Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" червня 2006 р. Справа № 07/115-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Ступак Ю.М., Рожанська Н.А., Ковтун Г.О.
відповідача - Коц В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1770Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 28.04.06 р. по справі № 07/115-06
за позовом Приватна фірма "Моноліт-КГА", м. Харків
до Приватне підприємство "Житлосервіс-50", м. Харків
стягнення 9730,72 грн.
встановила:
У березні 2006 р. позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 7976,00 грн. основного боргу, 1754,72 штрафних санкцій, 102 грн. расходів по сплаті державного мита та 118 грн. затрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2006 р. по справі № 07/115-06 (суддя Інте Т.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, з посиланням на те, що надані позивачем акти не можуть бути визнані судом, як доказ виконання робіт за договором, в зв*язку з відсутністю на них підпису повноважної особи відповідача на приймання робіт. Крім того, суд вважав, за необхідне ознайомитись з передбаченим договором дислокацією та кошторисом (п.1.1 договору), але позивачем таких документів не надано. Більш того, позивачем у судовому засіданні суду першої інстанції заявлено про нескладання сторонами вищенаведених документів.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодивсвя, про що надав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вважає його незаконним та необгрунтованим та окрім стягнення з «Житлосервіс-50»вищезазначених коштів на свою користь, позивач просить стягнути з відповідача 51 грн. витрат на сплату держмита за подання апеляційної скарги.
В підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, позивач вказує на те, що суд, на його думку, не в повному обсязі з*ясував обставини, що мають значення для справи, а саме те, що вміст пункту, який регулює вартість робіт, має відсилочний характер, що не протиречить ні діючому законодавству, ані судовій чи договірній практиці. Згідно п.2 вказано, що вартість робіт за договором встановлюється, у відповідності до форми № 2. Відповідач, погодився на умови даного договору та підписав його, чим підтвердив свою згоду прийняти до сплати суму, яка вказана виконавцем за договором в акті виконаних робіт. Оскільки роботи повинні виконуватися протягом 2006 р. та неможливо було встановити об*єм фактично виконаних робіт на момент укладання договору, сторони обгрунтовано встановили тільки принцип встановлення вартості договору, а сама вартість конкретизується у виконанні робіт за договором, а саме, в акті виконаних робіт. Акт приймання виконаних підрядних робіт, був складений позивачем, згідно державних будівельних норм України, а саме «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Збірник № 15 Внутрішні санітарно-технічні роботи. ДБН Д.2.4-152000. Збірник № 10. Печні роботи. ДБН Д.2.4.10.2000», наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 28 від 28.12.2005 р. та № 94 від 13.06.2005 р., з чого виходить, що вартість виконаних робіт за договором за лютий складає 7976 грн., але суд не врахував вказані документи. Відповідно до п.2 ст.843 ЦК України, якщо вартість договору не встановлена, то суд повинен її встановити.
Крім того, на думку позивача, судом першої інстанції не в повному обсязі з*ясвовані обставини, що підтверджують сам факт виконання робіт позивачем, хоча відповідач підтвердив виконання робіт за договором в своєму листі № 22 від 03.03.2006 р., де відмітив, що роботи виконувались належним чином. Також, факт виконання робіт за договором виконавцем підтверджується підписами мешканців квартир, в яких виконувались роботи. Згідно спискам, які були пред*явлені суду 17.04.2006 р., факт виконання робіт своїми підписами підтвердили 500 мешканців. При цьому, в ході виконання робіт в домах з вентиляційними каналами прочистка здійснювалась з покрівль будівель та придатність вентиляційного каналу визначалась вибірково, т.б. у виконавця не було необхідності підтверджувати виконання даних робіт підписами мешканців.
Більш того, позивач зазначає, що суд при винесенні оскаржуваного рішення не звернув уваги не те, що в процесі виконання робіт відповідач не виконав покладені на себе обов*язки, передбачені п.4.1. договору, а саме не забезпечив присутність свого представника, який зобв*язаний контролювати виконання робіт та якість під час їх проведення, (в цьому випадку, згідно п.2 ст.853 ЦК України, замовник позбавляється права посилатись на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття). При цьому відповідач порушив вимоги п.5.2.18 Правил виробництва робіт та ремонт печей, димоходів та газоходів, де вказано, що контроль за проведенням перевірок стану димових та вентиляційних каналів для визначення їх придатності до подальшої експлуатації в строки, встановлені даними Правилами, покладається на житлово-експлуатаційні організації, незалежно від їх відомчої приналежності. Даний факт підтверджується актами № 1 від 16.01.2006 р., № 2 від 23.01.2006 р., № 3 від 10.02.2006 р, № 4 від 13.02.2006 р. При цьому місцевим господарським судом не застосовано норми ст.850 ЦК України, де вказано, що замовник зобов*язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у порядку, встановленому договором підряду.
Також, на думку позивача, суд не прийняв до уваги те, що ним у лютому 2006 р. виконано роботи, згідно умов договору, обгрунтовано проведено розрахунок виконаних робіт, підписано акт виконаних робіт разом з вимогою про сплату та рахунком-фактурою, про що 28.02.2006 р. позивачем направлено лист-вимога, який було відправлено відповідачу, але суд не обгрунтовано визнав вказані документи безпідставними, хоча відповідно до п.5.2. договору, відповідач повинен в строк до 5 календарних днів з дня подання виконавцем підписаного акту виконаних робіт перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця суму, вказану в акті. Але відповідачем сплата зазначених дій проведена не була, чим відповідач порушив взяті на себе повноваження за договором та право виконавця отримати платню за виконані роботи.
Відповідач, в свою чергу, вважає рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.
Крім того, відповідач вказує на те, що викладене позивачем в апеляційній скарзі не відповідає дійсним обставинам справи і тому не може бути підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2006р. з наступних підстав:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір №3 на виконання робіт (надання послуг) від 12.01.2006р. у якому позивач зобов'язався виконати певні роботи в обсязі визначеному кошторисом, який підлягає підписанню одночасно з договірною ціною та договором (п.1.1. договору), також вартість виконаних робіт визначається згідно форми - 2 (п.3.1. договору). П.5.1. договору регулюється, що виконання робіт за договором оформлюється актом, який підписується сторонами. Але наведені у вказаних пунктах договору документи сторонами не підписувались, і позивач вимагає сплатити йому кошти на підставі одноособово підписаних ним документів, не дивлячись на те, що вказані документи повинні бути підписані сторонами за договором, т.б. позивачем і відповідачем. Крім того, перелічені в цих документах роботи позивачем не виконувались, про що складені відповідні акти.
Також, у відповідь на зазначення позивача, відносно того, що при підписанні договору, відповідач "підтвердив свою готовність та згоду прийняти до оплати суму яка буде вказана виконавцем по договору в акті виконаних робіт" не відповідає обставинам справи, оскільки ні кошторис, ні договірна ціна, ні акт виконаних робіт сторонами не узгоджувались і не були підписані, як і підписані ним одноособово документи та направлені разом з рахунком-фактурою не є підставою для оплати невиконаних робіт.
Відповідач, стосовно заяви позивача про те, що роботи проводились вибірково, вказує на п.1.1 договору, де вказано, що виконавець повинен прочистити та перевірити вентиляційні та димові канали від газових приладів, згідно дислокації, а не як не вибірково, крім того і той факт що роботи виконувались вибірково непідтверджений доказами. Щодо невиконання відповідечем договірних обов*язків та не забезпечення присутності свого представника, на що посилається позивач, відповідач зазначає, що про такий спосіб інформування в договорі мови не велось.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, судова коглегія приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного між сторонами по справі договору № 3 на виконання робіт (надання послуг) від 12.01.06 р., одна сторона (позивач) прийняла на себе зобов*язання по прочистці, та перевірці вентиляційних і димових каналів від газових приборів, відповідно до дислокації, що додається, а друга сторона (відповідач) -оплатити виконані роботи у строк, протягом 5 календарних днів з дня надання позивачем підписаного акту виконаних робіт, в сумі, зазначеній в акті. Згідно п. 5.1 договору, приймання-передача виконаних робіт оформлюється актом та підписується сторонами за договором.
В підтвердження виконання зобов*язань за договором, позивач надав суду акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2006 р. на суму 7976 грн. та акт на сховані роботи без номера та дати. На оплату робіт позивачем був виставлений
відповідачу рахунок № СФ-0010567 від 16.02.06 р. на суму 7976 грн.
Надані позивачем акти не можуть бути визнані судом, як доказ виконання робіт за договором, в зв*язку з відсутністю на них підпису повноважної особи відповідача на приймання робіт. Крім того, на вимогу суду позивачем не надані а ні передбачена договором дислокація, а ні кошторис (п.1.1 договору) та в судовому засіданні позивачем було заявлено про не складання сторонами зазначених документів.
Відповідно до чинного законодавства, без затвердженого належним чином кошторису, позивач не мав законного права приступати до визначених в договорі робіт.
Викладене свідчить про невиконання належним чином позивачем умов договору та відсутність у нього права вимоги стягнення з відповідача у примусовому порядку вартості зазначених в акті виконаних робіт. Крім того, позивачем порушені умови ст. 854 ЦК України, згідно якої, в разі не передбачення договором підряду попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов*язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.
За таких умов, суд визнає строк виконання відповідачем зобов*язання по оплаті робіт, передбачених договором, таким, що не настав, а вимоги позивача позбавленими фактичного та правового обґрунтування - такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, в тому числі і вимоги про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату виконаних робіт, передбачених п. 5.3 договору.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківсьокої області від 28.04.2006 р. прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлшягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2006 р. по справі № 07/115-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя
Судді