Справа № 22 - ц - 1912/2006р.                                        Головуючий у 1 інст. -Діденко О.П.

Доповідач - Губар B.C.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 грудня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі: Головуючого - судді Іваненко Л.В. Суддів - Губар B.C., Страшного М.М.

При секретарі Рачовій І.І.

З участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" про усунення перешкод у користуванні підвальним приміщенням та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Даною апеляційною скаргою оскаржується рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2006 року, яким в часткове задоволення позову зобов"язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 підвальним приміщенням під умовним НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1, а саме   звільнити дане підвальне приміщення від належних йому речей та забезпечити ОСОБА_1 вільний доступ до нього; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. у повернення сплаченого мита, ЗО грн. у повернення понесених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 200 грн. у повернення витрат за надання юридичної допомоги; у задоволенні позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що відповідач по справі не є власником квартири, а є членом сім"ї наймача - ОСОБА_4, тому до участі у справі слід було залучити всіх членів сім"ї відповідача, що судом зроблено не було і це є підставою для скасування рішення. Апелянт стверджує, що судом неповно були з"ясовані обстаниви, що мають значення для справи, необгрунтовано не взяті до уваги покази свідків зі сторони відповідача.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що суд перевірив і дослідив всі обставини справи, рішення суду є законним та обґрунтованим, тому підстави для його скасування відсутні.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка мешкає у квартирі НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 і зазначене житло нею приватизоване у 1995 році. У квартирі НОМЕР_2, яка не приватизована, за цією ж адресовю мешкає відповідач. Як встановлено судом, під будинком є підвальне приміщення, яке при заселенні будинку було поділене між квартиронаймачами на рівні частини у вигляді окремих ізольованих приміщень та номери яких відповідають номерам квартир. З часу заселення в будинок позивачка користувалася підвальним приміщенням під НОМЕР_1. На час розгляду справи в суді ОСОБА_3, який є членом сім"ї квартиронаймача квартири НОМЕР_2 у вищевказаному будинку - ОСОБА_4, користувався двома підвальними приміщеннями під умовними НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у цьому ж будинку.

Відповідно до п.2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" допоміжні приміщення в житлових будинках стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру, виданого органом приватизації. Офіційне тлумачення вказаного пункту Закону дано в рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004, з якого вбачається, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, горища, колясочні та інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення жодних додаткових дій. Оскільки! в користуванні позивачки ОСОБА_1 знаходилось підвальне приміщення під НОМЕР_1 з часу заселення до будинку, а в 1995 році нею отримано свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1, то підвальне приміщення в цілому є об"єктом права спільної власності співвласників будинку, в тому числі і позивачки і воно вибуло з її користування в користування відповідача без її згоди, що привело до порушення її прав, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позову в частині зобов"язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачкою підвальним приміщенням.

Судом першої інстанції повно і об"єктивно досліджені фактичні обставини справи, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; правильно встановлені правовідносини, які виникли між сторонами по справі, і їм дана вірна юридична оцінка. Рішення суду відповідає нормам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Апеляційним судом не встановлено таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвели або могли б призвести до неправильного вирішення спору між сторонами, або таких, що тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ст.309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 - відхилити, а рішення Ніжинського міськраионного суду від 18 жовтня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців, з дня її проголошення.

Головуючий: