ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.10.13р. Справа № 904/5127/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Авіас", м. Дніпропетровськ
про стягнення 177 450, 70 грн., з яких: 167 992, 50 грн. заборгованості за Договором постачання, 9 458, 20 грн. річних
Суддя Боділовська М.М.
Представники:
Від Позивача: не з"явився
Від Відповідача: не з"явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "Фаворит Плюс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми "Авіас" про стягнення 177 450, 70 грн., з яких: 167 992, 50 грн. заборгованості за Договором постачання, 9 458, 20 грн. річних.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2013 р. порушено провадження у справі № 904/5127/13, розгляд справи призначено на 29.07.2013 р.
В судовому засіданні 29.07.2013 р. розгляд справи відкладався, 10.09.2013 р. - оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 29.07.2013 р. за клопотанням Відповідача строк вирішення спору було продовжено на 15 календарних днів, відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку із необхідністю надання додаткових документів до справи.
В судовому засіданні 16.09.2013 р. Відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська кримінальної справи № 1кп/0202/286/2013.
Заява обґрунтована тим, що в діях бухгалтера Відповідача, яка на протязі квітня-липня 2011 р. працювала на торгівельній точці ТОВ ВТФ "Авіас" № 102 та укладала всі документи первинного бухгалтерського обліку (виписувала рахунок, складала товарну та податкову накладні) були виявлені ознаки злочину, передбаченого ст. 191 КК України. Про даний факт було повідомлено до правоохоронних органів та 18.08.2011 р. слідчим слідчого відділу Індустріального РВ ДМУ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області Мороз Є.В., на підставі заяви ТОВ ВТФ "Авіас" була порушена кримінальна справа № 64111770. В грудні 2011 р. бухгалтеру торгівельної точки ТОВ ВТФ "Авіас" № 102 Радько Л.С. було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Первинні документи, зокрема видаткова накладна № 3417/102 від 18.07.2011 р., що підтверджує передачу товару за Договором № 159, була вилучена відповідно до протоколу виїмки від 30.08.2011 р.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31.07.2013 р. в кримінальній справі № 1кп/0202/286/2013 призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно Радько Людмили Степанівни, за ст. 192 ч. 1 КК України.
Відповідач зазначив, що в процесі розгляду судом кримінальної справи будуть встановлені обставини, що мають безпосереднє значення для вирішення спірного питання щодо виконання ТОВ ВТФ "Авіас" належним чином свого господарського зобов'язання згідно з договором № 159, у зв'язку з чим просив суд зупинити провадження у справі. Суд клопотання Відповідача задовольнив, провадження у справі зупинив до розгляду Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська кримінальної справи № 1кп/0202/286/2013.
20.09.2013 року справа була направлена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у зв"язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ "М"ясна фабрика "Фаворит Плюс" на ухвалу господарського суду від 6.09.2013 року.
Постановою від 14.10.203 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд скасував ухвалу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5127/13 від 16.09.2013 року та передав справу на розгляд до господарського суду.
Ухвалою від 21.10.2013 року суд поновив провадження у справі № 904/5127/13 та призначив її розгляд в судовому засіданні 29.10.2013 року.
В судове засідання сторони представників не направили, причини неявки суду не повідомили.
В судовому засіданні виготовлено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд -
Встановив:
11.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВТФ «Авіас» (Відповідач) укладений Договір постачання № 159, за умовами якого Відповідач зобов'язався передати покупцю у власність товар, найменування, ціна та кількість якого визначаються Договором та накладними, а Позивач - прийняти та оплатити вказаний товар на умовах, визначених даним Договором, (п. п. 1.1, 3.1).
Згідно п.1.6 Договору відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картами) на отримання товару, відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затвердженими Постановою КМУ № 1442 від 20.12.1997 року.
Відповідно до п. 2.1 Договору, товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов Договору.
За умовами п. 5.2.1 Договору, передача покупцю товару за Договором здійснюється на АЗС шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-карт.
Порядок відпустку нафтопродуктів регламентований Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/1,71/578/155, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 02.09.2008р. за № 805/15496.
Згідно Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У відповідності до п.ІО.3.3.1 Інструкції,форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. За змістом п.16.2 Інструкції, талони є первинними документами, які додаються до змінних звітів, які приймаються та перевіряються бухгалтерськими службами.
Згідно п. 5.2.2 Договору, скетч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, та товар вважається переданим Постачальником з моменту фактичної заправки автомобіля Покупця певною кількістю товару, яка зазначена у карті, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки, чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті.
Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 Договору, оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті, в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. Умови оплати: 100% попередня оплата протягом 1-го банківського дня від дати рахунку.
На виконання умов Договору, Позивачем було сплачено рахунок Відповідача:
№ та дата рахунку№ та дата платіжного доручення, яким було оплачено рахунок
№1621 від 15.07.2011року на суму 167992,50грн. на загальну кількість дизельного палива 17230 літрів№398 від 18.07.2011р. на суму 167992,50грн.
Позивач стверджує, що Відповідач не передав скретч-картки на отримання палива протягом 5 рабочих днів.
Вартість дизельного палива складала 9,75грн. з ПДВ (8,125 грн. без ПДВ), кількість непоставленого дизельного палива відповідно до рахунків - 17230 літрів. Згідно розрахунку Позивача, стягненню з Відповідача підлягає 167 992,50 грн.
На думку Позивача, нарахування процентів повинно відбуватися з дня, коли Постачальник повинен був передати скреч-картки у відповідності до п.4.4. Договору, а саме з 26.07.2011р. Таким чином нарахована Позивачем сума відсотків за користування чужими коштами складає 9 458,20 грн.
Відповідач не погоджуємося з вимогами Позивача з наступних підстав.
Відповідно до умов Договору постачання №159, ТОВ ВТФ «Авіас» прийняло на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари (нафтопродукти), а Покупець зобов'язується сплатити та прийняти вказаний Товар.
Згідно до п. 1.6. Договору, відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару, відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених Постановою КМ України №1442 від 20.12.1997 року.
Покупець здійснив оплату відповідно до платіжного доручення № 398 від 18 липня 2011 року на підставі рахунку № 1621 від 15.07.2011 року на суму 167 992,50 грн., а Постачальник - Відповідач передав довірчі документи на отримання товару - дизпаливо у кількості 17 230 літрів на суму 167 992,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3417/102 від 18.07.2011 року.
Надати оригінал або копію документів, що підтверджують передачу скретч-карток Позивачу Відповідач не має можливості тому, що вони були вилучені в рамках кримінальної справи № 64111770 відносно матеріально-відповідальної особи бухгалтера ТОВ ВТФ «Авіас» Радько Л.С. за ст. 191 КПК України, що підтверджується протоколом виїмки від 30.08.2011 року та 14.09.2011 року.
Відповідач вважає, що зобов'язання за Договором постачання №159 від 11.07.2011 року ним виконані в повному обсязі та належним чином.
Суд встановив, що позовні вимоги Позивача щодо неотримання скретч-карток на суму 167 992, 50 грн. за платіжним дорученням № 398 від 18. 07. 2011р. спростовуються оформленими під час здійснення господарської операції документами, що передбачені законодавством: видатковою накладною, що вилучена в рамках кримінального провадження; листом ТОВ «Фаворит Плюс» за вих. №19 від 23. 08. 2011р. (вх. № 667), в якому Позивач просить розблокувати скретч-картки - довірчі документи на отримання палива.
Відповідно до ст.ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позову судові витрати у справі покладаються на Позивача.
Керуючись викладеним, ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення
підписаний 31.10.2013 р.
Суддя М.М. Боділовська