Справа № 4с-4/08

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2008 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Сітайло Л.Г.

при секретарі - Гринь І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, -

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2007 року представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу державної служби Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві Чепурного В.М. щодо організації виконання виконавчого листа № 2-155 від 14.09.2005 року, виданого Солом'янським районним судом м. Києва. Обґрунтовуючи заяву зазначила, що рішенням суду зобов'язано ОСОБА_1 за власні кошти та своїми силами знести перелічені будівлі, однак державний виконавець Чепурний В.М. вчиняє дії по організації дій щодо знесення будівель. Крім того, державним виконавцем не прийнято рішення про відстрочення виконання судового рішення, в зв'язку з переглядом судом рішення за ново виявленими обставинами, а також необхідністю отримання спеціального технічного проекту для знесення будівель. 03 грудня 2007 року скаржник звернулася з заявою до державного виконавця з заявою про зупинення виконавчого провадження в зв'язку з її госпіталізацією до Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, однак 03.12.2007 року державним виконавцем вручено їй вимогу про виконання рішення суду. На підставі вищевикладеного, просить суд визнати незаконними вищезазначені дії головного державного виконавця Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві, зупинити виконавче провадження до її одужання та заборонити Державній виконавчій службі Солом'янського районного юстиції в м. Києві вчиняти будь-які інші дії по виконанню виконавчого листа № 2-155 від 14.09.2005 року.

Представник скаржника в судовому засіданні уточнив вимоги та просив суд визнати незаконними вищезазначені дії головного державного виконавця Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві по організації примусового виконання рішення та заборонити Державній виконавчій службі Солом'янського районного юстиції в м. Києві вчиняти будь-які інші дії по виконанню виконавчого листа № 2-155 від 14.09.2005 року.

Представник Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в судовому засіданні проти доводів, викладених в скарзі, заперечував в повному обсязі з підстав, викладених в запереченнях.

Вислухавши пояснення представників скаржника та суб'єкта оскарження, дослідивши матеріали цивільної справи, виконавчих проваджень №№ 6, 614/15, 617/15 та вивчивши письмові докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги, виходячи з наступного.

Статтею 76 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець, відповідно до ст. 24 вищевикладеного, Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

Судом встановлено, що 30.11.2005 року державним виконавцем ДВС Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та надано строк на добровільне виконання до 06.12.2005 року по виконавчим

листам № 2-155, виданим Солом'янським районним судом 14.09.2005 року, про зобов'язання ОСОБА_1 за власні кошти своїми силами знести незаконні (самочинні) будівлі.

Вищезазначені постанови 30.11.2005 року направлено сторонам.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

13 грудня 2005 року та 19.01.2006 року державним виконавцем здійснено вихід з метою перевірки виконання ОСОБА_1 рішення суду та складено акти про невиконання рішення.

23 січня 2006 року державним виконавцем винесено постанови про накладання штрафу на боржника за невиконання рішення суду та надано боржнику строк для виконання рішення до 29.01.2006 року. Копії постанов направлено боржнику 23.01.2006 року.

22 лютого 2006 року державним виконавцем повторно здійснено вихід з метою перевірки виконання ОСОБА_1 рішення суду в добровільному порядку та складено акт про невиконання рішення суду.

і 20 березня 2006 року ОСОБА_1 направлено попередження, яким запропоновано виконати рішення суду, та повідомлено, що в разі невиконання знесення споруд, зазначених в виконавчому документі, буде здійснено в примусовому порядку, а витрати стягнуті з неї. Зазначене попередження отримано боржником 28.03.2006 року.

03 квітня 2006 року складено акт про невиконання боржником рішення та винесено постанови про накладання штрафу на боржника за невиконання рішення суду. Копії вищезазначених постанов отримано боржником 15.04.2006 року.

Статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання, без поважних причин вимог про виконання рішення, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.

Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.

Встановлено, що 22.05.2006 року ОСОБА_1 направлено попередження, яким запропоновано виконати рішення суду та повідомлено, що знесення споруд, зазначених у виконавчому документі, буде здійснено в примусовому порядку 29.05.2006 року об 11.00 год.

Примусове виконання рішення перенесено на 12.06.2006 року, в зв'язку з заявою стягувача ОСОБА_3 про перенесення виконання рішення.

07 червня 2006 року державним виконавцем боржнику направлено попередження, яким запропоновано виконати рішення та повідомлено, що примусове виконання рішення призначено на 13.07.2006 року об 11 год. В зв'язку з невиконанням рішення складено акт про невиконання рішення.

Відповідно до ст. 87 вищезазначеного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

14 липня 2006 року представник стягувача ОСОБА_3 звернувся до державного виконавця з заявою про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, в зв'язку з невиконанням останньою рішення суду.

01 листопада 2006 року прокуратурою Солом'янського району м. Києва подання державного виконавця повернуто для доопрацювання, в зв'язку з невжиттям останнім всіх заходів спрямованих на виконання рішення суду, відповідно до ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження".

01 листопада 2006 року призначено виконання на 09.11.2006 року на 10-00 годин.

10.11.2007 року, 13.11.2007 року та 14.11.2006 року виконавчі дії продовжено. В результаті проведених дій було знесено частину гаражу, про що складено відповідні акти.

Беручи до уваги, що виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23.07.2004 року розпочато 30.11.2005 року, однак не знаходило виконання протягом тривало часу з вини скаржника, яка всіляко чинила перешкоди виконанню, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції Чепурного В.М. по організації виконання вищезазначеного рішення Солом'янського районного суду м. Києва є правомірними.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Доводи скаржника про те, що державний виконавець зобов'язаний був відстрочити виконання рішення в зв'язку з поданням нею до суду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд не приймає до уваги, оскільки зазначене питання знаходиться поза межами повноважень державного виконавця.

Крім того, в судовому засіданні представник скаржника пояснила, що скаржник та його представники не зверталися до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду в зв'язку з поданням вищезазначеної заяви.

Виходячи зі строку виконання рішення суду від 14.09.2005 року та підстав його не виконання, суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги.

Керуючись Законом України „Про виконавче провадження", ст. ст. 386-388 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, -

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва на протязі десяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом п'яти днів з моменту проголошення.