ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 р. | № 8/838 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого, |
Рибака В.В., Черкащенка М.М., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ТОВ ВКФ “Юніс” |
на рішення | господарського суду м. Києва від 16.01.2006 року |
у справі господарського суду | м. Києва |
за позовом | ВКП “Віраж” |
до | АБ “Енергобанк” |
про та за зустрічним позовом до про | визнання недійсним договору застави АБ “Енергобанк” ВКП “Віраж” та ТОВ ВКФ “Юніс” визнання недійсним передачу майна, установчого договору та свідоцтва про право власності, |
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: | не з’явився, |
- відповідача: | Гелетка О.В., Самольотова І.І., Бірюков Є.І., |
ВСТАНОВИВ :
У листопаді 2005 року ВКП “Віраж” звернулось до господарського суду з позовом до АБ “Енергобанк” про визнання недійсним договору застави від 21.01.1998 року.
У грудні 2005 року АБ “Енергобанк” звернулось до господарського суду з зустрічним позовом до ВКП “Віраж” та ТОВ ВКФ “Юніс” про визнання недійсною передачу майна, що знаходиться в заставі АК “Енергобанк” до статутного фонду ТОВ ВКФ “Юніс”, а саме: павільйону для літньої торгівлі літ. “А” по вул. Садовій, 1-А в м. Чернівці; недійсним установчий договір про діяльність ТОВ ВКФ “Юніс”, перереєстрований 11.12.2000 року, в частині збільшення статутного фонду за рахунок додаткових внесків учасників у вигляді нерухомого майна, що знаходиться в заставі, а саме: павільйону для літньої торгівлі літ. “А” по вул. Садовій, 1-А в м. Чернівці; недійсним свідоцтва про право власності ТОВ ВКФ “Юніс” на павільйон для літньої торгівлі літ. “А” по вул. Садовій, 1-А в м. Чернівці.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Рішенням господарського суду м. Києва від 16.01.2006 року в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсною передачу павільйону для літньої торгівлі літ. “А” по вул. Садовій, 1-А в м. Чернівці, що знаходиться в заставі АК “Енергобанк”, згідно договору застави від 21.01.1998 року, укладеного між АБ “Енергобанк” та ВКП “Віраж”, до статутного фонду ТОВ ВКФ “Юніс”. Визнано недійсним установчий договір про діяльність ТОВ ВКФ “Юніс”, перереєстрований 11.12.2000 року, в частині збільшення статутного фонду за рахунок додаткових внесків учасників у вигляді нерухомого майна, що знаходиться в заставі, а саме: павільйону для літньої торгівлі літ. “А” по вул. Садовій, 1-А в м. Чернівці. Визнано недійсним свідоцтво про право власності ТОВ ВКФ “Юніс” на павільйон для літньої торгівлі літ. “А” по вул. Садовій, 1-А в м. Чернівці. Визнано право власності на павільйон для літньої торгівлі літ. “А” по вул. Садовій, 1-А в м. Чернівці за ВКП “Віраж” та зобов’язано БТІ зареєструвати за ВКП “Віраж” право власності на павільйон для літньої торгівлі літ. “А” по вул. Садовій, 1-А в м. Чернівці.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням ТОВ ВКФ “Юніс” подало касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 16.01.2006 року скасувати, провадження у справі припинити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 21.01.1998 року між АБ “Енергобанк” в особі Чернівецької філії та ВКП “Віраж” було укладеного договір на відкриття кредитної лінії № 1, відповідно до якого банк відкриває ВКП “Віраж” кредитну лінію в сумі 120000,00 грн. на строк з 21.01.1998 року до 20.07.1998 року на поточні потреби –виконання платежів по зобов’язаннях.
Судом першої інстанції також встановлено, що в забезпечення своєчасного виконання своїх зобов’язань за договором кредитної лінії, 21.01.1998 року між ВКП “Віраж” в особі директора підприємства Гелетки В.М. (заставодавець) та АК “Енергобанк” в особі директора Чернівецької філії Гулей А.І.(заставодержатель) було укладено договір застави.
Згідно умов укладеного договору застави, заставодавець передав належний йому павільйон для літньої торгівлі літ. “А” по вул. Садовій, 1-А в м. Чернівці застоводержателю.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про заставу” (в редакції, що діяла на момент укладання договору застави), заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.
Враховуючи положення ст. 30 Закону України “Про власність” та п. 4.8, п. 4.10 Статуту ВКП “Віраж”, відповідно до яких виконавчим органом підприємства є директор, який без довіреності діє від імені підприємства, представляє його інтереси в усіх закладах і підприємствах, і організаціях, як в Україні та і за її межами, здійснює всякого роду угоди та інші юридичні факти, видає довіреності та ін., а також враховуючи, що межі повноважень директора в частині розпорядження майном підприємства статутом підприємства не встановлені, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що спірний договір застави був підписаний повноважною особою, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.
Водночас, судова колегія не може погодитись з висновком місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог, враховуючи наступне.
Визнаючи недійсним установчий договір про діяльність ТОВ ВКФ “Юніс”, перереєстрований 11.12.2000 року, в частині збільшення статутного фонду за рахунок додаткових внесків учасників у вигляді нерухомого майна, що знаходиться в заставі, а саме: павільйону для літньої торгівлі літ. “А” по вул. Садовій, 1-А в м. Чернівці, місцевий господарський суд безпідставно не залучив як відповідачів осіб, що є засновниками ТОВ ВКФ “Юніс”, чим порушив норми процесуального права.
Судова колегія також зазначає, що місцевий господарський суд, зобов’язуючи БТІ зареєструвати за ВКП “Віраж” право власності на павільйон для літньої торгівлі літ. “А” по вул. Садовій, 1-А в м. Чернівці, не залучив до участі у справ БТІ.
Крім того, судова колегія зазначає, з резолютивної частини ухвали господарського суду від 27.12.2005 року не вбачається, що суд вирішив питання про порушення провадження по зустрічному позову, а також про об’єднання позовних вимог в одне провадження.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Враховуючи вище наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 16.01.2006 року в частині зустрічного позову підлягає скасуванню, а справа направленню в цій частині на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, повно, всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку та обговорити питання про припинення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 16.01.2006 року у справі № 8/838 в частині зустрічного позову скасувати.
В іншій частині судове рішення з даної справи залишити без змін.
В скасованій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий, суддя Н. Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко