СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
12 грудня 2006 року |
Справа № 2-20/14162-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Борисової Ю.В.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивача: Молчан О. С., довіреність № б/н від 10.07.06,
відповідача: ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 02 листопада 2006 року у справі № 2-20/14162-2006,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісна фірма "Крим-автодізель-сервіс-2000"
(АДРЕСА_2, Сімферополь, 95022)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про витребування майна з чужого незаконного володіння ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2006 у даній справі задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісна фірма "Крим-автодізель-сервіс-2000" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1зобов'язана передати позивачу майно, а саме: стенд для розбори двигуна, вартістю 416,20 грн, тельфер, вартістю 3660,00 грн., сварочний агрегат УГД 2514, вартістю 572,00 грн., стенд для перевірки форсунок, вартістю 59,00 грн., установку „Тайфун" для миття двигуна, вартістю 265,80 грн., станок для шліфовки клапанів, вартістю 1190,06 грн., стенд для обробки компресорів, вартістю 705,54 грн., три верстка слюсарних, вартістю 921,04 грн., стенд „Мотопрал", вартістю 56706,00 грн., прес, вартістю 571,25 грн., зарядно-пусковий пристрій, вартістю 159,50 грн., ванну для нагріву поршнем, вартістю 156,54 грн., станок наждачний, вартістю 127,21 грн., комплект приспособлєній ЯМЗ, вартістю 587,21 грн., насос циркуляційний, вартістю 127,35 грн., сотовий телефон „Sопі егісsоn", вартістю 1618,01 грн., стенд для обкатки двигунів, вартістю 293,40 грн., міні АТС „Рапаsопіс", вартістю 1155,54 грн., кран-балку, вартістю 422,80 грн., міні АТС з телефонами, вартістю 326,60 грн., шафа металева, вартістю 106,40 грн., касовий апарат, вартістю 11,00 грн., комп'ютер в зборі, вартістю 575,20 грн., комп'ютер в зборі, вартістю 171,30 грн., кондиціонер „Samsung", вартістю 437,00 грн., телефонний апарат, вартістю 9,20 грн., глибиномір, вартістю 99,04 грн., гідронасос, вартістю 99,04 грн.
Відповідач, не погодившись з вказаним судовим актом, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, як ухвалене при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.
Основні аргументи апеляційної скарги є такі:
- судом не досліджено питання чи є спірне майно власністю позивача;
- при розгляду справи судом не досліджено питання знаходження спірного майна саме в приміщеннях, що належать відповідачу;
- суд дійшов до необґрунтованого висновку стосовно того, що відповідач володіє спірним майном без правових підстав, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт володіння відповідачем спірним майном.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без змін, рішення суду першої інстанції -без задоволення.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку, передбаченому статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
27.04.2004 між ТОВ „Виробничо-сервісна фірма „Крим-автодізель-сервіс 2000" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу за НОМЕР_2, згідно якого ТОВ „Виробничо-сервісна фірма „Крим-автодізель-сервіс 2000" (продавець) продав, а СПД ОСОБА_1 (покупець) придбала у будівлі під літ. „Ж" приміщення №7 - гараж, площею 358,7 кв.м., а в будівлі під літ. № 13 - приміщення площею 18,3 кв.м., що складає 5/100 часток будівлі, які розташована на площі 0,5 га у м. Сімферополі, по АДРЕСА_2 (арк.с.7).
07.05.2004 між сторонами у даній справі укладено договір оперативної оренди за НОМЕР_3 згідно п. 1.1 якого ТОВ „Виробничо-сервісна фірма „Крим-автодізель-сервіс 2000" орендує у СПД ОСОБА_1 приміщення, що розташовані за адресою: м. Сімферополь, АДРЕСА_2. (арк.с.44-47).
Пунктом 1.3. договору оренди передбачено, що майно, (тобто, нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Сімферополь, АДРЕСА_2), яке визначено у п. 1.1 цього договору, належить СПД ОСОБА_1 на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 27.04.2004.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 травня 2006 року у справі № 2-22/7390-2006, на підставі статей 193 Господарського кодексу України, і статті 526 Цивільного кодексу України, задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Крим-автодізель-сервіс 2000” в частині розірвання договору оренди НОМЕР_3 і виселення відповідача з приміщень, які розташовані за адресою м. Сімферополь, АДРЕСА_2. (арк.с.30-34), у зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх зобов'язань за договором оренди.
Постановами Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.06.2006 і Вищого господарського суду України від 12.10.2006 рішення господарського суду від 4 травня 2006 року залишено без змін. ( арк.с.23-29,56-58 ).
На підставі наказу суду від 19.07.2006 у справі № 2-22/7390-2006 державною виконавчою службою АР Крим ДВС в Київському районі міста Сімферополя було відкрите виконавче провадження по примусовому виселенню ТОВ „Виробничо-сервісна фірма „Крим-автодізель-сервіс 2000" з не житлових приміщень літ. „Ж”, № 13, розташованих за адресою м. Сімферополь, АДРЕСА_2.
Вважаючи, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1. без законних підстав утримує у себе майно, яке належить ТОВ „Виробничо-сервісна фірма „Крим-автодізель-сервіс 2000" та знаходилось в приміщеннях орендованих раніше у відповідача, на підставі статей 1212,1213 Цивільного кодексу України і статті 48 Закону України „Про власність”, позивач звернувся до господарського суду із позовом до СПД ОСОБА_1про витребування цього майна.
В обґрунтуваннях позовних вимог заявник посилається на те, що згідно бухгалтерської довідки від 16.06.2006 майно, яке позивач просить витребувати у відповідача, знаходиться на його балансі по рахунку 10 „Основні засоби", таким чином належить йому на праві власності. Також позивач вказує на те, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути майно, яке знаходиться в приміщеннях, раніше орендованих позивачем згідно договору від 07.05.2004, однак дані вимоги були залишені відповідачем без задоволення.
Рішенням суду першої інстанції від 02 листопада 2006 року у даній справі заявлені позовні вимоги були задоволені.
Задовольняючи позов, суд, ґрунтуючись приписами статей 316, 317, 387 Цивільного кодексу України і статтями 48,50 Закону України «Про власність», дійшов до висновку, що майно, яке позивач просить витребувати, знаходиться в неправомірному володінні відповідача, тому він, як його власник, має право вимагати усунення будь-яких порушень його абсолютного права, в тому числі має право вимагати віндикації свого майна з чужого незаконного володіння особи, що утримує його без достатнього правової підстави.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія знаходить доводи апеляційної скарги такими, що підлягають задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Згідно заявлених позовних вимог предметом спору є витребування майна (стенд для розбори двигуна, вартістю 416,20 грн, тельфер, вартістю 3660,00 грн., сварочний агрегат УГД 2514, вартістю 572,00 грн., стенд для перевірки форсунок, вартістю 59,00 грн., установку „Тайфун" для миття двигуна, вартістю 265,80 грн., станок для шліфовки клапанів, вартістю 1190,06 грн., стенд для обробки компресорів, вартістю 705,54 грн., три верстка слюсарних, вартістю 921,04 грн., стенд „Мотопрал", вартістю 56706,00 грн., прес, вартістю 571,25 грн., зарядно-пусковий пристрій, вартістю 159,50 грн., ванну для нагріву поршнем, вартістю 156,54 грн., станок наждачний, вартістю 127,21 грн., комплект приспособлєній ЯМЗ, вартістю 587,21 грн., насос циркуляційний, вартістю 127,35 грн., сотовий телефон „Sопі егісsоn", вартістю 1618,01 грн., стенд для обкатки двигунів, вартістю 293,40 грн., міні АТС „Рапаsопіс", вартістю 1155,54 грн., кран-балку, вартістю 422,80 грн., міні АТС з телефонами, вартістю 326,60 грн., шафа металева, вартістю 106,40 грн., касовий апарат, вартістю 11,00 грн., комп'ютер в зборі, вартістю 575,20 грн., комп'ютер в зборі, вартістю 171,30 грн., кондиціонер „Samsung", вартістю 437,00 грн., телефонний апарат, вартістю 9,20 грн., глибиномір, вартістю 99,04 грн., гідронасос, вартістю 99,04 грн., надалі -спірне майно), яке знаходиться в будівлі під літ. „Ж" нежитлового приміщення №7 - гараж, площею 358,7 кв.м., та в будівлі під літ. № 13 - приміщення площею 18,3 кв.м., розташованої за адресою : м. Сімферополь, по АДРЕСА_2. (арк.с.2-4).
В силу статті 50 Закону України “Про власність” власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.
Положення статті 387 Цивільного кодексу України встановлюють право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
При розгляді віндикаційного позову позивач повинний підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.
Доказом того, що витребуване майно є власністю ТОВ „Виробничо-сервісна фірма „Крим-автодізель-сервіс 2000" суд визнав довідку підприємства про знаходження спірного майна на балансі по рахунку 10 „Основні засоби" (арк.с. 11).
Однак, судова колегія не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції.
Апеляційна інстанція вважає, що вищезазначена балансова довідка підтверджує лише ту обставину, що майно, зазначене у позовній заяві, знаходиться на балансі позивача.
Знаходження майна на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності, оскільки баланс підприємства є тільки формою бухгалтерського обліку визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
Правовстановлюючі документи на спірне майно ( договори купівлі-продажу, накладні, рахунки на оплату та інші первинні документи) позивачем суду не надані.
Таким чином, доказів того, що позивач є власником спірного майна даною стороною не надано.
Також суду не були надані докази того, що саме відповідач фактично володіє спірним майном.
Так, після відчуження відповідачу за договором купівлі - продажу від 27.04.2004 нежитлових приміщень, які знаходяться в будівлі під літ. „Ж", а саме, приміщення №7 - гараж, площею 358,7 кв.м. та в будівлі під літ. № 13 - приміщення площею 18,3 кв.м., за адресою: м. Сімферополь, АДРЕСА_2, позивач, згідно договору оперативної оренди НОМЕР_3 орендував вказані приміщення у підприємця ОСОБА_1 (арк.с. 44-47).
01.11.2006 сторони у справі уклали додаткову угоду до договору оперативної оренди НОМЕР_3, в якій встановили новий строк його дії до 31.12.2005 (арк.с. 48).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 у справі № 2-22/7390-2006 розірвано договір оренди НОМЕР_3, позивач виселений з приміщень, які розташовані за адресою м. Сімферополь, АДРЕСА_2 і орендовані ним раніше. (арк.с.30-34).
На підставі наказу суду від 19.07.2006 у справі № 2-22/7390-2006 державною виконавчою службою АР Крим ДВС в Київському районі міста Сімферополя було відкрите виконавче провадження по примусовому виселенню ТОВ „Виробничо-сервісна фірма „Крим-автодізель-сервіс 2000" з не житлових приміщень літ. „Ж”, № 13, розташованих за адресою м. Сімферополь, АДРЕСА_2.
Відповідно до частини 2 статті 79 Закону України „ Про виконавче провадження” виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі , від особи та її майна.
Згідно частини 4 статті 79 Закону України „Про виконавче провадження” виселення здійснюється у присутності понятих з обов'язковим описом майна державним виконавцем.
Акт опису майна від 09.11.2006, складений державним виконавцем, засвідчує яке саме майно знаходилось у приміщеннях відповідача, та підтверджує факт передачі зазначеного майна позивачу (арк.с.95). Майно, яке позивач вимагає витребувати, у вказаних актах відсутнє.
Наведений доказ спростовує доводи позивача та висновки суду першої інстанції щодо наявності в приміщеннях відповідача конкретних речей, з чіткою вказівкою переліку майна позивача, що знаходилось в орендованих ним приміщеннях.
Акт від 09.05.2006, на який посилається позивач (арк.с.59), підтверджує тільки ту обставину справи, що ТОВ„Виробничо-сервісна фірма „Крим-автодізель-сервіс 2000" займало у будівлі під літ. „Ж" приміщення №7 - гараж, площею 358,7 кв.м., а в будівлі під літ. № 13 - приміщення площею 18,3 кв.м., які розташовані у м. Сімферополі, по АДРЕСА_2, однак не містить переліку витребуваного майна.
Оскільки позивач не підтвердив наявність у нього суб'єктивного права на витребування майна, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись статтями 101, 103(пункт 2), 104 (частина 1, пункти 1,4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 2006 року у справі № 2-20/14162-2006 скасувати.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісна фірма "Крим-автодізель-сервіс-2000" у позовові про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Ю.В. Борисова
Н.П. Горошко