Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-03/506-05 суддя –Григоров А.М.,
судді Подобайло З.Г.,
Мінаєва О.М.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Олійник В.Ф.
“4” липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Твердохліба А.Ф.
при секретарі –Кобзєвій Л.О.
за участю представників:
позивача –Чіпіженко О.В.
відповідача –Варич Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (вх. №1802 Х/2-5)
на постанову господарського суду Харківської області від 06.04.2006р. по адміністративній справі №АС-03/506-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллакс», м.Харків
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова
про визнання недійсним повідомлень,-
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Еллакс», м.Харків (далі ТОВ «Еллакс») звернулось в суд з позовом, який потім уточнило, до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (далі ДПІ у Московському районі) про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення №0002402602/0 від 21.12.04 р., №0002402602/1 від 12.01.05 р., №0002402602/2 від 24.03.05 р., №0002402602/3 від 08.06.05 р. про визначення підприємству суми податкових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 65010,0 грн.: в тому числі в сумі 59100,0 грн. - основний платіж, штрафні ( фінансові) санкції в розмірі 5910,0 грн. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що прийняті рішення не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у позові відмовити, вважаючи оскаржувані рішення правомірними та посилався на матеріали перевірки, що свідчать про порушення підприємством Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Постановою господарського суду Харківської області від 06.04.2005 року позов був задоволений та постановлено скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова №0002402602/0 від 21.12.04 р., № 0002402602/1 від 12.01.05 р., №0002402602/2 від 24.03.05 р., №0002402602/3 від 08.06.05 р. про визначення підприємству суми податкових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 65010,0 грн. : в тому числі в сумі 59100,0 грн. - основний платіж, штрафні ( фінансові) санкції в розмірі 5910,0 грн.
Цією ж постановою було стягнуто з державного бюджету на користь ТОВ "Еллакс", м. Харків 85,00 грн. державного мита , 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 871,60 грн. витрат по сплаті судово-економічної експертизи.
В апеляційній скарзі ДПІ у Московському районі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової ухвали про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого судом постановлено незаконну та необґрунтовану постанову.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи із наступного.
Як видно з матеріалів справи судом першої інстанції було визнано встановленим, що ДПІ у Московському районі було проведено планову документальну перевірку ТОВ «Еллакс»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.03 р. по 30.09.04 р. за результатами якої було складено акт №214/26-2/22701341 від 16.12.04 р. на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002402602/0 від 21.12.04 р. про визначення підприємству суми податкових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 65010,0 грн.: в тому числі в сумі 59100,0 грн. - основний платіж, штрафні ( фінансові) санкції в розмірі 5910,0 грн. на підставі порушення позивачем пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", пов'язане з тим, що у 3 кварталі 2004 р. підприємство не віднесло до складу валового доходу суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 236696,0 грн.
До вказаних висновків відповідач прийшов у зв'язку з тим, що 20.08.04 р. на поточний рахунок ТОВ «Елакс»надійшли кошти в сумі 153000,0 грн. від ХКМ кредитної спілки „Народна каса" , яка є неприбутковою організацією, у вигляді позики за договором позики №9-д від 19.08.04 р. між підприємством та фізичною особою гр. Пугачовою Г.О., яка не є платником податку на прибуток. Частину коштів в сумі 152846,0 грн. позивачем було перераховано в оплату придбаних у ДП „Богдан сервіс" автобусів, а решта в сумі 154,0 грн. повернута гр. Пугачовій Г.О. (видатковий касовий ордер № 488 від 25.08.04 р.). В подальшому гр. Пугачовій Г.О. з каси підприємства поверталися кошти на підставі видаткових касових ордерів №530 від 16.09.04 р. в сумі 10000,0 грн., №534 від 17.09.04 р. в сумі 3000,0 грн., №575 від 30.09.04 р. в сумі 3000,0 грн. За даними ДПІ у Московському районі у позивача на кінець 3 кварталу 2004 р. від суми поворотної фінансової допомоги залишилась не повернутою сума 136846,0 грн.
Також, за даними ДПІ у Московському районі, на рахунок підприємства 30.09.04 р. були зараховані кошти в сумі 99850,0 грн. як фінансова безвідсоткова поворотна допомога від фізичних осіб гр. Пугачової Г.О. та гр. Пугачова Є.Л. Кошти позивачем були використані на придбання дизельного палива, на кінець 3 кварталу 2004 р. кошти позикодавцям не поверталися. Вищевказані суми в бухгалтерському обліку підприємства відображені по к-ту рахунку № 372/1 „Розрахунки з підзвітними особами в національній валюті".
Таким чином, відповідач вважав, що дані порушення спричинили заниження податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 59100,0 грн.
Позивач не погодився з прийнятим податковими повідомленням-рішенням від 21.12.2004 року та в рамках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом направив до контролюючих органів первинну та повторну скарги (п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-111), які були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0002402602/0 без змін та з метою доведення граничного строку сплати податкових зобов'язань відповідачем приймались та направлялись позивачу податкові повідомлення-рішення №0002402602/1 від 12.01.05р., №0002402602/2 від 24.03.05р., №0002402602/3 від 08.06.2004р. про визначення підприємству суми податкових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 65010,0 грн.: в тому числі в сумі 59100,0 грн. - основний платіж, штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5910,0 грн.
Згідно п. 1.22.2 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Суд першої інстанції визнав, що між позивачем та громадянкою Пугачовою Г.О. було укладено договір позики №9-Д від 19.08.2004 р. згідно умов якого Пугачова Г. О. надає в якості позики ТОВ «Еллакс»153000,0 грн., а п. 1.2. вказаного договору передбачено надання позики на безвідсотковій (безповоротній) основі.
19.08.2004 р. громадянкою Пугачової Г. О. на ім'я директора ТОВ „Еллакс" було надано заяву в якій вона просить розглянути питання про розірвання Договору позики № 9-Д від 19.08.2004 р. та укладання договору, що передбачає компенсацію позикодавцю від ТОВ "Еллакс" (позивача) відсотків як плати за користування отриманими коштами.
20.08.2004 р. між сторонами укладена додаткова угода до договору займу №9-Д від 19.08.2004 р. про розірвання угоди №9-Д від 19.08.2004р. п. 2.2. якої передбачено, що за користування коштами, отриманими по цій угоді, боржник сплачує кредитору компенсацію у вигляді процентів.
Рішенням збору засновників ТОВ „Еллакс" доручив члену кредитної спілки ХОКМ кредитна спілка „Народна каса" Пугачовій Г. О., яка є засновником ТОВ „Еллакс", отримати кредит від ХКМ кредитна спілка „Народна каса" у сумі 153000,0 грн., згідно цього рішення ТОВ „Еллакс" виступає поручителем по кредитній угоді №9-д від 19.08.2004 р. У бухгалтерському обліку відсотки по угоді нараховувались. На кінець 3 кварталу 2004 р. від суми позики залишилась не повернутою сума 136846,0 грн.
Судом першої інстанції також було встановлено, що в матеріалах справи міститься два договори позики № 9-Д від 19.08.2004 р. між ТОВ „Еллакс" та гр. Пугачовою Г.О.: за умовами одного передбачено надання позики на безвідсотковій (безвозмездній) основі, умови другого договору передбачають компенсацію позикодавцю позивачем відсотків як плати за користування отриманими коштами .
Додатковою угодою від 20.08.2004 р. до договору позики №9-Д від 19.08.2004 р. сторони дійшли згоди про його розірвання у зв'язку з отримання позики в ХОКМ кредитна спілка „Народна каса".
З урахуванням обставин, викладених в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду України від 11.10.05 р. за цим позовом, судом першої інстанції було визнано, що акт перевірки від 16.12.2004р., на підставі якого прийняті спірні рішення, посадовими особами позивача не підписаний, на екземплярі акту ДПІ, копія якого залучена до матеріалів справи, міститься лише надпис (відмітка) і підпис директора підприємства Є.Л.Пугачова про отримання акту 17.12.04 р. по якому у нього є заперечення.
За поясненнями, наданими представником позивача у судовому засіданні підставою незгоди директора та головного бухгалтера з підписанням будь-яких пунктів (абзаців) акту на останній його сторінці (том 1 а.с.52, стор. Акту 18) став факт неврахування в ході перевірки всіх наявних первинних документів щодо отримання позики та заниження підприємством валових витрат за період 4 кв. 2003 р. - 3 кв. 2004 р.
