Головуючий суду 1 інстанції - Третяк О.Г.

Доповідач - Туренко С.І.

Справа № 1205/1165/2012

Провадження № 22ц/782/3113/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року м. Луганськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - судді Туренка С.І.,

суддів - Максюта І.О., Малієнко Н.В.,

при секретарі - Аліханян Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області у м. Луганську апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок» на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 27 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок», ОСОБА_4, постійно діючого третейського суду при Асоціації «Бізнес-Право» про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Бізнес-Право» від 19 лютого 2007 року по справі 16/07 та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, що знаходиться у спільній частковій власності №1 від 30 січня 2007 року, -

в с т а н о в и л а:

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду 06 жовтня 2008 року з позовом, який неодноразово уточнювали та доповнювали та остаточно просили визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, що знаходиться у спільній частковій власності №1 від 30 січня 2007 року, а також скасувати рішення постійно діючого третейського суду від 19 лютого 2007 року, яким вказаний договір був визнаний дійсним. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними договором та рішенням третейського суду порушені право власності позивачів на частку у спільному майні КСП «Плахо-Петрівське». (т.2 а.с. 190-192).

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 27 червня 2013 року змінений та уточнений позов задоволено у повному обсязі.

Рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Бізнес-Право» від 19 лютого 2007 року по справі 16/07 скасовано та визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, що знаходиться у спільній частковій власності №1 від 30 січня 2007 року, укладений фізичними особами-співвласниками майна з СТОВ «Ранок».

Відповідач СТОВ «Ранок», не погодившись з зазначеним рішенням, подав апеляційну скаргу, посилаючись на ту обставину, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення згідно зі ст. 309 ЦПК України є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є колишніми членами КСП «Плахо-Петрівське» Білокуракинського району і власниками майнових паїв. Відповідно до договору купівлі-продажу майна, що знаходиться у спільній частковій власності №1 від 30.01.2007 року співвласники майна продали своє майно в СТОВ «Ранок». Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації «Бізнес-Право» від 19.02.2007 року по справі 16/07 вказаний договір купівлі-продажу майна, що знаходиться у спільній частковій власності було визнано дійсним. Від імені співвласників вказаного майна діяв відповідач ОСОБА_4, який не мав належних повноважень від позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 До укладення договору купівлі-продажу майна, позивачам не виділялась та не передавалась їхня частка майна.

Задовольняючи позов в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином не підтверджені повноваження представника ОСОБА_4 на представництво інтересів продавців за спірним договором на його укладання, в тому числі на представництво інтересів позивачів.

Проте, до таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права, оскільки задовольнив позов до неналежного відповідача.

Як вбачається із спірного договору купівлі-продажу №1 від 30.01.2007 року, предметом договору було спільне часткове майно загальною вартістю 208 271 грн., відповідно до переліку, який є Додатком №2 Договору (сільськогосподарське обладнання та споруди).

Покупцем майна було СТОВ «Ранок». Продавцями згідно договору були співвласники відчужуваного майна - 92 фізичних особи, які не діяли через представника ОСОБА_4, а підписали спірний договір особисто відповідно до переліку співвласників, який є Додатком №1 Договору.

Згідно з Додатком №1 позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були стороною договору, однак вони посилаються на те, що вказаний договір стосується їх прав на частку в спільній власності відчужуваного майна.

Згідно зі ст.ст.11,119 ЦПК України підстави та предмет позову визначає позивач, які відповідно до ст.ст. 31, 215 ЦПК України суд не може змінити без згоди позивача.

Згідно зі ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.

Розглянувши справу за позовом до відповідачів СТОВ «Ранок», ОСОБА_4, Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Бізнес-Право», суд першої інстанції неправильно визначився із суб'єктним складом спірних правовідносин.

Відповідачами у спорі про визнання недійсним правочину - договору купівлі-продажу можуть бути сторони оспорюваного правочину - продавець та покупець.

Ці ж самі особи є належними відповідачами у спорі за вимогою про скасування рішення третейського суду.

Проте, позов був заявлений тільки до однієї із сторін договору - покупця СТОВ «Ранок». До продавців позов заявлений не був. Питання про залучення цих осіб до участі в справі в якості співвідповідачів судом у встановленому законом порядку не вирішувалось.

За таких обставин суд першої інстанції не вправі був надавати правову оцінку щодо обґрунтованості позову, оскільки така оцінка надається виключно у тому разі, якщо позов заявлений до належних відповідачів.

Суд на зазначене уваги не звернув та ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з зазначених вище підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову з зазначених підстав, колегія суддів не дає оцінки обґрунтованості позовних вимог, оскільки це може бути зроблено під час розгляду справи з належними відповідачами.

Задовольняючи позов в частині скасування рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що вказаним рішенням третейський суд вирішив питання про права та обов'язки позивачів без їх залучення до участі у справі, а повноваження представника ОСОБА_4 на представництво інтересів в третейському суді сторони продавців, в тому числі на представництво інтересів позивачів, належним чином не підтверджено.

Проте, з таким висновком суду також не можна погодитись, оскільки до нього суд першої інстанції прийшов з порушенням норм процесуального права, яке полягає у наступному.

Постійно діючий третейський суду при Асоціації «Бізнес-Право» не є належним відповідачем за вказаною позовною вимогою, оскільки вказана особа не є юридичною особою, що підтверджується п.2 ст.1 Положення про Постійно діючий третейський суду при асоціації «Бізнес-Право» і не може бути відповідачем в цивільному процесі враховуючи положення статті 30 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.51 Закону України «Про третеські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, якщо третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Рішенням третейського суду, яке оскаржується позивачами, був визнаний дійсним оспорюваний позивачами договір купівлі-продажу.

Таким чином, питання про те, чи порушені права позивачів оскаржуваним рішенням третейського суду є похідним від обґрунтованості вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Така оцінка може бути надана судом у разі вирішення спору з належними відповідачами, у зв'язку з чим вимога про скасування рішення третейського суду є похідною від вимоги про визнання недійсним правочину.

У зв'язку з тим, що позивачі не позбавлені права повторно звернутись з позовом про визнання правочину недійсним до належних відповідачів, вони також не позбавлені права повторно заявити вимогу про скасування рішення третейського суду.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що при розгляді вказаного позову мало місце порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову позивачам у задоволенні позову з зазначених вище підстав.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати згідно з вимогами ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 209, 303,307,309, 313, 314,316 ЦПК України судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок» задовольнити частково.

Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 27 червня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок», ОСОБА_4, постійно діючого третейського суду при Асоціації «Бізнес-Право» про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Бізнес-Право» від 19 лютого 2007 року по справі 16/07 та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, що знаходиться у спільній частковій власності №1 від 30 січня 2007 року відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його оголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: