Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2006 р. Справа № АС-16/109-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді , ,
при секретарі Сенчук І.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Покиньчереди А.Л. (дов. № 15-64/1 від 13.01.2006 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Суми) (вх. № 1440 С/3) на постанову господарського суду Сумської області від 30.03.06 р. по справі № АС-16/109-06
за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Суми)
до Дочірнього підприємства "Хіммашсервіс" Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" (м. Суми)
про стягнення 30 197,20 грн., -
встановила:
У лютому 2006 року Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Суми) звернулося до господарського суду Сумської області з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Хіммашсервіс" Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" (м. Суми) про стягнення 30 197,20 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2004 році.
Постановою господарського суду Сумської області від 30.03.2006 р. по справі № АС 16/109-06 (суддя Моїсеєнко В.М.) у задоволенні позову відмовлено.
Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Сумської області від 30.03.2005 р. скасувати повністю та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, вважає, що суд першої інстанції при винесенні постанови врахував вимоги чинного законодавства України, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційного подання в межах вимог, передбачених ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши представника ДП "Хіммашсервіс" ВАТ "Сумихімпром" Покиньчереду А.Л., який просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування прийнятої по справі постанови, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ, з подальшими змінами та доповненнями (далі – Закон) для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Згідно зі статтею 20 Закону підприємства (об’єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щорічно сплачують відповідним відділенням фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 18 вищевказаного Закону, працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів”. Крім цього, обов’язок по працевлаштуванню інвалідів закріплений за державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів, що передбачено “Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314).
Згідно з пунктами 5, 10, 11, 12, 13, 14 вказаного Положення підприємства повинні інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів (звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках за формою 3-ПН з приміткою робочі місця для інвалідів), а працевлаштування інвалідів здійснюється органами, вказаними у ст. 18 Закону, з урахуванням повноважень, стану здоров’я, здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до поданої державної звітності "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" (форма №10-ПІ поштова-річна) за 2004 рік відповідач повинен був створити у вказаному році 10 робочих місць для працевлаштування інвалідів (відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу 241 осіб), однак фактично на підприємстві відповідача у 2004 році було створено 5 робочих місць. Отже, відповідачем не був виконаний норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році, при цьому відповідач не звертався до компетентних органів з проханням направити йому інвалідів для працевлаштування.
Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 р., затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості, в матеріалах справи такі звіти відсутні.
При винесенні оскаржуваної постанови, господарський суд Сумської області послався на те, що відповідно до статті 17 Закону інвалідам забезпечується право працювати на підприємствах із звичайними умовами праці, а основним видом діяльності підприємства відповідача є виробництво хімічної продукції, мінеральних добрив, тобто виробництво з шкідливими, особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці.
Але, як стверджує позивач, законодавство України встановлює рівні умови господарської діяльності для підприємств та не звільняє їх від сплати штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у зв’язку з існуючими на підприємстві умовами праці, що не дозволяють працевлаштовувати інвалідів. Зокрема, відповідно до п. 8 "Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів", інваліди, які не мають змоги працювати на підприємстві (у тому числі на спеціалізованих), можуть займатися надомною формою праці відповідно до рекомендацій МСЕК та з урахуванням побутових умов.
Крім того, слід зазначити, що на даний час діючим законодавством України не передбачено звільнення підприємств хімічної промисловості від виконання вищевказаного нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладання на підприємства обов’язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов’язку працевлаштування інвалідів.
На думку колегії суддів, відповідач не виконав встановлений законом норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році, чим порушив ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, а згідно ст. 20 Закону, Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1767, повинен був перерахувати до Фонду соціального захисту інвалідів суму штрафних санкцій.
Як свідчать матеріали справи, фонд оплати праці штатних працівників на підприємстві відповідача у 2004 році становив 2 139,9 тис. грн., при середньообліковій чисельності штатних працівників 241 осіб, середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача на одного працівника у 2004 році становила 8 879,25 грн. Сума штрафних санкцій за 5 нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році складає 44 396,25 грн. Однак враховуючи те, що відповідачем частково були проведені розрахунки на суму 14 199,05 грн., сума боргу відповідача перед позивачем складає 30 197,20 грн.
Згідно Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітнім.
Однак, відповідач не перерахував решту коштів у встановлений чинним законодавством термін та не надав належних доказів створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме: накази про затвердження заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві, затверджене положення про робоче місце інваліда, наказ про створення спеціальної комісії по атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів, атестації робочого місця для інваліда, колективного договору на 2004 рік, тому позовні вимоги на суму 30 197,20 грн. за нестворені 5 робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році, на думку колегії суддів, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення. А відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подання Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Сумської області від 30 березня 2006 року по справі № АС 16/109-06 - скасуванню, оскільки суд першої інстанції неповно з‘ясував обставини, що мають значення для справи.
Задовольняючи вимоги апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача, оскільки з його вини спір був доведений до суду.
Керуючись статтями 86, 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Суми) задовольнити.
Постанову господарського суду Сумської області від 30 березня 2006 року по справі № АС-16/109-06 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Хіммашсервіс" Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, р/р 26008000526002 в СФ ВАТ КБ "Надра" СРУ "Слобожанщина", МФО 337535, код 05766356) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40030, м. Суми, вул. Горького 2, р/р 31218230500002 УДК у Сумській області, код 23636315, МФО 837013) штрафні санкції за невиконання нормативу створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2004 році у розмірі 30 197,20 грн.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Хіммашсервіс" Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, р/р 26008000526002 в СФ ВАТ КБ "Надра" СРУ "Слобожанщина", МФО 337535, код 05766356) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - ВДК у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - УДК в Харківській області, МФО банку одержувача - 851011, рахунок № 31113095600002, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито у сумі 452,85 грн.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Хіммашсервіс" Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром" (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, р/р 26008000526002 в СФ ВАТ КБ "Надра" СРУ "Слобожанщина", МФО 337535, код 05766356) на користь ДП "Судово-інформаційний центр" (код 30045370, банк одержувача - ВАТ "Банк Універсальний" м. Львів, МФО 352707, № рахунку 2600201418001) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя