ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"07" грудня 2006 р. | Справа № 5/224-06-7043 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Іскра”
на рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2006 року
по справі № 5/224-06-7043
за позовом: Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Білгород –Дністровський Одеської області”
до Приватного підприємства „Іскра”
про звернення стягнення на заставлене майно в сумі 356 452, 06 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк (Закрите акціонерне товариство) в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Білгород –Дністровський Одеської області” звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ПП „Іскра” про звернення стягнення на заставлене майно для погашення заборгованості по кредитному договору на загальну суму 356 452,06 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на неналежне виконання ПП „Іскра” зобов’язань за кредитним договором № 048-60-01-15 від 03.06.05 р., укладеним між сторонами. Свою правову позицію позивач обґрунтовує приписами ст. ст. 572, 574, 590, 591, 1054 Цивільного кодексу України.
11.09.06 р. Позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що в зв’язку з погашенням відповідачем суми кредиту стягненню підлягає заборгованість в сумі 10973,64 грн., яка є пенею за несвоєчасне погашення кредиту, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.09.2006 р. по справі № 5/224-06-7043 (суддя Могил С.К.) позов задоволено, звернуто стягнення на заставлене майно ПП „Іскра” на суму пені за кредитним договором у розмірі 10 973, 64 грн., а саме: свиноматки ремонтні 20 голів, що знаходяться за адресою: Одеська область, Білгород –Дністровський район, с. Нова Царичанка, КРС, СТФ ПП „Іскра”; стягнуто з ПП „Іскра” на користь Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород–Дністровський Одеської області” Акціонерного комерційного Промислово–інвестиційного банку ЗАТ Промінвестбанк 3 564, 53 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на приписи ст. 20 Закону України „Про заставу”, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та зазначив, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували правову позицію та вимоги позивача.
Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, ПП „Іскра” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 20.09.06 р. по справі № 5/224-06-7043 та прийняти нове рішення.
В підтвердження своїх доводів ПП „Іскра” зазначає, що господарським судом першої інстанції порушені вимоги процесуального права, а саме суд несвоєчасно проінформував ПП „Іскра” про час та місце судового засідання, що позбавило скаржника можливості бути присутнім в судовому засіданні. Також скаржник зазначає, що суд не прийняв до уваги клопотання ПП „Іскра” про продовження строку розгляду справи, чим порушив законні права ПП „Іскра”.
Уточненням до апеляційної скарги від 30.11.06 р. скаржник просить суд апеляційної інстанції змінити рішення господарського суду Одеської області від 20.09.06 р. по справі № 5/224-06-7043 в зв’язку із специфікою заставленого майна, а саме змінити склад заставленого майна з 20 ремонтних свинок на 1 543 кг. живої ваги свинини. Зазначена вага, як вказує в уточненнях скаржник, розрахована на загальну суму 14 656,12 грн. та складається з пені за кредитним договором у розмірі 10 973,64 грн., витрат по сплаті державного мита у розмірі 3 564,53 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 118,00 грн.
В свою чергу Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк (Закрите акціонерне товариство) в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Білгород –Дністровський Одеської області” надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області - без змін як законне та обґрунтоване.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінивши всі фактичні обставини справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між Акціонерним комерційним Промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство) в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Білгород –Дністровський Одеської області” та ПП „Іскра” було укладено кредитний договір № 048-60-01-15 від 03.06.05 року, відповідно до якого позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі 350 000, 00 грн., та встановлено дату його повернення –02.06.06 року.
Відповідно до п. 4.2.1. зазначеного договору відповідач зобов’язався погасити заборгованість за кредитом перед позивачем.
Як встановив господарський суд, відповідач повернення кредиту своєчасно не здійснив, тому позивачем 06.06.06 р. на адресу відповідача було направлено лист № 60-04-09/605 з вимогою зобов’язання відповідача терміново погасити кредит у сумі 350 000, 00 грн., наданий за кредитним договором № 048-60-01-15 від 03.06.05р.
В свою чергу, відповідачем 17.06.06 р. на адресу позивача було направлено лист № 216, в якому зазначалось, що підприємство відповідача вишукує кошти і можливості для найшвидшого погашення заборгованості за кредитом.
Як вже зазначалось, позивач в ході розгляду справи уточнив свої позовні вимоги в зв’язку з погашенням відповідачем суми кредиту, але наполягав на стягненні пені в сумі 10973,64 грн., яка була нарахована на підставі та за кредитною угодою, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Пунктом 5.3. кредитного договору № 048-60-01-15 від 03.06.05 р. передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/ або відсотків за користування кредитом та/ або відсотків за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.
Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем по справі були укладені договори застави від 03.06.05 р., від 11.11.05 р., та договір застави товарів в обороті від 11.11.05 р., За змістом укладених договорів, вони забезпечують вимоги позивача, що випливають з кредитного договору № 048-60-01-15 від 03.06.05 р. Згідно з пунктами 3.1.4. вказаних договорів застави позивач має право, за умови невиконання відповідачем зобов’язань за Кредитним договором, звернути стягнення на заставлене майно та реалізувати його.
Згідно ст. 20 Закону України „Про заставу” (від 02.10.92 р. зі змінами) заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, місцевий господарський суд, правильно встановив обставини справи, правомірно задовольнив позовні вимоги відповідно до норм чинного цивільного законодавства.
Стосовно посилань скаржника на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, то судова колегія зазначає, що ці твердження не відповідають матеріалам справи, оскільки наявні в них поштові повідомлення є доказом належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання (а.с. 38-40, 83-88). Щодо клопотання про продовження розгляду справи, яке було заявлено ПП „Іскра”, то воно надійшло до господарського суду 03.10.06 р., про що свідчить штамп господарського суду (а.с. 89), а рішення датовано 20.09.06 р. та підписано 02.10.06 р., тому господарський суд не міг ніяким чином розглянути заявлене клопотання ПП „Іскра”. Крім того, вирішення питання щодо продовження строку розгляду справи є правом, а не обов’язком суду.
Також колегія суддів зауважує, що доводи, зазначені в уточненнях до апеляційної скарги, фактично містять вимогу зміни способу виконання рішення, оскільки скаржник просить змінити склад заставленого майна з 20 ремонтних свинок на 1 543 кг. живої ваги свинини на загальну суму 14 656,12 грн., що не може бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції. Це питання повинно вирішуватися судом першої інстанції відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням наведених норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та законність рішення господарського суду Одеської області від 20.09.06 р., а відтак, підстави для зміни або скасування оскаржуваного рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2006 р. по справі № 5/224-06-7043 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства „Іскра” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя: Г.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк