Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Швеця В.А.

суддів Квасневської Н.Д., Беха М.О.

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 28 жовтня 2013 року касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Буринського районного суду Сумської області від 21 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 16 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Буринського районного суду Сумської області від 21 березня 2013 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, раніше судимий вироком Буринського районного суду Сумської області від 25.12.2007 року за ч. 4 ст. 152 КК України до позбавлення волі на строк 6 (шість) років, умовно-достроково звільнений 28.10.2011 року на невідбутий термін покарання 1 рік 10 місяців 3 дні,

визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 152 КК України до позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного ОСОБА_1 частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Буринського районного суду Сумської області від 25.12.2007 року за ч. 4 ст. 152 КК України та остаточно призначено ОСОБА_1 - 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 20000 гривень на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 16 липня 2013 року вирок суду першої інстанції змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 30000 гривень на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. В решті вирок суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 152 КК України, 18 листопада 2012 року о 03 годині, проникнувши у будинок своєї знайомої ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, з метою задоволення своєї статевої пристрасті напав на останню та, застосовуючи до неї фізичне насильство, небезпечне для її життя та здоров'я, вступив у природні статеві зносини проти її волі.

У касаційних скаргах засудженого ОСОБА_1 та його захисника, які є аналогічними за своїм змістом та вимогами, просять скасувати постановлені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги вказують на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, не погоджуються з оцінкою судом доказів по справі. Вважають, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не доведена матеріалами справи. Вказують, що всі докази вини засудженого ОСОБА_1 та показання в судовому засіданні свідків не узгоджуються між собою та з матеріалами справи. Зазначають, що суд не врахував всі докази, які свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Також зазначають, що пояснення засудженого дані на досудовому слідстві не є джерелом доказів в кримінальній справі у зв'язку з тим, що до нього застосовувались заходи фізичного та психологічного впливу з боку працівників міліції. Повідомляють, що суд апеляційної інстанції на вказані порушення вимог закону увагу не звернув, а тому підлягає скасуванню і ухвала суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційних скарг та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

З огляду на зазначене, до компетенції касаційного суду не входить перевірка обставин, зазначених у ст. 409 КПК України, а саме невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду.

Натомість, зазначені обставини, на які, зокрема, посилається у касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, яка зазначила про відсутність порушень вимог КПК України при проведенні досудового слідства і розгляді справи в суді першої інстанції. Тому, при розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин провадження, встановлених судом.

Матеріали провадження свідчать, що суди першої і апеляційної інстанції ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах. Зазначені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Мотивуючи висновок про винуватість ОСОБА_1 у зґвалтуванні, тобто статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства потерпілої ОСОБА_3 вчинене повторно, суд першої інстанції послався на докази, що зібрані у встановленому законом порядку, досліджені в судовому засіданні, належно оцінені і є обґрунтованими.

Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, даних ними в судовому засіданні; даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протоколу проведення слідчого експерименту; висновків судово-медичної експертизи № 187; висновку додаткової судово-медичної експертизи № 10 та інших доказів по справі

Сукупність наведених у вироку доказів, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 152 КК України. Вирок суду є вмотивованим і відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Покарання ОСОБА_1 суд призначив відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та воно є справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

Доводи апеляційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які аналогічні доводам їх касаційних скарг, належно перевірені апеляційною інстанцією. Апеляційний суд визнав обґрунтованим висновок місцевого суду про правильність засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 152 КК України, на усі доводи апеляцій надав обґрунтовані відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, її законність сумнівів у колегії суддів не викликає.

Рішення суду апеляційної інстанції про зміну вироку суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову відповідає вимогам закону, характеру та обсягу моральних страждань потерпілої, узгоджується з принципом розумності та справедливості.

У касаційних скаргах не наведено належних доводів щодо наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, а тому з мотивів, наведених у них, підстав для скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Буринського районного суду Сумської області від 21 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 16 липня 2013 року.

Судді :

В.А. Швець Н.Д. Квасневська М.О. Бех