Справа № 256/4018/13-ц
2/256/1199/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
23 жовтня 2013 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
Головуючий - суддя Іванова А.П.,
при секретарі - Переверзевій Г.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Парія В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» в особі структурного підрозділу Донецького Управління продажу ССО ПАТ «УСГ», уточнивши вимоги якої, просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 12363грн.50коп., з яких сума страхового відшкодування складає 12153,80грн., інфляційні витрати - 12,15грн., три відсотки річних від простроченої суми - 88грн.91коп., пеня - 443,31 грн. та судові витрати у розмірі 784грн.11коп., які складаються з судового збору - 229,40грн., судового збору за забезпечення позову - 114грн.71коп., послуг спеціаліста - 300грн., послуг перекладача - 140грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.07.2012р. між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» через структурний підрозділ Донецького управління продажу та позивачем укладено договір № 07-0520-12-00005 добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами. 29.10.2012 року між позивачем та відповідачем за взаємною згодою укладено додаток № 1 до договору страхування. На виконання умов договору страхування позивачем сплачено страхові платежі на рахунок відповідача , а саме - 02.07.2012р. - 2777грн.76 коп., 03.10.2012р. - 1400грн., 29.10.2012р. - 300грн., крім цього, при укладанні додатку № 1 до договору страхування позивачем сплачено страховий платіж на користь відповідача у сумі 180 грн. 08.11.2012р. приблизно о 08год.00хв. в республіці Азербайджан, м.Мінгечаур, вул.Долара Алієва, 20/2 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобілю «Opel Vektra», який належить позивачеві, заподіяні механічні пошкодження, про що складено протокол № 190. 13.11.2012р. позивачем подано заяву про настання страхового випадку і виплату страхового відшкодування, з необхідним переліком для відповідача. 13.11.2012р. ПАТ «СК «Українська страхова група» направило лист № ССКА-1517/1 на адресу позивача з вимогою надати лист вигодо набувача зі згодою на виплату страхового відшкодування, рахунок-фактуру. 26.11.2012р. листом № 0318549 відповідач повідомила позивача про проведення страхового розслідування, з подальшим проведенням транспортно-трасологічного та трасологічного дослідження, про результати якого обіцяли повідомити пізніше. 17.12.2012р. відповідач повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування згідно з висновком №175-12 спеціаліста транспортно-трасологічного дослідження. З вказаного висновку вбачалось, що проведення дослідження доручалось ДП Центр експертних досліджень, для проведення експертизи спеціалісту надано фотознімки зовнішнього стану автомобіля позивача після пригоди, зроблені відповідачем та фотознімки з місця скоєння ДТП в електронному форматі, зроблені позивачем на власний телефон. Оригінали фотознімків, зроблені спецтехнікою спеціалісту не надавались, безпосередньо спеціалістом автомобіль не оглядався. В результаті дослідження зроблено висновок, що комплекс усіх механічних пошкоджень, наявних на деталях передньої лівої-кутової частини та на капоті автомобілю Опель не могли утворитись в рамках пригоди на місці та за обставинами, що наведені у заяві громадянина ОСОБА_3, а виключно при нерухомому положенні автомобілю Опель біля будинку № 20/2 по вул. Долара Алієва, м.Минчегаур республіки Азербайджан. Позивач не погоджується з висновком позивача виходячи з того, що загальний висновок спеціаліста суперечить висновкам щодо пошкодження в групах, доводи спеціаліста є не послідовними, більшість висновків містить припущення. Висновок спеціаліста є незаконним та необґрунтованими, так як ґрунтувався на фотокартках в електронному форматі, які зробив позивач самостійно, і з яких неможливо зрозуміти, чи є на її поверхні осип якихось часток, грудок ґрунту; на місці скоєння ДТП спеціаліст не був присутній і особисто не оглядав транспортний засіб;фотознімки зроблені телефоном, тобто неякісні, так як чітко не можуть передати обставини справи; відповідач при повідомленні позивачем по телефону про ДТП, вказав про необхідність сфотографувати лише автомобіль та наявні пошкодження, а не уламки та фрагменти, які знаходились біля автомобіля після скоєння ДТП; спеціаліст не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин дати такий висновок, відповідно до ст.