Україна

Харківський апеляційний господарський суд

                                                Постанова

Іменем України

Адміністративна справа                               Головуючий  по 1-й інстанції

         № АС-04/88-06                                      Суддя -Григоров А.М.         

                                                                                  Доповідач по 2-й інстанції   

                                                                           Суддя -Бабакова Л.М.

 

        "21" червня 2006 р.                                                      м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Лащенко Л.Д.

При секретарі Колесніковій С.В.

 

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 -дов. б/н від 15.03.2006р.

відповідача: Межирицький А.О. -дов. № 294/9/10-035 від 30.01.2005р.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу (вх. 1858Х/2-4) відповідача, ДПІ у Московському районі м. Харкова, на постанову господарського суду Харківської області від 19.04.2006 року по  справі № АС-04/88-06

 

за позовом СПД ФО ОСОБА_1, м. Харків

до  ДПІ у Московському районі м. Харкова

про визнання нечинним та скасування рішення

 

                                                     Встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 19.04.2006р. (суддя  Григоров А.М.) позов було задоволеною Визнано нечинним та скасовано рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова НОМЕР_1. Стягнуто з держбюджету на користь позивача держмито в сумі 3,40 грн.

Відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова, з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Позивач, СПД ФО ОСОБА_1, у запереченні на апеляційну скаргу просить постанову господарського суду Харківської області від 19.04.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, вважає постанову суду законною і обґрунтованою.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача та відповідача колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача була здійснена перевірка суб'єкта підприємницької діяльності  - фізичної особи ОСОБА_1 з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.11.2003рн. по 15.11.2005р., про що був складений акт НОМЕР_2.

Перевірка була здійснена на підставі повідомлення АБ "Факторіал - банк" НОМЕР_3  про ненадходження валютної виручки в сумі 12761,00 дол. США (або 64443,05грн.) на валютний рахунок СПД ФО ОСОБА_1 по контракту НОМЕР_4, укладеному з підприємцем  ОСОБА_3.

На підставі цього акту начальником ДПІ у Московському районі м. Харкова було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1.

Згідно оскарженого рішення позивачу за порушення ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ст. 1 Указу Президента України №319 1994 р., на підставі п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", згідно ст. 4 Закону України „"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" нарахована пеня у розмірі 13146 грн., та на підставі п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю", п. 2.7 Положення НБУ про валютний контроль  НОМЕР_5 нараховані санкції 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн.).

За перевіряємий період СПД ФО ОСОБА_1  здійснював експортну операцію по контракту НОМЕР_4, укладеного з підприємцем ОСОБА_3. По даному контракту нерезидент перерахував на валютний рахунок СПД ФО ОСОБА_1 попередню передплату 06.06.2005р. у сумі 13964,15 дол. США (або 70588,78грн.). СПДФО ОСОБА_1 відвантажив лісоматеріали розпиляні не стругані на суму 26725,15 дол. США (або 135095,63грн) 24.06.2005р. ВМД НОМЕР_6, граничний термін надходження валютної виручки 21.09.2005р. Перевіркою встановлено, що станом на 28.11.2005р. по вищевказаному контракту не надійшла валютна виручка на валютний рахунок підприємця у сумі 12761,00 дол. США (або 64443,05 грн.), чим порушені вимоги чинного валютного законодавства.

У ході перевірки позивач надав документи, які по його розумінню підтверджують надходження валютної виручки. Так 20.04.2005р. СПДФО ОСОБА_1 уклав договір без номера про уступку права вимоги з ОСОБА_3.

Згідно п. 1.1 вищезазначеної угоди первісний кредитор ОСОБА_3 відступає, а новий кредитор СПДФО ОСОБА_1 набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності з договором НОМЕР_7  у сумі 19811,00 дол. США, укладений між первісним кредитором та ТОВ "Техко" (код НОМЕР_8) (боржник).

Згідно п. 1.2 вищезазначеної угоди, визначено, що новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів в розмірі, визначеному в п.2.1 договору, у цьому пункті право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі еквівалентній 19811,00 дол. США. Сплата здійснюється в національної валюті України за курсом НБУ на день перерахування.

ОСОБА_1 надав керівнику ТОВ "Техко" ОСОБА_4  повідомлення про укладену угоду уступки права вимоги та вказав термін сплати і свої банківські реквізити для сплати зазначеної угодою суми.

Також підприємець надав підтверджуючий документ перерахування коштів 06.05.05р. на його розрахунковий рахунок у сумі 100045,55 грн. що по курсу НБУ на день перерахування коштів (курс дол. 5,05) сума склала 19811,00дол. США.

Взаємовідносини, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності за договорами купівлі-продажу в частині надходження валютної виручки, а також застосування відповідальності за її ненадходження регулюється спеціальним законодавством і предметом їх регулювання є відносини публічно-правового, а не цивільно-правового характеру.

Штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13486,00 грн. застосовані відповідачем за порушення валютного законодавства, яке є спеціальним, а тому стягнення пені за порушення термінів, передбачених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не залежить від обраного сторонами порядку проведення розрахунків, в тому числі заснованих на заліку взаємної заборгованості резидента і нерезидента.

Статтею 14 цього ж Закону передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях серед тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 16.04.91 № 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Для застосування зарахування необхідна обов'язкова наявність певних умов, а саме:

-          вимоги повинні бути зустрічними, тобто які витікають з різних взаємних зобов'язань між двома особами;

-          вимоги повинні бути однорідними. Як правило, мова йде про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті;

-          настання строку виконання по всім зустрічним вимогам.

Залік однорідних вимог був виконаний згідно додаткової угоди НОМЕР_10 до контракту НОМЕР_4, в п. 2.2 якої вказано, що сума коштів, яка отримана в національній валюті по договору б/н від 20.04.2005р. по переуступці прав вимоги, включається в оплату за поставляємий товар по контракту НОМЕР_4.

Залік здійснений з порушенням законодавства, так як згідно контракту НОМЕР_4  сплата за товар встановлена в доларах США (28000,00 дол. США), а згідно договору про відступлення права вимоги від 20.04.2005р. -в національній валюті України (гривні). Так як в даних договорах передбачений розрахунок в різній валюті, то вказані вимоги не є однорідними.

Крім того, відповідно до п. 2.5 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 № 136, в разі зміни умов договору, що перебуває у банку на контролі, внаслідок чого виконання нерезидентом зобов'язань за експортною операцією резидента повністю здійснюється шляхом поставки товару, після отримання банком від резидента копії документа, згідно з яким внесені зміни до цього договору, банк знімає цю експортну операцію з контролю. Але, позивач не звертався в банк і не надавав документи, а саме: додаткових угод НОМЕР_9, НОМЕР_10, договору про відступлення права вимоги від 20.04.2005р. для зняття експортної операції з контролю. Тому, зазначена експортна операція не була знята банком з контролю. Вказані документи були надані позивачем тільки в момент перевірки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.94р. виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у термін виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При перевірці експортної операції відповідачем було встановлено ненадходження валютної виручки на валютний рахунок СПДФО ОСОБА_1 у сумі 12761,00 дол. США.

Оскільки гроші у сумі 100 045,55 грн. поступили саме у гривнях, а не в іноземній валюті, то їх неможливо прийняти як оплату за експортований товар, тому що відповідно до ст. 1 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність" (959-12) та ст. 1 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) іноземною валютою є валюта готівкою, грошові знаки, що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави. Отже, валюта України для резидентів не є іноземною.

Таким чином, за порушення вимог ст.1 вищевказаного закону відповідачем обґрунтовано застосовується санкція передбачена ст.4 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.94р. Згідно цієї статі за порушення резидентами ст.1, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

На підставі ст.4 Закону України №185/94-ВР від 23.09.94р. на суму 12761,00 дол. США (або 64443,05грн.) неодержаної валютної виручки нарахована пеня у сумі 13146,00грн.

Також перевіркою встановлено, що СПДФО ОСОБА_1 мав валютні цінності у

сумі 12761,00 дол. США (або 64443,05грн.) за межами України, термін розрахунку по якім настав 21.09.05р. Таким чином підприємець повинен був задекларувати валютні цінності, які знаходяться за межами України, станом на 01.10.2005р. Однак підприємець при наданні до ДПІ Декларації "Про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами” станом на 01.10.2005р. не задекларував валютні цінності, які знаходились на звітну дату за межами України.

Позивачем порушено вимоги ст.9 Декрету КМУ 15-93 від 19.02.03р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Указу Президента України № 319/94-ВР від 18.06.94р. “Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами" зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 06.11.97р. № 1246/97. На підставі п.2 ст. 16 ДКМУ 15-93 від 19.02.03р. і п.2.7 Положення НБУ № 49 від 08.02.2000р., зареєстрованого в Міністерстві Юстиції № 209/4430 від 04.04.2000р., за порушення порядку декларування: подання недостовірної інформації або перекручення даних, відображених у відповідній декларації передбачає фінансові санкції у вигляді накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі вищенаведеного підприємству обґрунтовано нараховані штрафні санкції у розмірі 340,00грн.

На підставі вищевикладеного, господарський суд Харківської області дійшов помилкового висновку щодо задоволення позову. Тому колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.4 ч. 1 ст. 202 КАС України, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

 

постановила:

 

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Постанову господарського суду Харківської області від 19.04.2006 року по справі № АС-04/88-06 скасувати.

Прийняти нову постанову.

В позові відмовити.

Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

 

Головуючий суддя          Карбань І.С.

                   

                      Судді                                                                       Бабакова Л.М.

                                                                                                                                                                                                                     

                                                                                                       Лащенко Л.Д.