Справа № 22ц-1843/2006 Головуючий у першій інстанції КАШПУР О.В.
Категорія - цивільна Доповідач - ШЕМЕЦЬ Н.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2006 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі
головуючого-судді: ІВАНЕНКО Л.В.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., СТРАШНОГО М.М.
при секретарі: ПАЦТ.М.,
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 жовтня 2006 р. у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Чернігівської області та постанову від 05.04.2006 року, -
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 жовтня 2006 p., якою їй в задоволенні скарги відмовлено, скасувати.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції провів розгляд справи некомпетентно, однобоко й поверхово. Вважає, що ухвала не ґрунтується на об'єктивних доказах і явно суперечить вимогам закону та представленим документам. Вказує на те, що висновки суду не відповідають суті зібраних матеріалів по справі, а суд не вжив належних заходів для встановлення дійсних обставин справи. Крім того, наголошує на тому що невиконання рішення апеляційного суду на протязі 4 років порушує її права гарантовані, ст.ст. 6, 13, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Представники відділу примусового виконання рішення ДВС Чернігівської області та ДВС у Деснянському районі М.Чернігова вимоги ОСОБА_1 не визнали.
Судом першої інстанції встановлено, що 5 квітня 2006 р. державним виконавцем Мишко О.В. на підставі п. З ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" було закінчено виконавче провадження в зв'язку з ліквідацією сторони виконавчого провадження, а саме ВДВС Деснянського районного управління юстиції м. Чернігова.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
По справі встановлено, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 13 вересня 2002 р. стягнуто з ВДВС Деснянського районного управління юстиції м. Чернігова на користь ОСОБА_1 15 грн. матеріальної шкоди, 825 грн. моральної шкоди та 80 грн. 75 коп. судових витрат.
З 13.06.2005 року виконавчий лист знаходився на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень ДВС Чернігівської області.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Чернігівської області Мишка О.В. від 5 квітня 2006 року закінчено дане виконавче провадження в зв'язку з ліквідацією Деснянського відділу ДВС Чернігівського обласного управління юстиції. Вказану постанову заявниця отримала 20 квітня 2006 року. 25 квітня 2006 р. ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції зі скаргою, в якій просила визнати бездіяльність державного виконавця по невиконанню судового рішення неправомірною, скасувати постанову від 5 квітня 2006 р. про закінчення виконавчого провадження, зобов'язати відділ примусового виконання рішень ДВС Чернігівської області виконати рішення апеляційного суду Чернігівської області від 13 вересня 2002 р. негайно.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що новостворені органи ДВС не є правонаступниками ліквідованих відділів ДВС обласного та міського управлінь юстиції, а тому дії державного виконавця по закінченню виконавчого провадження є правомірними.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України від 23 червня 2005 р. „Про внесення змін до Законів України „Про державну виконавчу службу України" та „Про виконавче провадження", Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.05 р. № 320 „Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства юстиції" утворено у складі Міністерства юстиції на базі органів державної виконавчої служби Департамент державної виконавчої служби як урядовий орган державного управління.
Згідно наказу Міністра юстиції України від 19.08.05 р. № 1482/к „Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції", наказу Чернігівського обласного управління юстиції від 25.08.05 р. № 145/1, ліквідовано ВДВС районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції, зокрема і Деснянський ВДВС Чернігівського міського управління юстиції.
Наказом Департаменту ДВС № 46/к від 26.10.2005 року утворено Державну виконавчу службу у районах, містах ( містах обласного значення), районах у містах, в тому числі ДВС у Деснянському районі міста Чернігова.
Згідно положень Глави 7 ЦК України „Загальні положення про юридичну особу" , правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється, виникає у разі реорганізації цієї юридичної особи, в той же час ліквідація юридичної особи не передбачає правонаступництва щодо зобов'язань цієї юридичної особи.
Тобто, в даному випадку відбулося припинення відділів державних виконавчих служб при управліннях юстиції в результаті їх ліквідації, а не реорганізації, як на цьому наполягає заявителька-апелянт ОСОБА_1.
Щодо її вимог про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною, оскільки рішення суду не виконано у передбачений законом строк та її не ознайомили з матеріалами виконавчого провадження, то апеляційний суд враховує, що виконавче провадження відкрито 13.06.2005 року. Згідно ст.25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до наказу Чернігівського обласного УЮ № 145/1 від 25.08.2005 року а.с.10-12 було прийнято рішення про ліквідацію Деснянського В ДВС Чернігівського МУЮ, його ліквідація завершилась 01.03.2006 року, тому процес ліквідації унеможливлював виконання рішення суду і, відповідно, підстав для визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною не вбачається.
Також 17.11.2005 року був ліквідований і сам підрозділ примусового виконання рішень ДВС Чернігівського ОУЮ і створений відділ примусового виконання рішень ДВС Чернігівської області і згідно ухвали від 18.11.2005 року було передано виконавче провадження від ліквідованої структури до новоствореної. Тому, враховуючи зазначене, державним виконавцем не були порушені строки виконання судового рішення.
Посилання ОСОБА_1 на неознайомлення її з матеріалами виконавчого провадження є необгрунтованими, оскільки апеляційним судом встановлено, що державний виконавець ніяким чином не перешкоджав стягувачці в реалізації цього її права.
Посилання апелянта на те, що суд мав розглянути її скаргу в порядку визначеному КАС України є безпідставними, оскільки сама заявителька звернулась до суду зі скаргою, посилаючись на нечинні ст.ст. 248-20 - 248-22 ЦПК України, проте суд вірно розглянув її скаргу в порядку ЦПК України, як того вимагають положення ст.383.
За таких обставин, дії державного виконавця були вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив з задоволені скарги.
Доводи апелянта спростовуються вищевикладеним і не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303,307,312-315, 317,319 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 жовтня 2006 р. -залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: