, що власником коштів, виплачених застрахованій особі Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та зарахованих банком на її особовий рахунок, є безпосередньо застрахована особа. Банк не має права розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунку фізичної особи. При цьому, у визначених законодавством випадках, у банку виникає обов'язок здійснити дії щодо списання грошових коштів з особистого рахунку клієнта, зокрема, на виконання судового рішення, незалежно від волевиявлення особи, що є володільцем рахунку.
Не погодившись з рішенням господарського суду, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл., звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Так скаржник зазначає, що судом не надано оцінки такому доказу, як дата смерті 27.04.12р. Ніщити Г.Ф., після якої відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області продовжувало щомісячно перераховувати на картковий рахунок страхові виплати і які там знаходяться й досі та які згідно ст. 1071 ЦК України можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду.
Також, не надано судом оцінки таким обставинам, що страхові виплати зараховані після смерті не входять до складу спадщини, оскільки вони нерозривно пов'язані з померлим (ст. 1219 ЦК України)
Таким чином на думку скаржника, відповідач зберігає кошти без достатньої правової підстави.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.13р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді: Павловського П.П. (доповідач) суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О. та призначено судове засідання на 14.10.13р.
У судовому засіданні 14.10.13р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 30.10.13р.
Банком надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності з розпорядженням секретаря судової палати Коваль Л.А. від 28.10.13р. дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді:Павловського суддів: Чередко А.Є., Коваль Л.А.
В судовому засіданні 30.10.13р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 березня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк, Відповідач) та Відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Новомосковську Дніпропетровської області (далі - Позивач) був укладений договір № 20 на зарахування та виплату страхових сум (далі - Договір) (а.с. 12)
За змістом п.п 1.1. клієнт доручає, а Банк бере на себе зобов'язання по зарахуванню на поточні рахунки, відкриті в його установах, страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" застрахованим та іншим особам (надалі "Одержувачам виплат"), які відповідно до Закону мають на це право у разі настання страхового випадку.
15 лютого 2007 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (а.с. 29-30) та Нищетою Г.Ф. (далі - Держатель) було укладено договір на відкриття пенсійного карткового рахунку на емісію картки "Онікс-Пенсійний" № 04306970 відповідно до умов якого Банк відкриває Держателю пенсійний картковий рахунок та видає безпосередньо Держателю банківську платіжну картку "Онікс-Пенсійний". (а.с. 42-44)
За цим договором Відповідач відкрив Ніщеті Г. Ф. картковий рахунок та видав платіжну картку «Онікс-Пенсійний». Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору Відповідач здійснює по рахунку операції із зарахування та видачі сум пенсії та інших надходжень.
Відповідно до п. 2.2.1. ст. 2.2. розділу 2 Договору, Відповідач зобов'язувався забезпечити зарахування перерахованих Позивачем сум на поточні рахунки, номери яких вказані у списку, наданому Позивачем, згідно нормативних документів, протягом 2-х банківських днів.
На виконання умов зазначених вище Договорів, Відповідачем, саме за дорученням Позивача, на рахунок, що належить Ніщеті Г. Ф., були зараховані всі грошові кошти що надходили на її ім'я , що підтверджується випискою по рахунку. (а.с. 45-46).
Повідомлення про смерть Ніщети Г. Ф. на адресу AT «Райффайзен Банк Аваль» було направлено Позивачем лише 15.06.2013 року, тобто вже після фактичного зарахування всіх зазначених коштів на рахунок Ніщети Г. Ф.
На сьогоднішній день на поточному рахунку Ніщети Г. Ф. № 0430697000 знаходяться грошові кошти у загальному розмірі 5 062, 39 грн., що підтверджується випискою по рахунку.
Відповідно до п. 5.4. Договору передбачено, що суми страхових та інших виплат, що надійшли одержувачу виплат (Ніщеті Ф. Г.) і не були зараховані на поточний рахунок у зв'язку з його смертю, протягом 2 робочих днів повертаються Банком Позивачу.
Обов'язку списання сум грошових коштів, що вже були зараховані на рахунок одержувача, за ініціативою Позивача, договором не передбачено.
Також, таке списання не передбачено чинним законодавством України, що вбачається з наступного.
Пунктами 1.8 та 1.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №24 від 27.04.2007 p., передбачено спосіб одержання суми страхових виплат шляхом їх перерахування на особові рахунки в банку, а також, визначено, що повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують проти підстав і розміру відрахування.
Згідно із ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Відповідно ст. 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, право на пенсію, допомогу або на інші виплати встановлені законом, що правомірно зазначається Позивачем, однак питання щодо належності чи відсутності підстав для включення спірної суми до складу спадщини стосується прав та обов'язків спадкоємців володільця рахунку, а не банку, в якому знаходиться рахунок.
Аналогічної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України у постанові № 32/641 від 30.08.2011р.
Отже, позивачем пред'явлено вимогу до неналежного Відповідача, оскільки Банк лише виконував обслуговування рахунку клієнта, а не був одержувачем зазначених коштів.
Також, відповідно до приписів статей 1066, 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку регулює правовідносини між банком та клієнтом; за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківськими рахунками є рахунки, на яких обліковуються власні кошти.
Згідно із п. 1.4. «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 p., власником рахунку в банку є особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.
Відповідно до змісту п.п. 1.3., 1.39, ст. 1, пункту 7.1.2 ст. 7 та ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», гроші, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність отримувача; примусовим списанням є списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом; банк на договірній основі повинен
здійснювати зберігання коштів, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
З наведених норм вбачається, що власником коштів, виплачених застрахованій особі відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», є безпосередньо одержувач страхових виплат, а не банківська установа, в якій відкрито банківський рахунок одержувача цих виплат. Відтак, саме одержувачу, а після його смерті спадкоємцям, належить право розпорядження ними. При цьому, на банківські установи, законом не покладено обов'язків щодо відокремлення грошових коштів, які належать і які не належать держателю після його смерті.
Аналогічної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України у постанові № 32/5005/6134/2012 від 05.03.2013 p.
Згідно зі статтею 1071 Цивільного кодексу України, на яку також посилається Позивач, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом. Положення частини 2 статті 1071 Цивільного кодексу України визначає обов'язок банку виконати судове рішення, прийняте за наслідками захисту прав стягувача щодо особи - володільця рахунку та отримувача грошових коштів незалежно від волевиявлення володільця рахунку.
З вищенаведеного вбачається, що Банк не має права на суму коштів, що знаходяться на рахунку фізичної особи, та не може розпоряджатися такими коштами, крім випадків прямо визначених в законі. Доказів на підтвердження існування рішення суду щодо володільця рахунку, порушення банком прав Позивача невиконанням цього рішення Позивачем не надано, а отже, відсутні підстави для задоволення вимог Позивача. Вказаної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України у постанові № 5006/41/1/2012 від 09.10.2012 p.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2013. у справі № 904/4870/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл.,
м. Новомосковськ - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко