Справа № 22ц-1889/2006 Головуючий у першій інстанції -
Коверзнев В.О.
Категорія - цивільна Доповідач - Лакіза Г.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2006 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого-судді: Євстафіїва O.K.
суддів: Лакізи Г.П., Редьки А.Г.
при секретарі: Рачовій І.І.
з участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, та їх представника
адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
У листопаді 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 жовтня 2006 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю, позов ОСОБА_2 задовольнити частково відносно стягнення матеріальної шкоди в розмірі 235,38 грн. і моральної шкоди в розмірі 200 грн. Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не взяті до уваги його показання відносно факту ДТП. В рішенні місцевого суду зазначено, що схемою ДТП підтверджується наявність перешкоди в русі автомобіля позивача - гумового м'яча та слідів його гальмування. Однак, в матеріалах справи відсутні дані відносно того, що за цим м'ячем бігла дитина, як це стверджувалось позивачами. Крім того, судом не взята до уваги постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.10.2006р. Виходячи з наведеного, рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи і в ньому не враховано, що ДТП сталася з вини обох водіїв автомобілів.
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5887 грн. 88 коп. у відшкодування майнової шкоди, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди та 88 грн. 87 коп. судових витрат, а всього 6476 грн. 75 коп. Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 470 грн. 75 коп. у відшкодування майнової шкоди, 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 81 грн. у відшкодування судових витрат, а всього 1551 грн. 75 коп. Стягнуто зі ОСОБА_4 судовий збір на користь держави в розмірі 09 грн. 13 коп.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачів та їх представника, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що 24.04.2006р. о 18 год. ОСОБА_1, керуючи належним йому автомобілем ВАЗ 21063, реєстраційний НОМЕР_1, рухався по вул. Центральній в с Жуківка Куликівського району в напрямку міста Чернігова. Перед перехрестям для водія ОСОБА_1 виникла перешкода: на проїзній частині дороги раптово з'явився гумовий м'яч, і водій ОСОБА_1 різко загальмував, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_4, що рухався позаду в попутному напрямку. Наявність перешкоди для руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 у вигляді м'яча на проїзній частині дороги, підтверджується схемою ДТП (а.с.44), поясненнями сторін безпосередньо після ДТП (а.с. 35-37), та не заперечується відповідачем ОСОБА_4. За таких обставин позивачем екстрене гальмування було застосоване обґрунтовано, з врахуванням виникнення перешкоди для руху його автомобіля в зв'язку з раптовою появою на проїзній частині дороги м'яча, зважаючи на реальну небезпеку появи на проїзній частині дороги дитини та неможливість передбачити розвиток даної ситуації. Суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що водій ОСОБА_1 у даній дорожній ситуації не порушив вимоги підпункту „г" пункту 12.9 Правил дорожнього руху щодо заборони водію різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо відвернути дорожньо-транспортну пригоду), та діяв відповідно до пункту 12.3 Правил дорожнього руху щодо негайного вжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди. Відповідно до схеми ДТП (а.с.44), гальмівний шлях залишився лише від автомобіля ВАЗ під керуванням позивача ОСОБА_1 Відсутність гальмівного шляху автомобіля під керуванням відповідача підтверджує, що він у виниклій дорожній ситуації вимоги пункту 12.3 не виконав. Місцевий суд дійшов вірного висновку про порушення водієм ОСОБА_4 пунктів 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху щодо вибору безпечної швидкості руху та безпечної дистанції між транспортними засобами, зменшення швидкості транспортного засобу аж до його зупинки в разі виникнення небезпеки для руху.
Всупереч доводам апеляційної скарги щодо не взяття місцевим судом до уваги постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 12 жовтня 2006 р. щодо наявності вини у ДТП обох водіїв (а.с.60-61), суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення дав вказаній постанові належну оцінку. Відповідно до положень статті 61 ЦПК України дана постанова не має преюдиційної сили, та не дає підстав для звільнення від доказування наявності чи відсутності в діях учасників ДТП порушень правил дорожнього руху. Названа постанова суперечить встановленим судом першої інстанції обставинам ДТП, діям водіїв у виниклій дорожній ситуації та дотриманням ними Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.1 ч.І ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою. Майнова шкода, заподіяна позивачу, складає 5887 грн. 88 коп., що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження (а.с.17-18), і яку обґрунтовано стягнув суд першої інстанції з відповідача. Також апеляційний суд погоджується з розміром стягнутої судом першої інстанції моральної шкоди на користь ОСОБА_1 500 грн. та ОСОБА_2 1000 грн., оскільки такий розмір відповідає засадам розумності та справедливості.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313, 314, 315, 317, 319 Цивільного процесуального Кодексу України , апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: