АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/796/ 10827 /2013 Головуючий у 1-ій інстанції: Шаховніна М.О.
Доповідач: Поливач Л.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д.
суддів: Головачова Я.В., Шахової О.В.
при секретарі Охневській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування;
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4
на ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 12 червня 2013 року
в с т а н о в и л а:
Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва від 29.05.2013 року позовну заяву ОСОБА_2 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення суми страхового відшкодування було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києва від 12.06.2013 року вищевказану позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто заявнику разом з доданими до неї матеріалами, у зв'язку з неповним усуненням недоліків, зазначених в ухвалі від 29.05.2013 року, оскільки було надане неналежно (на думку суду) оформлене платіжне доручення про сплату судового збору, а саме при оплаті судового збору готівкою та документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунку платника-останній примірник платіжного доручення з написом(поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд ухвалу скасувати та повернути справу до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апелянт зазначає про помилковість висновку суду щодо невідповідності наданого позивачем платіжного доручення вимогам закону. Вказує на те, що закон не вимагає наявності у платіжному дорученні відміток, про які зазначив суд у своїх ухвалі. Отже, вважає ухвалу суду від 12.06.2013 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Позивач ОСОБА_2, його представник ОСОБА_4, представник відповідача, третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись у відповідності до вимог закону. Колегія суддів розглянула справу за їх відсутності у відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України та ч.2 ст.305 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, ще апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відповідно до п.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, (або неоплачену судовим збором) встановлених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху.
Проте, висновок суду про невиконання ОСОБА_2 вимог ухвали суду від 29.05.2013 року є помилковим, виходячи з наступних підстав.
06.06.2013 року представником позивача - адвокатом ОСОБА_4 на виконання вимог ухвали суду від 29.05.2013 року на адресу суду була направлена заява про долучення до матеріалів справи оригіналу банківського доручення про сплату останнім в інтересах ОСОБА_2 судового збору з особистого банківського рахунку.
12.06.2013 року Подільським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу у справі на підставі того, що представником позивача було надане платіжне доручення, яке, на думку суду, було оформлене неналежним чином. А саме, суд вважає, що при перерахуванні судового збору з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету __ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
З такими міркування суду погодитись неможливо з наступних підстав.
Згідно з вимогами п.п.5 п.2 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Інших вимог щодо форми та змісту вказаного платіжного документу у даній статті не міститься.
Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», (надалі - Закон), цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Пунктами 1.6., 1.30. ст.1 Закону визначено, що документ на переказ - електронний або паперовий документ, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів.
Платіжне доручення - розрахунковий документ який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Статтями 16, 17 Закону чітко визначено, що 16.1. до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.
Форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківськихрозрахункових документи установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захист) встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Документ на переказ може бути паперовим або електронним. Вимоги до засобів формування і обробки документів на переказ визначаються Національним банком України.
Документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів та інших документів, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, можуть бути паперовими та електронним. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосувань електронних платіжних засобів визначаються платіжною системою урахуванням вимог, встановлених Національним банком України.
У відповідності до норм Інструкції Про безготівкові розрахунки Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, надалі Інструкція, платіжне доручення -розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
В Указівках щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива, визначених у додатку №8 до Інструкції чітко визначений перелік основних реквізитів платіжного документу.
У якому, зокрема відсутні вимоги стосовно того, що при перерахуванні коштів, у тому числі судового збору, з рахунку платника останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету __ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита від 22.04.1993 року (ст.14), яка вимагала від платіжного доручення наявності даних зазначених в ухвалі суду не діє, оскільки Наказам МФУ від 07.07.2012 року № 811 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита» визнано Наказ «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита» від 22.04.1993 року таким, що втратив чинність.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно визнав неподаною та повернув ОСОБА_2 його позовну заяву.
Наведені вище порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, свідчать про те, що суд порушив порядок встановлений законом для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви (відкриття провадження у справі), повернення позову та є підставою для передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
З врахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 12 червня 2013 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: