Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-04/177-06 Суддя –Григоров А.М.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя - Бабакова Л.М.
19 червня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Кравець Т.В. При секретарі Колесніковій С.В.
За участю представників сторін:
позивача –Моїсеєнко К.О. –дор. б/н від 01.06.2006р.
відповідача –Хижняк О.С. –дор. № 2218/9/10-025 від 06.09.2005р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу (вх. 1868Х/2-4) відповідача, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, на Постанову господарського суду Харківської області від 19.04.2006 року по справі № АС-04/177-06
за позовом ЗАТ "Харківтрансбуд", м. Харків
до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 19.04.2006р. (суддя Григоров А.М.) позов було задоволеною Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000751502/0 від 15.03.2006р. Стягнуто з держбюджету на користь позивача держмито в сумі 3,40 грн.
Відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Позивач, ЗАТ "Харківтрансбуд", у запереченнях на апеляційну скаргу вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, яка прийнята у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якій повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача та відповідача колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податкового зобов’язання по податку на додану вартість позивача, про що був складений акт про її результати № 65/15-309/01380430 від 01.03.2006р.
На підставі цього акту перевірки начальником ДПI у Червонозаводському районі було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000751502/0 від 15.03.2006р.
Згідно оскарженого податкового повідомлення-рішення позивачу на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 3, 46, 337 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання на загальну суму 356090,90 грн. по податку на додану вартість податку нарахований штраф у розмірі 10, 20, 50 відсотків в сумі 175601,94 грн.
Відповідно до п.п.17.1.7 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі
п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, штрафи, передбачені даною нормою застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків , визначених Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Строки погашення податкового зобов'язання визначені п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Згідно п. п. 5.3.1 цієї статті платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно приписам ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Згідно з порядком проведення та оформлення матеріалів перевірки, факти проведення перевірки особа органу державної податкової служби оформлює актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих та нормативних актів та вказується їх конкретні пункти та статті. Зміст порушення викладається об’єктивно, зі всіма обставинами, які спричинили порушення, а факт порушення – аргументовано, доказово, обґрунтовано –для виключення можливості іншого тлумачення.
Указом Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998р. встановлено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки.
Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.
Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;
- суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності;
- виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;
- суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;
- у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;
- проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.
Камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, вказаних в податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Перевірка, яка була здійснена відповідачем по даній справі, не відноситься до жодних з вищенаведених видів перевірок, що спричинило до прийняття відповідачем акта, який згідно п. 3 ст. 70 КАС України являється доказом, одержаним судом з порушенням закону.
Крім того, наданий до матеріалів справи акт не підписаний представниками позивача та отриманий позивачем по пошті. Відповідач необґрунтовано посилається на те, що позивач був належним чином повідомлений про проведення такої перевірки, так як доказів до матеріалів справи не надав.
Оскільки перевірка була проведена з порушенням чинного законодавства, тому вона не може являться доказом нарахування штрафних санкцій в сумі 175601,94 грн.
Згідно до додатку № 1 до акту перевірки відповідача вказані терміни оплати, з урахуванням яких відповідачем були нараховані штрафні санкції.
Відповідно до пп. 15.2.1. п. 15.2. ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", строк погашення та стягнення заборгованості у випадках передбачених законом - не пізніше 1095 дня з моменту узгодження податкового зобов'язання.
Тобто, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату ПДВ за період з 01.04.2001р. по 30.01.2003р. виходить за строки позовної давності.
Крім того, відповідно до пп. 18.1.2. п. 18.1. статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг, який виник у період з 01.01.2000 р. по 01.01.2001 р. і не сплачений на день набрання чинності цієї статті, може бути за бажанням платника податку розстрочений.
Згідно з рішенням № 34 від 07.09.2001 р. начальника ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова ЗАТ "Харківтрансбуд" на підставі договору про розстрочення № 34 від 07.09.2001 р. був розстрочений податковий борг, у тому числі по ПДВ в розмірі 188946,55 грн. на період з 20.10.2001 р. по 31.12.2004р.
