Справа  № 22ц-1753\2006 р.

Головуючий у 1-й інстанції:   Саволій Є.Г,

Доповідач:   Редька А.Г.

УХВАЛА ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

29 листопада 2006 року                                            місто Чернігів

Апеляційний    суд    Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Євстафієва O.K., суддів - Лакізи Г.П., Редьки А.Г.,

при секретарі - Тарасовець О.І.,

за участі: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, визначення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні квартирою,

встановив:

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виділено у користування на праві приватної спільної часткової власності кімнату розміром 11,7 кв м у квартирі АДРЕСА_1, підсобні приміщення залишено у спільному користуванні, а також зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні виділеною кімнатою.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення суду та повернути справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 належить до задоволення, рішення суду підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотними порушеннями судом норм процесуального закону.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 у липні 2006 року звернула до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила вселити її до квартири АДРЕСА_1 та визначити порядок користування жилими приміщеннями у квартирі, виділивши їй кімнату, а також зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати користуватися виділеними приміщеннями.

Також встановлено, що власниками квартири є ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, котрим належить 3\12, 7\12 та 2\12 частин відповідно.

Рішенням суду виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 кімнату площею 11,7м² на праві приватної спільної часткової власності, пославшись, що ця кімната майже відповідає їх частці у власності, 5\12.

Однак, за матеріалами справи не встановлено, що ОСОБА_4 заявляла будь-які вимоги щодо спірної квартири. У матеріалах справи відсутні документи, що ОСОБА_4, яка проживає у Красноярському краї РФ, взагалі повідомлялася про заявлений ОСОБА_1 позов та про розгляд справи у суді. Суд у судовому засіданні своєю ухвалою залучив до участі у справі представником третьої особи ОСОБА_5, котра не мала повноважень представляти інтереси своєї дочки ОСОБА_4. Наявна у матеріалах справи довіреність на ім'я ОСОБА_5 налає повноваження тільки для нотаріального оформлення спадщини і не передбачає повноважень на представництво у суді.

Таким чином суд вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не заявляла ніяких позовних вимог, не була повідомлена про розгляд у суді справи, що зачіпає її майнові права, і за таких обставин рішення суду не можна визнати законним, таке рішення відповідно до ст.ЗП п.4 ЦПК України підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд.

Крім того, суд першої інстанції взагалі не досліджував та не вирішив питання щодо позовних вимог ОСОБА_1 про вселення до квартири.

При новому розгляді суду також слід визначитися у чому полягають позовні вимоги ОСОБА_1: чи визначення порядку користування та усунення перешкод в користуванні спільною частковою власністю та вселення до квартири, чи мова йде про виділ належної частки і відповідно до позовних вимог визначитися з учасниками судового розгляду та вирішити справу по суті спору.

Керуючись ст.ст.  307,     311  ч.І  п.4,     314,  315,  319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити та скасувати рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2006 року, а справу повернути до того ж суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

Головуючий: