Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2006 р.                                                           Справа № 29/96-06 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , 

при секретарі Сенчук І.В.

за участю представників:

позивача - Єршов Р.В. (довіреність б/н від 09.11.05)

відповідача -  СПДФО ОСОБА_1,ОСОБА_2 (довіреність б/н від 20.05.06),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1725Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 18.04.06 р. по справі № 29/96-06

за позовом АТ "Харківстальконструкція" м.Харків

до СПД ФО ОСОБА_1, м. Ізюм

про стягнення 56525,00 грн.

встановила:

Рішенням від 18.04.06 господарського суду Харківської області (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 56525,00 грн. боргу за виконані роботи.

Відповідач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, на те, що справу було розглянуто без участі відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (із подальшим доповненням), у якому, посилаючись на необґрунтованість вимог апелянта, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши представників сторін у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

27.01.05 між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду НОМЕР_1, відповідно до якого позивач (Підрядник) брав на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з демонтажу залізобетонних конструкцій в цеху окулярних оправ відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, що є невід'ємною частиною договору. До даного договору додано договірну ціну - підписаний сторонами документ, у якому визначено загальну суму витрат на виконання робіт.

Загальна вартість робіт, згідно з п.2.1 договору та договірною ціною, складала 30522,00 грн., у т.ч.ПДВ 20% - 5087,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.05 позивач отримав від відповідача лист з проханням продовжити роботу з демонтажу залізобетонних конструкцій у цеху окулярних оправ Ізюмського оптико-механічного заводу. У матеріалах справи також є копія підписаного сторонами графіку оплати заборгованості на 09.06.05 - із зазначенням, що даний графік є додатковою угодою до договору підряду НОМЕР_1 від 27.01.05. Згідно з вищевказаним графіком, загальна сума виконаних робіт становить 94750,00 грн., з яких 20%, тобто 18950,00 грн., підлягає розрахунку залізобетонними конструкціями. У графіку також вказано, що позивачем отримано від відповідача 16800,00 грн. грошовими коштами та залізобетонних конструкцій на загальну суму 2475,00 грн. Залишок оплати грошовими коштами визначено у сумі 56525,00 грн. Даний графік є єдиним аргументом, яким обґрунтовано позовні вимоги АТ «Харківстальконструкція» щодо стягнення з відповідача вищевказаної суми, а також оскаржуване рішення місцевого господарського суду про задоволення позову.

Разом з тим, у даному документі мають місце певні невідповідності. Зокрема, не визначено залишок, який підлягає сплаті будівельними матеріалами, натомість при визначенні залишку оплати грошовими коштами до сплаченої суми врахована вартість переданих позивачу залізобетонних конструкцій. Крім того, сума, яку розбито по періодах оплати з 06.06.05 по 29.07.05 - 21000,00 грн. - не відповідає загальній сумі залишку оплати.

Місцевий господарський суд не дослідив зазначені суперечності і не з'ясував усіх обставин даної справи в їх сукупності, зокрема - щодо відповідності вищевказаного графіку обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Даний графік позивачем та місцевим господарським судом було розцінено як додаткову угоду до договору підряду НОМЕР_1 від 27.01.05. Відповідач заперечує проти такої оцінки зазначеного документу.

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 договору, роботи і матеріали, не передбачені кресленнями та кошторисом, у яких з'явилася необхідність у процесі виконання робіт, оформлюються додатковою угодою до договору та підписуються сторонами; протягом дії договору договірна ціна є динамічною та підлягає коригуванню у випадку зміни цін на сировину, матеріали і.т.д., що має бути підтверджено підрядником документально.

У вищевказаному графіку дійсно зазначено, що він є додатковою угодою до договору НОМЕР_1  від 27.01.05, укладеною у зв'язку з необхідністю збільшення обсягів робіт і обумовленої цим зміни розмірів та порядку оплати (у тому числі простроченої) за виконані роботи.

Разом з тим, як встановлено в ході апеляційного провадження та не заперечується сторонами, при збільшенні договірної ціни відповідна проектно-кошторисна документація не складалася, причому позивачем не надано доказів наявності підстав для коригування ціни, визначених у пункті 2.3 договору. Твердження позивача про те, що, згідно з його тлумаченням пункту 2.2 договору, при зміні обсягів робіт попередній кошторис не вимагається, не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки, відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації. Наявність даної документації було передбачено пунктом 1 договору підряду, однак сторонами в підтвердження та заперечення своїх вимог  не було надано суду кошторису на виконання робіт за вказаним договором.

Також не відповідають обставинам справи посилання позивача на те, що направлений ним відповідачу Акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2005 року є локальним кошторисом. Адже, по-перше, даний кошторис не узгоджено з замовником (на Акті відсутній підпис відповідача), і, по-друге, Акт датовано 31.05.05, тоді як графік (додаткову угоду про збільшення обсягу робіт) підписано 09.06.05, причому супровідний лист, яким даний Акт направлено відповідачу, датовано 30.12.05. Пояснення позивача відносно того, що зазначена невідповідність у датах спричинена «потребами документообігу позивача» та існуванням усних домовленостей між сторонами, колегія суддів не може визнати переконливими.

Отже, позивачем не надано суду першої та апеляційної інстанції належного обґрунтування загальної вартості робіт після збільшення їх обсягу, сторонами також не надано доказів виконання позивачем частини робіт та оплати їх відповідачем, витребуваних ухвалою від 30.05.06 Харківського апеляційного господарського суду. Позивач вказує на те, що вищевказані суми оплати не є предметом позову, разом з тим, без обґрунтування їх розміру неможливо визначити дійсний розмір заборгованості відповідача перед позивачем.

Крім того, згідно з п.2.5 договору підряду НОМЕР_1 від 27.01.05, кінцеві розрахунки між сторонами здійснюються після виконання та приймання всіх передбачених договором робіт протягом 10 днів після підписання акту приймання-передачі. Дане положення узгоджується з пунктом 4 статті 879 Цивільного кодексу України, яким встановлено, що оплата  робіт  провадиться  після   прийняття   замовником виконаних   робіт.  Оскільки, як уже зазначалося, Акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2005 року не був підписаний відповідачем, який заперечує обсяг та вартість виконання цих робіт, а позивачем не надано інших доказів факту виконання робіт на спірну суму, то у суду  відсутні правові підстави для задоволення позову АТ «Харківстальконструкція» про стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним договором підряду.

Отже висновок місцевого господарського суду про те, що розмір даної заборгованості складає 56525,00 грн., а також - про обґрунтованість позовних вимог, є передчасним та зробленим без з'ясування усіх обставин даної справи.

Представник позивача у судовому засіданні вказував на можливість надання суду додаткових доказів на підтвердження розміру позовних вимог у разі відкладення розгляду справи, разом з тим, згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається сам позивач у доповненні до відзиву на апеляційну скаргу, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував їх неподання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Зазначеного обґрунтування позивачем надано не було, тому колегія суддів вважає за можливе вирішити спір по суті у даному судовому засіданні.

Зважаючи на те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а саме - дійсного обсягу та вартості підрядних робіт, розміру здійсненої оплати і, відповідно,  наявності та розміру заборгованості відповідача перед позивачем, а також з огляду на недоведеність суми позовних вимог, яку місцевий господарський суд визнав встановленою, - апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню.

З огляду на викладене та керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1 та 2 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.04.06 по справі №29/96-06 скасувати та прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Харківстальконструкція" (61125, Україна, м.Харків, вул. Малом'ясницька, 2 п/рах №26008624580000 в АКІБ "УкрСиббанк", код банку 351641 ЄДРПОУ 01413848)  на користь СПДФО ОСОБА_1  (АДРЕСА_1, Код НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в Від.ПІБ м.Ізюм, код банку  НОМЕР_4, Св-во платника ПДВ НОМЕР_5) витрат по сплаті держмита  за подання апеляційної скарги у розмірі 282,62 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                     

                                 Судді