АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 33/796/1304/2013 Головуючий в 1-й інстанції: Гриньковська Н.Ю.
Категорія: ст. 185 КУпАП Доповідач: Бець О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Бець О.В., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на п»ять діб.
Згідно постанови суду, 16 серпня 2013 року о 15.00 годині, ОСОБА_2, перебуваючи за адресою місцезнаходження Київської міської ради, по вул. Хрещатик, 36 в м. Києві, чинив злісну непокору законній вимозі працівника міліції, а саме на неодноразові вимоги покинути зазначене приміщення - відмовлявся, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції, невідповідність вимогам ст.ст. 185, 247, 252, 280 КУпАП та фактичним обставинам справи, просять скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу і події адміністративного правопорушення.
На підтвердження своїх доводів апелянти посилаються на те, що в діях ОСОБА_2 взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки працівники міліції не висували до ОСОБА_2 жодних законних вимог, яким би він міг чинити злісну непокору. Сам по собі факт знаходження ОСОБА_2 у залі засідань президії Київської міської ради не під час проведення сесії не забороняється, що робить вимогу працівників міліції покинути місце проведення засідань Київської міської ради незаконною. Крім того, ОСОБА_2 отримав тимчасову перепустку, отже мав всі підстави знаходитись у відкритому залі засідань Київської міської ради. Пропозиція невідомої особи в штатському одязі (навіть працівника міліції) покинути приміщення Київської міської ради, не є законною та не ґрунтується на жодному нормативному акті України, а тому не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтримали апеляційні скарги допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи на обґрунтування апеляційних скарг, вважаю що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Висновок судді в постанові про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, як вважає суд апеляційної інстанції, є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам подій та підтверджений наведеними у справі доказами у їх сукупності, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення № КИ 0153432 від 16.08.2013 року, який підписаний посадовою особою-старшим дільничним інспектором ВМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9, рапортами міліціонерів взводу № 2 роти № 4 полку міліції Беркут» ОСОБА_6, ОСОБА_7, поясненнями працівників Київської міської ради ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які об»єктивано відображають перебіг подій, які відбувались в сесійній залі Київської міської ради.
З рапортів міліціонерів ПМОП «Беркут» ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вбачається, що 16 серпня 2013 року під час несення служби по охороні громадського порядку, за вказівкою їх керівництва, вони прибули до приміщення КМДА, де в сесійній залі знаходились невідомі громадяни, яких до цього неодноразово попереджували про їх неправомірні дії та пропонували їм самостійно покинути приміщення. Після їх категоричної відмови, вони зайшли до зали та примусово вивели громадянина ОСОБА_2 з приміщення сесійної зали та помістили до службового автомобіля для доставки до відділу міліції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції вищезазначені свідки написані ними рапорти підтримали повністю та пояснили, що старший офіцер міліції в їх присутності неодноразово пропонував цим невідомим особам добровільно покинути сесійну залу, яку вони заблокували і оскільки ті відмовились, вони, виконуючи свої професійні обов»язки, примусово вивели по черзі ОСОБА_2 та решту осіб. При цьому ці невідомі громадяни говорили, щоб їх не чіпали, взялись між собою за руки, впиралися, а після того, як розчіпили їх руки, чіплялись руками за формений одяг працівників міліції, за стіни, при посадці до автомобіля впиралися ногами, отже скоїли непокору законним вимогам працівників міліції.
Як пояснив заступник начальника управління адміністративно-господарського забезпечення секретаріату Київського міської ради ОСОБА_8, 16.08.2013 року, близько 15.00 год., йому стало відомо, що в приміщення сесійної зали Київської міської ради зайшло четверо невідомих громадян, які заблокували місця в президії і категорично відмовляються покинути сесійну залу, чим порушили встановлений порядок перебування в сесійній залі. На неодноразові зауваження працівників міської ради, що висувалсь на протязі близько однієї години, вони не реагували, в зв»язку з чим було викликано працівників міліції. При появі працівників спецпідрозділу «Беркут» та на їх вимогу добровільно покинути сесійну залу, ці особи не відреагували, після чого міліціонери вивели їх із зали.
Пояснення свідка ОСОБА_5 щодо обґрунтованості апеляційних скарг не можуть прийматись судом до уваги, оскільки його свідчення не спростовують наявні у справі докази вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2, крім того ОСОБА_5 також було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП у виді адміністративного арешту.
В судовому засіданні апеляційного суду, за клопотанням апелянтів, було переглянуто також відеозапис з місця події, з якого вбачається, що при появі в сесійній зали працівників спецпідрозділу «Беркут», які були в форменому одязі та підійшли до трибуни, де сиділи четверо осіб, останні почали голосно та зухвало сміятися, знімати на мобільний телефон міліціонерів, а потім узялися за руки і таким чином утворили «ланцюжок», чим, на думку суду, вчинили супротив та злісну непокору законним вимогам працівників міліції, які примусово розірвали цей «ланцюжок» та вивели з зали всіх осіб, у тому числі і ОСОБА_2
Стаття 185 КУпАП встановлює відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків.
Згідно ст. 11 Закону України «Про міліцію», працівники міліції мають право вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні правопорушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені законодавством заходи примусу.
Таким чином, з боку працівників міліції учасникам блокування трибуни сесійної зали, і в тому числі ОСОБА_2, була висунута законна вимога щодо припинення їхніх дій, які порушують громадський порядок.
На зазначену вимогу учасники цієї акції, і в тому числі ОСОБА_2, не відреагували, не припинили свої дії та не погодилися добровільно пройти до територіального відділення міліції, де в подальшому на останніх були складені протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП.
Посилання в апеляціях на те, що співробітники міліції не пред'явили свої службові посвідчення, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про міліцію» та Статуту Патрульно-постової служби міліції, при звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. Разом з тим в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_2 вимагав від працівників міліції пред'явлення йому службових посвідчень, які були у форменому одязі.
Посилання ОСОБА_2 на наявність в нього тимчасової перепустки, ксерокопія якої знаходиться в матеріалах адміністративної справи, не може також прийматись апеляційним судом до уваги, оскільки ОСОБА_2 отримав разову перепустку 16.08.2013 року, в якій зазначена інша мета візиту - до комітету по транспорту.
Відтак, доводи ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, не обгрунтовані.
Накладаючи адміністративне стягнення, суддя дотримався вимог ст.ст. 32, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ст. 185 КУпАП, врахувавши при цьому характер вчиненого порушення та особу правопорушника.
Дослідивши докази по справі, необхідно визнати доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та правильність накладення на нього адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту.
Враховуючи викладене, вважаю Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2013 року законною та обґрунтованою, яку необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 щодо її скасування -необгрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на п»ять діб - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Бець О.В.