ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/7052/13-ц

23.10.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Заболотної Н.М.

при секретарі - Корольковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики від 27.07.2012 року у розмірі - 30000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 27.07.2012 року між ним та відповідачем укладено договір позики, згідно з яким він передав у борг ОСОБА_2 30 000 грн., який зобов'язався повернути борг до 27.07.2013 року. Також, згідно з письмовою домовленістю відповідач зобов'язався сплачувати позивачу проценти за користування грошима щомісячно в розмірі 1200 грн., в період з 27.07.2012 року по 27.07.2013 року. Також, відповідач додатково 27.07.2012 року взяв у нього у борг 36000 грн., що підтверджується розпискою, які зобов'язався повернути 27.07.2013 року. Однак, до цього часу борг відповідачем не повернений, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість 80400 грн. (36000(сума боргу) +14400(проценти)+30000 (сума боргу), а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2500 грн. та судовий збір.

Представник позивача ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином за останнім відомим суду місцем реєстрації.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення відповідно до вимог статті 224 ЦПК України при заочному розгляді справи.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні відносини регулюються статтями 536, 625, 1047, 1048,1049 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 27.07.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_1 передав у борг ОСОБА_2 30000 грн., а ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати за користування грошима чотири відсотки щомісячно, що складає 1200 грн. та повернути суму боргу 27.07.2013 року. Також, 27.07.2012 року ОСОБА_1 передав у борг ОСОБА_2 36 000 грн. без сплати процентів, який зобов'язався повернути суму боргу 27.07.2013 року, що підтверджується розписками, оригінали яких долучені до матеріалів справи.

В порушення зобов'язань ОСОБА_2 суму боргу у встановлений строк - 27.07.2013 року позивачу не повернув, проценти за користування грошима не сплатив.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 66 000 грн.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як слідує, з розписки, виданої ОСОБА_2 на суму 30000 грн., він зобов'язався сплачувати за користування грошима проценти в розмірі чотирьох відсотків щомісячно, що складає 1200 грн. та повернути суму боргу 27.07.2013 року.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за період з 27.07.2012 року по 27.07.2013 року в розмірі 14400 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

В силу ст.ст.56,84 ЦПК України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом і не може перевищувати певний розмір мінімальної заробітної плати за годину роботи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, витрати на правову допомогу можуть бути стягнуті на користь позивача у розмірі не більшому ніж визначено вищевказаним Законом, однак представник позивача не брав участі в судовому засіданні та не надав доказів того, скільки часу було витрачено ним на вчинення процесуальних дій поза судовим засіданням, що унеможливлює розрахунок граничного розміру витрат. Крім того, в платіжному документі, наданому позивачем на підтвердження оплати правових послуг, не зазначено хто саме здійснив оплату послуг і по якій справі ця послуга надавалась, а отже в задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 2500 гривень належить відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі - 804 грн.

На підставі ст. ст. 525, 526, 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 3,10,11,27, 60, 88, 209, 212, 214,215, 224 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 суму боргу в розмірі 80400 гривень, а також судовий збір в розмірі 840 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н. М. Заболотна