Відповідно до умов договору про розстрочення № 34 від 07.09.2001 р. відповідач надав позивачу розстрочку сплати податкового боргу під проценти, виходячи з облікової ставки НБУ, діючої на момент чергової сплати розстроченого платежу на загальну суму ПДВ - 188946,55 грн.
Відповідно до рішення № 3 від 16.04.2002 р., рішення № 34 від 07.09.2001 р. про розстрочення податного боргу було скасовано.
Згідно умов договору про розстрочення № 34 від 07.09.2001 р. тільки після дострокового розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились несплаченими, нараховуються штрафні санкції.
Таким чином, відповідачем не враховано, що відносно розстроченого податкового боргу діє особливий (договірний) порядок сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та відповідно штрафних санкцій у разі несплати, а застосування штрафу на загальних підставах законодавчо необґрунтоване.
ЗАТ "Харківтрансбуд" не має заборгованості за узгодженими податковими зобов’язаннями, в тому числі по ПДВ, що підтверджується листом відповідача № 1829/10/24-052 від 22.02.2006р.
Обов'язковою передумовою застосування санкцій по пп. 17.1.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є правильне рахування оплат проведених платником податків, оскільки саме від цього залежить правильність визначення податкового боргу, граничного терміну сплати цього боргу, факту сплати цього боргу, а відповідно кількості днів прострочення і розмір санкції.
Але, як встановлено судом при дослідженні наданих позивачем платіжних доручень на сплату сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість, в тому числі тих, якими перераховувався податковий борг, ДПІ зараховувало кошти не в відповідності до призначення платежу вказаного у платіжних дорученнях на свій розсуд.
Нарахування та оплата ПДВ по даним ДПІ у Червоно заводському районі м. Харкова відрізняється від даних ЗАТ "Харківтрансбуд":
Так, по даним відповідача:
у 2001 році ЗАТ "Харківтрансбуд" оплачено 12 939,00 грн., а в дійсності ця оплата становить 43903,82 грн.
у 2002 році ЗАТ "Харківтрансбуд" оплачено 123720,92 грн., а в дійсності ця оплата становить 150745,12грн.
Сплата за 01-03 місяці 2003 г. здійснена грошовими коштами згідно платіжних доручень та здачі готівки. На платіжних дорученнях та у видаткових касових ордерах у призначенні платежу вказаний період, за який здійснюється сплата.
Відповідач самостійно та законодавчо необґрунтовано вартість проданих 25.04.2003 р. активів на загальну суму 174981,97грн. зарахував в рахунок платежів з квітня 2002 р. по березень 2003 р. тільки 145943,00 грн.
Також, в акті перевірки відповідач неналежним чином відображав суми проданих позивачем активів, при цьому з порушенням строків реалізації, а саме наприклад: 03.03.04 р. реалізовано майна на суму 5000,00 грн., а в акті відображена сума 3354,90 грн., але не в березні, а у липні 2003 р., тощо.
Відповідач, не зважаючи на періоди оплати ПДВ, вказані позивачем у платіжних дорученнях, на свій розсуд відображав сплату ПДВ в обліковій картці, не відобразивши перераховану суму в повному обсязі, а також не відображав здачу готівки в оплату поточних платежів по ПДВ, так як відповідачем був зроблений неправомірний розрахунок сум штрафних санкцій за несвоєчасну сплату сум ПДВ.
Таким чином, відповідачем приведений розрахунок сум штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податку на додану вартість, який не відповідає дійсності та спростовується наданими первинними документами.
Отже, судом першої інстанції обґрунтовано скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000042601/0 від 11.01.2005р.
На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Судова колегія вважає, що за таких обставин оскаржувана відповідачем постанова першої інстанції прийнята при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в постанові суду висновки відповідають обставинам справи, а тому постанова господарського суду Харківської області від 19.04.2006р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача –без задоволення.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 19.04.2006 року по справі № АС-04/177-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Судді Бабакова Л.М.
Кравець Т.В.