Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-41/06-06 суддя -Мінаєва О.М.
судді Григоров А.М.,
Яризько В.О.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя -Олійник В.Ф.
“20” червня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Істоміної О.А.
при секретарі -Кобзевій Л.О.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1
відповідача -Німий О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, м. Харків (вх.№ 1621 Х/2-5)
на постанову господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. по адміністративній справі № АС- 41/06-06
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків
до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, м. Харків
про визнання недійсним повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1, м. Харків (далі ОСОБА_1) звернувся в суд з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, м. Харків (далі Харківська ОДПІ) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень Харківської ОДПІ НОМЕР_1,НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.
Відповідач у відзиві на позов проти пред'явлених позивачем вимог заперечує в повному обсязі, вважає свої дії при проведенні перевірки правомірними, а винесені податкові повідомлення - рішення законними та обґрунтованими.
Постановою господарського суду Харківської області від 11.04.2006р. по адміністративній справі №АС-41/06-06 позовні вимоги було задоволено, визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення - рішення
Харківської ОДПІ НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3, НОМЕР_4.
В апеляційній скарзі Харківської ОДПІ ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової ухвали про відмову в задоволенні позову посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого судом постановлено незаконну та необґрунтовану постанову.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи судом першої інстанції визнано встановленим, що з 27.07.2005р. по 01.08.2005р. Харківською ОДПІ була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства СПД ФО ОСОБА_1 за період з 07.06.2001р. по 31.03.2005р. за результатами якої було складено Акт НОМЕР_5.
Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 1 ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. № 1776-111 (із змінами та доповненнями) у період з 01.01.2004р. по 31.03.2005р. за здійснення ремонту і обслуговування технологічного обладнання та токарно-слюсарні роботи за готівку без застосування РРО. Загальна сума проведених розрахунків без застосування РРО за вищевказаний період склала 50725,00грн.
За результатами перевірки Харківською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 253625,00грн. Не погоджуючись з результатами перевірки та винесеним податковим повідомленням - рішенням НОМЕР_1, СПДФО ОСОБА_1 10.08.2005 року подав скаргу до Харківської ОДПІ Харківської області від 10.08.2005р.
За результатами розгляду скарги рішенням Харківської ОДПІ НОМЕР_6 податкове повідомлення - рішення НОМЕР_1 було залишено без змін, а скарга СПДФО ОСОБА_1 без задоволення. Позивачу було направлено податкове повідомлення - рішення НОМЕР_2 про сплату 253625,00грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування РРО.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, СПДФО ОСОБА_1 знов була подана скарга до Державної податкової адміністрації Харківської області, крім того була подана скарга на неправомірні дії посадових осіб Харківської ОДПІ у Харківській області.
Рішенням Державної податкової адміністрації Харківської області НОМЕР_7 за результатами розгляду повторної скарги залишено без змін податкове повідомлення - рішення НОМЕР_1, а скарга СПДФО ОСОБА_1 без задоволення. Позивачу було направлено податкове повідомлення - рішення НОМЕР_3 про сплату 253625,00грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування РРО.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивачем була подана повторна скарга до Державної податкової адміністрації України від 03.11.2005р. Рішенням Державної податкової адміністрації України за результатами розгляду повторної скарги НОМЕР_8 було залишено без змін податкове повідомлення - рішення НОМЕР_1, а скарга СПДФО ОСОБА_1 без задоволення. Одночасно СПДФО ОСОБА_1 було отримано податкове повідомлення - рішення НОМЕР_4 про сплату 253625,00грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування РРО.
Позивач вважає, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1., винесене начальником Харківської ОДПІ у Харківській області про сплату 253625,00грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування РРО, а також рішення вищих органів податкової служби, які виносилися за результатами розгляду його скарг протизаконними, такими, що не відповідають діючому законодавству України та порушують права та законні інтереси позивача, а також не відповідають фактичним обставинам.
Як вбачається з матеріалів справи, свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що до суб'єктів малого підприємництва з питань оподаткування крім Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03 липня 1998 року за № 727/98 застосовується також і Декрет КМУ «Про прибутковий податок»(розділ IV Особливості оподаткування доходів від здійснення підприємницької діяльності та інших доходів) від 26 грудня 1992 року за № 13-92. Застосовуючи загальну систему оподаткування з веденням книги обліку доходів і витрат у встановленому порядку, на думку позивача, він звільняється від застосування в своїй діяльності реєстраторів розрахункових операцій. Окрім того, зазначене податкове повідомлення - рішення було винесено всупереч вимогам чинного податкового законодавства України, саме рішення і взагалі перевірка, що проводилася, були здійснені з порушенням передбачених законодавством вимог щодо порядку проведення податкових перевірок, а також вважає, що відповідачем було допущено порушення правил, процедури та підстав проведення податкової перевірки, допущення помилок під час оформлення документів за результатами перевірки, а саме - внесення невідповідних даних до документів з перевірки що є підставою для скасування податкового повідомлення - рішення Харківської ОДПІ у Харківській області НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.
Також, позивач вважає, що оплата токарно-слюсарних робіт за договором підряду не є розрахунковою операцією у розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг".
Господарським судом також було встановлено, що 04.01.2004 року між позивачем та СПД ФО ОСОБА_2 була укладена Угода (Договір підряду) про виконання токарно - слюсарних робіт з ремонту технічних вузлів та агрегатів. На підставі цієї угоди позивач виконував роботи з ремонту технологічного обладнання що підтверджується Актами виконаних робіт, підписаними між сторонами, а саме :
-Акт НОМЕР_9 прийомки-передачі послуг (робіт) від 31.03.2004р. на суму 7479,50 грн.
-Акт НОМЕР_10 прийомки-передачі послуг (робіт) від 30.06.2004р. на суму 8541,28 грн.
-Акт НОМЕР_11 прийомки- передачі послуг (робіт) від 30.09.2004р. на суму 10000,00 грн.
- Акт НОМЕР_12 прийомки-передачі послуг (робіт) від 24.12.2004р. на суму 11390,00 грн.
- Акт НОМЕР_13 прийомки - передачі послуг (робіт) від 30.03.2005р. на суму 11605,00 грн.
- Акт НОМЕР_14 прийомки передачі послуг (робіт) від 30.06.2005р. на суму 11995,00грн.
Пунктом 4.3. розділу 4 Договору підряду встановлено, що передача Підрядником Замовнику відремонтованих (виготовлених) виробів проводиться по акту, якій є підставою для проведення розрахунків між сторонами. А пунктом 5.2. розділу 5 визначено, що оплата за виконані роботи проводиться Замовником за місцем знаходження Підрядника, в строк не більше 20 робочих днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.
Наведені вище обставини договірних відносин свідчать про те, що встановлений договором та здійснюваний сторонами порядок проведення розрахунків за надані СПД ФО ОСОБА_1 послуги не можуть бути визначені у якості розрахункової операції за змістом, передбаченим Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. № 1776-111, в іншому разі це суперечить вимогам п.1 ст. З вищевказаного Закону, яким передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності повинні проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій. В даному випадку послуги були надані поетапно згідно з Актами прийомки -передачі послуг.
Крім того, сплата (попередня плата на прохання підприємця) здійснювалася не в місці надання послуг, а як це і передбачено договором, за місцем знаходження підрядника за адресою пос. Коротич, або в офісі бухгалтера з відповідним наданням прибуткового касового ордеру замовнику - СПД ФО ОСОБА_2, для подальшого відображення здійснення розрахунків у бухгалтерському обліку. Судом досліджено питання про наявність у позивача зареєстрованих РРО, КОРО та розрахункової книжки. Згідно наданої Харківською ОДПІ довідки від 28.03.1006 року, позивачем не реєструвались РРО, КОРО та розрахункова книжка за період з 01.01.2003 року по теперішній час.
Відповідно до чинного законодавства, а саме п.1 ст.З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000р. № 1776-111, позивач не повинен був застосовувати реєстратор розрахункових операцій, що підтверджується наданими ним актами прийому - передачі послуг та договором підряду.
Щодо застосування до СПДФО ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері застосування РРО шляхом направлення податкових повідомлень - рішень за формою «Р»господарським судом було зазначено, що згідно з преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно з п. 1.9 та 1.10 ст.1 вищевказаного Закону податкове повідомлення і податкові вимоги є письмовими повідомленнями та вимогами контролюючих та податкових органів про обов'язок платників податків сплатити суму податкового зобов'язання або погасити суму податкового боргу.
Пунктом 2.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків передбачено, що податкове повідомлення - письмове повідомлення податкового органу про обов'язок платника податку сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством, а податкове повідомлення-рішення є однією з форм податкового повідомлення.
Ці форми актів ненормативного характеру можуть застосовуватись лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено у ст.14 та ст.15 Закону України „Про систему оподаткування". У цих статтях штраф за порушення норм з регулювання розрахункових операцій, передбачений Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не передбачений як один із видів податків або зборів. Тому обов'язок позивача зі сплати штрафних санкцій за порушення норм з регулювання порядку здійснення розрахункових операцій не може бути віднесений до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.
З огляду на наведене, господарський суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для прийняття та направлення позивачу спірних податкових повідомленнь-рішень за формою "Р", оскільки згідно ч.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції застосовуються за рішенням відповідних органів державної податкової служби.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів в обґрунтування законності та правомірності винесених ним податкових повідомлень - рішень.
Стосовно вимоги про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень, суд зазначив, що перелік вимог, які може містити адміністративний позов, визначений частиною 3 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України. Частина 4 ст.105 КАСУ визначає, що позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції визнав, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки до таких висновків господарський суд першої інстанції прийшов при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи та дослідженні доказів на їх підтвердження. Постанова господарського суду є обґрунтованою та законною, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому колегія суддів не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги, оскільки заперечення, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст.198, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, м. Харків залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. по адміністративній справі № АС- 41/06-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу №АС- 41/06-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді В. Олійник
Т.Кравець
О.Істоміна