Для з'ясування обставин існування двох редакцій договору №9-Д від 19.08.2004р. та розірвання якого саме договору додатковою угодою від 20.08.04р. суд першої інстанції, відповідно ч.2 ст. 69 КАС України, запропонував сторонам надати додаткові докази щодо пояснення цих фактів.
Згідно пояснень позивача, наданих господарському суду 14.11.05 р. (том 2 а.с. 33) зазначено, що 19.08.2004 р. між ТОВ "Еллакс" та Пугачовою Г.О. дійсно було укладений договір позики №9-Д, який передбачав надання позики на безвідсотковій основі, однак на підставі заяви Пугачової Г.О. від 19.08.2004 р. та відповідно до додаткової угоди від 20.08.2004 р. вищезазначений договір розірвано за згодою сторін. При цьому, дані обставини були предметом дослідження ДПІ у Московському районі м. Харкова, як при проведенні перевірки так і під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, таким чином, між Пугачовою Г.О. та ТОВ "Еллакс" існував та виконувався єдиний Договір позики №9-Д від 19.08.2004 р., згідно якого передбачалось нарахування та виплату компенсації (відсотків) як плати за користування отриманими коштами.
За поясненнями відповідача, наданих суду першої інстанції 14.11.05 р. в ході перевірки ним досліджувався лише договір №9-Д, що не містив умови щодо виплати відсотків, інших договорів про надання позики у розмірі 153000,0 грн. в ході перевірки підприємство не надавало.
Судом першої інстанції було встановлено, що між гр. Пугачовою Г. О. та ТОВ „Еллакс" було укладено договір позики б/н від 29.09. 2004 р. згідно умов якого Пугачова Г. О. надає у якості позики ТОВ «Еллакс»49925,00 грн. Згідно п. 2.2. вказаної угоди за користування коштами, отриманими по цій угоді, боржник сплачує кредитору компенсацію у вигляді процентів. Згідно Меморіального ордеру № КОМ/52 від 30.09.04 р. Пугачова Г. О. перераховує на адресу ТОВ „Еллакс" 49925,0 грн., призначення платежу - безпроцентна поворотна допомога. Згідно заяви Пугачової Г. О. до керуючого АКБ „Надра" просить грошові кошти, внесені на поточний рахунок ТОВ „Еллакс "згідно вказаного меморіального ордеру №КОМ/52 від 30.09.2004 року рахувати внеском за угодою позики № б/н від 29.09.2004 р. Згідно оборотно-сальдової відомості підприємства по рахунку 6841 та пояснень головного бухгалтера у бухгалтерському обліку підприємства нарахована заборгованість по сплаті відсотків перед Пугачовою Г. О. в сумі 19849,61 грн.
Суд першої інстанції також визнав, що між гр. Пугачовим Є. Л. та ТОВ „Еллакс" було укладено договір позики б/н від 29.09. 2004 р. відповідно до умов якого Пугачов Є. Л. надає у якості позики ТОВ „Еллакс" 49925,0 грн. Згідно п. 2.2. вказаної угоди за користування коштами, отриманими по цій угоді, боржник сплачує кредитору компенсацію у вигляді процентів . Згідно Меморіального ордеру №КОМ/51 від 30.09.04 р. Пугачов Є. Л. перераховує ТОВ „Еллакс" 49925,0 грн., призначення платежу - безпроцентна поворотна допомога. Згідно заяви Пугачова Є. Л. до керуючого АКБ „Надра" міститься прохання грошові кошти, внесені ним на рахунок ТОВ „Еллакс" згідно меморіального ордеру №КОМ/51 від 30.09.2004 року рахувати внеском за угодою займу № б/н від 29.09.2004 р. Згідно оборотно-сальдової відомості підприємства по рахунку 6841 та пояснень головного бухгалтера у бухгалтерському обліку підприємства нарахована заборгованість по сплаті відсотків перед Пугачовим Є. Л. в сумі 5314,62 грн.
Позивач і в позові і в поясненнях, наданих суду, наполягав на недотриманні відповідачем вимог пп. «б»4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181, безпідставному не досліджені та не врахуванні в ході перевірки підтверджених необхідними первинними документами сум витрат платника податків, використаних у власній господарській діяльності, що призвело до заниження валових витрат ТОВ „Елакс" за період 4 кв. 2003 р. - 3 кв. 2004 р. на загальну суму 257391,05 грн.
З урахуванням обставин, викладених в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду України від 11.10.05 р. за цим позовом, судом першої інстанції встановлено, що акт перевірки від 16.12.2004 р. на підставі якого прийняті спірні рішення, посадовими особами ТОВ „Елакс" не підписаний, на екземплярі акту ДПІ, копія якого залучена до матеріалів справи, міститься лише надпис (відмітка) і підпис директора підприємства Є.Л.Пугачова про отримання акту 17.12.04 р. по якому у нього є заперечення.
За поясненнями, наданими представником позивача у судовому засіданні підставою незгоди директора та головного бухгалтера з підписанням будь-яких пунктів (абзаців) акту на останній його сторінці (том 1 а.с.27, стор. Акту 18) став факт неврахування в ході перевірки всіх наявних первинних документів щодо заниження підприємством валових витрат за період 4 кв. 2003 р. - 3 кв. 2004 р.
Судом першої інстанції були прийняті ці пояснення позивача як доказ в розумінні ч.1 статті 69 КАС України, оскільки неврахування документів, що підтверджують заниження підприємством валових витрат за відповідний період, стало підставою незгоди посадових осіб підприємства з підписанням акту перевірки та в подальшому оскарженню в рамках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення №0002402602/0 від 21.12.04р.
Згідно пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-111 та п. 4.1 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України 03.03.98 р. N 93 із змінами та доповненнями (далі Положення) позивач направляв до контролюючих податкових органів первинну та повторні скарги, які супроводжував документами , доказами згідно переліку (том 2 а.с. 39-42) , які платник податків вважав за потрібне надати та що стосуються спірних питань , а саме , первинні документи, які не досліджені та невраховані в ході перевірки , що підтверджують суми витрат платника податків -ТОВ „Елакс" за період 4 кв. 2003 р. -З кв. 2004 р. на загальну суму 257391,05 грн., але ні відповідач, ні ДПА в Харківській області, ані ДПА України в порушення вказаної норми ст.5 Закону № 2181 та п.10 Положення при прийнятті рішень за результатами розгляду скарг безпідставно не прийняла додані до скарг документи, надані позивачем не зазначили підстав з яких ці документи не були взяті до уваги при розгляді скарги.
Безпідставне неврахування перевіряючими ДПІ всіх документів, що підтверджують здійснення господарської діяльності за перевіряємий період, валових витрат, тощо за період 4 кв. 2003 р. - 3 кв. 2004 р. на загальну суму 257391,05 грн., які з урахуванням вимог положень Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 № 283/97-ВР відносяться до складу валових витрат, а саме: за оренду автобусів на суму 20833,33 грн. ПДВ 4166,67 грн., за охорону на суму 2170,00 грн. ПДВ 434,00 грн., послуги електрозв'язку 112,67 грн. ПДВ 22,53 грн., послуги по оформленню та обліку товарного кредиту на суму 6140,83 грн. ПДВ 1228,17 грн., оренда автобусів на суму 20833,33 грн. ПДВ 4166,67 грн., охорона на суму 2030,00 грн. ПДВ 406,00 грн., послуги по оформленню та обліку товарного кредиту на суму 3037,50грн.ПДВ 607,5 грн., оренда автобусів на суму 14850 грн. ПДВ не передбачено, техобслуговування автомобілів на 400,0 грн. ПДВ не передбачено, послуги зв'язку на 90,11 грн. ПДВ 18,02 грн., послуги електрозв'язку 94,45 грн. ПДВ 18,89 грн., охорона на суму 2100,00 грн. ПДВ 420,00 грн., техобслуговування автомобілів на 89000,0 грн. ПДВ 17800,0 грн., послуги по перевезенню на 408,0 грн. ПДВ не передбачено, охорона на суму 2170,00 грн. ПДВ 434,00 грн., відсотки по кредиту на суму 5409,84 грн. ПДВ не передбачено, послуги банка 287,56 грн. ПДВ не передбачено , послуги банка 38,46 грн. ПДВ не передбачено, техобслуговування автомобілів на 72500,00 грн. ПДВ 14500,0 грн., пасажирські перевезення на 408,0 грн. ПДВ не передбачено, охорона на суму 2170,0 грн. ПДВ 434,0 грн., відсотки по кредиту на суму 5590,16 грн. ПДВ не передбачено, техобслуговування автомобілів на 400,0 грн. ПДВ не передбачено, послуги банку на 186,08 грн. ПДВ не передбачено, послуги банку на 73,69 грн. ПДВ не передбачено, відсотки по кредиту на суму 5590,16 грн. ПДВ не передбачено, послуги зв'язку 58,88 грн. ПДВ 11,78 грн., пасажирські перевезення на 408,00 грн. ПДВ не передбачено призвело до ухвалення неправомірного рішення № 0002402602/0 від 21.12.04 р.
За поясненнями директора підприємства позивача заниження валових витрат за період 4 кв. 2003 р. - 3 кв. 2004 р. на загальну суму 257391,05 грн. сталося у зв`язку з ненавмисною помилкою бухгалтера.
Крім того, згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Судом встановлено, що податок на додану вартість у складі вищевказаних витрат включено до складу податкового кредиту. Перевіркою, оформленою актом ДПІ № 214/26-2/22701341 від 16.12.2004 р., не встановлено порушень підприємством норм Закону України "Про податок на додану вартість" при включенні ПДВ у складі витрат до податкового кредиту, тобто в акті від 16.12.2004 р. ДПІ підтверджено, що вищезгадані витрати відносяться до складу валових витрат.
Таким чином суд першої інстанції визнав, що за період перевірки підприємством занижено валові витрати на суму 257391,05 грн., але відповідачем в порушення пп. «б»4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181, якою передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, безпідставно не досліджено та невраховано первинні документи, що підтверджують фактичні витрати платника податків та свідчать про заниження ним валових витрат за період 4 кв. 2003 р. - 3 кв. 2004 р. на загальну суму 257391,05 грн. з урахуванням включення цих витрат до податкового кредиту .
Таким чином судом першої інстанції визнано, що незалежно від факту правомірності встановлення ДПІ заниження підприємством доходу за 3 кв. 2004 р. у розмірі 99850,0 грн.(фінансова безвідсоткова поворотна допомога від фізичних осіб гр. Пугачової Г.О. та гр. Пугачова Є.Л.) , з урахуванням факту заниження підприємством валових витрат за перевіряємий період на 257391,05 грн. та факту підтвердження податкового кредиту, висновки перевірки в частині заниження податку на прибуток в сумі 59100,0 грн. є непідтвердженими, а податкове повідомлення-рішення №0002402602/0 від 21.12.04 р. підлягає визнанню недійсним.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд не прийняв обґрунтування ДПІ щодо правомірності прийнятих рішень в цій частині, оскільки при проведенні перевірки нею не були досліджені та враховані всі обставини, що впливають на об`єкт оподаткування податком на прибуток за перевіряємий період, а саме факту заниження підприємством валових витрат на 257391,05 грн.
Заниження валових витрат підприємством за 4 кв. 2003 р. - 3 кв. 2004 р. у розмірі 257391,05 грн. , крім встановленого судом, підтверджується висновком судово-економічної експертизи №11169 від 26.01.06 р. ХНДІ судових експертиз ім. засл. профес. М.С. Бокаріуса. Будь-яких заперечень на висновок експертизи №11169 від сторін суду не надано, тому суд прийняв його як доказ в розумінні ч. 1 ст. 69 КАС України.
Оскільки податкові повідомлення-рішення №0002402602/1 від 12.01.05р., № 0002402602/2 від 24.03.05р., №0002402602/3 від 08.06.05р. про визначення підприємству суми податкових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 65010,0 грн.: в тому числі в сумі 59100,0 грн. - основний платіж, штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5910,0 грн. приймались та направлялись позивачу з метою доведення граничного строку сплати податкових зобов'язань (за результатами розгляду скарг), суд першої інстанції визнав, що вони підлягають визнанню недійсними з тих же підстав, що і податкове повідомлення - рішення №0002402602/0 від 21.12.04р.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки до таких висновків господарський суд першої інстанції прийшов при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи та дослідженні доказів на їх підтвердження. Постанова господарського суду є обґрунтованою та законною, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому колегія суддів не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги, оскільки заперечення, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст.198, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 06.04.2006р. по адміністративній справі №АС-03/506-05 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу №АС-03/506-05 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді В. Олійник
Т. Кравець
А. Твердохліб