ст. 384, 385 КК України. Оскільки відповідач 17.12.12р. необґрунтовано відмовив у виплаті страхового відшкодування, вважає, що до сплати підлягають - сума страхового відшкодування - 12153грн. 80коп., інфляційні витрати - 12грн. 15коп., сума трьох процентів річних від простроченої суми - 88грн. 91коп., пеня - 443грн. 31 коп., сума судового збору за подання позову - 229грн. 40коп., судовий збору за забезпечення позову - 117грн.71коп., сплата послуг спеціаліста - 300грн., сплата послуг перекладача - 140грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, діюча на підставі довіреності, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Додатково, пояснила, що відповідно до п.12.1.1. Договору страхування при настанні страхового випадку за будь - яким ризиком Страхувальник зобов'язаний надати перелік документів, у строк, передбачений в п.11.8 - 3(три) дні. Згідно з п.2.1.1. вказаного Договору страховими ризиками є: а) ризик «Викрадення», б) ризик «ДТП», в) ризик «ПДТО», г) ризик «Стихійного лиха», д) ризик «Пожежа, Вибух», е)ризик «Напад тварин». З вищевикладеного вбачається, що у будь - якому випадку позивач отримує у разі настання страхового випадку відшкодування, що свідчить про те, що необхідність у перекручуванні чи наданні недостовірної інформації позивачем відсутня.
Представник відповідача Парій В.А., діючий на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі. Відповідачем надані письмові заперечення, в яких зазначено наступне. 02.07.2012р. між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 07-0520-12-00005. Предметом страхування якого є транспортний засіб Опель Вектра д/н НОМЕР_1. 13.12.2012 року до ПАТ «СК «УСГ» звернувся позивач з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в якій зазначив, що 08.11.2012р. о 08год00хв. в Республіка Азербайджан, м.Мингечаур, на вул.Делара Алієва, 20/2, внаслідок ДТР сталося пошкодження його транспортного засобу. В обставинах події, яка є додатком до вказаної заяви останній власноручно зазначив, що він припарку вав біля дому свій автомобіль приблизно о 22год00хв. і залишив його на ніч. Зранку 08.11.2012р. приблизно о 08-00год. ранку виявив, що автомобіль пошкоджений. По даному факту він звернувся в департамент дорожньої міліції. Оскільки вищезазначена подіє мав тільки ознаки страхового випадку, відповідач прийняв рішення про самостійне встановлення причин та обставин вказаного випадку. 26.11.2012р. Пат «СК «УСГ» звернулась з листом № 03/8550 до ДП Центру експертних досліджень з проханням провести дослідження пригоди, на вирішення якого поставити наступне запитання: чи могли утворитись пошкодження зафіксовані на автомобілі Опель Вектра д/н НОМЕР_1 внаслідок описаного механізму пригоди. За результатами проведеного дослідження експертом ДП Центру експертних досліджень було складено висновок експертного дослідження обставин пригоди № 175-12 від 17.12.2012р., згідно з яким комплекс усіх механічних пошкоджень, наявних на деталях передньої ліво кутової частини та на капоті автомобіля Опель Вектра не міг утворитись в рамках пригоди на місці та за обставинами, що наведені у заяві гр.ОСОБА_3 про настання страхового випадку, а саме виключно при нерухомому положенні зазначеного автомобіля біля буд.№20/2 по вул.Делара Алієва м.Мингечаур республіки Азербайджан. ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що було повідомлено позивача листом № 03/9156 від 19.12.2012р. стосовно посилання позивача на той факт, що експерт проводив дослідження по фотознімкам, зроблених спеціалістом відповідача, зазначив, що у позивача не виникало ніяких заперечень з приводу фото, та звернув увагу, що фотознімки є матеріалами, у яких зафіксовані сліди, до у діях спеціаліста Бикова В.І. не міститься жодного порушення норм, зазначених позивачем. Стосовно вимог позивача щодо стягнення інфляційних витрат, зазначив, що в період часу, за яких позивач розраховує інфляцію, інфляції не було, що є загальновідомим фактом. Крім того, вимоги позивача щодо стягнення страхового відшкодування на його користь є недоцільними та незаконними, оскільки за Договором вигодо набувачем є ПАТ «Ерсте Банк», який має право на першочергове отримання страхового відшкодування (його частини). Крім того, пояснив, що запит до поліції Азербайджану стосовно ДТП страховою компанією не надсилався.
Вислухав пояснення учасників процесу, дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню з наступних підста.
Судом встановлено, що 02.07.2012р. між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 07-0520-12-00005.
Предметом страхування за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 07-0520-12-00005 є транспортний засіб Opel Vectra реєстраційний номер НОМЕР_1.
Території дії Договору страхування за розділом 5 є такі держави - Україна, СНД, Європа, строк дії договору - з 03.07.2012р. по 02.07.2013року.
На виконання умов договору страхування, Позивачем сплачено страхові платежі на рахунок Відповідача, а саме: 02.07.2012 р. - 2 777 грн. 76 коп., 03.10.2012 р. - 1400 грн., 29.10.2012 р. - 300 грн. Крім цього, при укладанні додатку № 1 до договору страхування Позивачем сплачено страховий платіж на користь Відповідача у сумі 180 грн. Відповідно до умов договору страхування страховик здійснює страхування транспортного засобу та зобов'язується здійснити виплату страхового відшкодування в разі настання страхового випадку.
Відповідно до розділу 2 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 07-0520-12-00005 страховими ризиками є викрадення, ДТП (пошкодження або знищення ТЗ та/або його додаткового обладнання внаслідок ДТП; попадання предметів), протиправні дії третіх осіб, стихійне лихо, пожежа, вибух, напад тварин.
Крім того, судом встановлено, що за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 07-0520-12-00005 вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк».
Зі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 вбачається, що власником транспортного засобу Opel Vectra реєстраційний номер НОМЕР_1 є позивач ОСОБА_3.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Ст. 1 Закону України «Про страхування» встановлено, що страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянам та юридичним особам страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно якої страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу, тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.
З Довідки № 109, виданої відділенням поліції м.Мінгачаур Міністерства внутрішніх справ Республіки Азербайджан вбачається, що вона видана ОСОБА_3 в тому, що 08.11.2012р. о 08:00 навпроти будинку № 16, 20/2, у результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Опель отримав зафіксовані зовнішні ушкодження: ушкоджено бік переднього буферу (нерозбірливо0, верхня частина капоту та скла протерлись.
Судом встановлено, що позивач звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» через структурний підрозділ Донецького Управління продажу з пакетом документів, необхідних за договором для виплати страхового відшкодування. Автомобіль оглянули представники відповідача та зробили фотознімки, про що складено акт огляду (дефектна відомість), де зазначені пошкодження автомобіля.
На підставі акту дефектовки, протоколу № 109 та договору страхування № 07-05820-12-00005 суд вважає доведеною в судовому засіданні ту обставину, що автомобіль ОСОБА_3 пошкоджений внаслідок ДТП, в результаті чого шкода повинна відшкодовуватися ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», оскільки автомобіль марки Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахований за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності відповідача та від нещасного випадку з водієм та пасажирами.
Вартість відновлювальних робіт складає 12 153 грн. 80 коп., що підтверджується рахунком - фактурою № 041163 від 13 листопада 2012 року. Представник відповідача розмір вартості відновлювального ремонту не спростовував в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про страхування» однією з підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.
З листа ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» від 19.12.2012року № 03/9156 вбачається, що відповідач відмовив позивачу ОСОБА_3 у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на подання останнім неправдивих відомостей щодо обставин зазначеної події, а саме страхового випадку. Рішення відповідача ґрунтувалося на висновку № 175-12, виготовленому ДП «Центр Експертних досліджень» експертом Биковим В.І.
Оцінивши за правилами, встановленими ст. ст. 58, 59, 147, 312 ЦПК України, висновок транспортного дослідження, виготовлений на замовлення ПАТ «Страхова компанія» «Українська страхова група» автомобіля Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1, суд вважає неналежним та недопустимим доказом по справі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що дослідження проведено з метою вирішення питання про можливість утворення пошкодження, зафіксованого на автомобілі Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок описаного механізму пригоди ОСОБА_3, для чого експерту надані:
- цифрові фотознімки, зроблені власником автомобіля;
- цифрові фотознімки зовнішнього вигляду автомобіля після заявленої пригоди, що зроблені при огляді спеціалістом ПрАт «СК УСГ»;
- копії документів стосовно пригоди, що пов'язані з автомобілем Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1, власником яким є ОСОБА_3
Відповідно до п.113 Наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 для вирішення зазначеного питання експертові необхідно надати:
- самі слідоутворювальні об'єкти (шини, деталі, що виступають, тощо) або експериментальні зліпки цих об'єктів (експериментальні відбитки шин на папері);
- предмети, на яких залишаються сліди зазначених об'єктів, або зліпки (масштабні фотознімки) цих слідів;
- протоколи огляду місця події з усіма додатками до них.
Як вбачається зі змісту висновку № 175-12, виконаного Биковим В.І., вищевказані документи експертом не досліджувались, а отже відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року, суд дійшов висновку, що при проведенні дослідження за допомогою цифрових фотознімків та наданих експертові документів неможливо встановити чи завдані пошкодження автомобілю марки Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, за заявленими обставинами події.
Згідно з вимогами ч.6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу.
За змістом ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, висновок експерта не має переваг перед іншими засобами доказування, також підлягає дослідженню і перевірці, а фактичні дані, що містяться в ньому, оцінюються судом за загальними правилами.
Представником позивача ОСОБА_1 надано висновок спеціаліста ОСОБА_6 від 05.06.2013 р., згідно якого зробити одностайний висновок про причини і механізм їх виникнення неможливо, так як відсутній об'єкт, який вчинив дане пошкодження і для з'ясування причин та механізму даних пошкоджень необхідно провести спеціальні експертизи (трасологічну, автотехнічну матеріалознавчу) відповідним спеціалістом з допуском до відповідних робіт. Даний висновок, відповідає Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року.
Суд, оцінивши висновок № 175-12 експерта Бикова В.І., з точки зору всебічності, повноти експертного дослідження, та у взаємному зв'язку з висновком спеціаліста ОСОБА_6 , не може покласти в основу рішення висновок, зроблений експертом Биковим В.І. з наступних підстав.
Суд не може прийняти висновок № 175-12, виготовлений ДП «Центр Експертних досліджень» експертом Биковим В.І., як належний доказ, оскільки при з'ясуванні чи завданні пошкодження автомобілю Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, за заявленими обставинами події ДТП, мають бути використані самі слідоутворювальні об'єкти (шини, деталі, що виступають, тощо) або експериментальні зліпки цих об'єктів (експериментальні відбитки шин на папері), предмети на яких залишаються сліди зазначених об'єктів, або зліпки (масштабні фотознімки) цих слідів;протоколи огляду місця події з усіма додатками до них.
Згідно із ч.3 ст. 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В той же час, відповідачем не доведена обставина, що позивач надав відповідачу неправдиві відомості про факт настання страхового випадку, а тому підстави для відмови у здійсненні страхової виплати, передбачені ст. 26 Закону України «Про страхування», ст. 991 ЦК України, відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, а отже, вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 19.1 Договору страхування - за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором страхування сторони несуть майнову відповідальність шляхом сплати пені в розмірі 0,1% від суми прострочення платежу (крім страхового платежу) за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, встановлені на кінцеву дату такого платежу.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем суд визнав правильним.
На підставі вищевказаного, позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягають судові витрати, понесені позивачем, а саме: судовий збір за подання позову в розмірі 229грн. 40коп., судовий збір за забезпечення позову - 117грн.71коп., витрати за надані послуги спеціаліста - 300грн., витрати за надані послуг перекладача - 140грн.
Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 147, 209, 212, 213, 215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 626-629, 979-992 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 6, 16, 26 Закону України «Про страхування», суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»» про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 12363грн. 50коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 784грн.10коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні на судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя
28.10.2013