№ справи:104/1882/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Соколовський І.С.
№ провадження:22-ц/190/6150/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Новіков Р. В.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Новікова Р.В.
суддів:Берещанської І.І., Кузнєцової О.О.
при секретарі:Таранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Кримської республіканської установи «Білогірський психоневрологічний інтернат», третя особа - Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим про поновлення на роботі, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2013 р., -
в с т а н о в и л а :
Оскаржуваним рішенням у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи і неврахування судом доводів позивача щодо відсутності будь-яких змін в організації виробництва і праці на момент його звільнення з роботи.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 50-к від 30.11.1999 р. позивача прийнято на посаду заступника директора відповідача, а 01.02.2001 р. наказом № 6-к від 01.02.2001 р. його переведено начальником філії в с. Яблучне (л.с. 14-16).
Згідно з наказом № 173-к від 02.09.2011 р. позивача за згодою профспілкового комітету 02.09.2011 р. звільнено з роботи на підставі п.1 частини 1 статті 40 КЗпП України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. При цьому позивачеві, з урахуванням можливостей та у зв'язку зі скороченням посади начальника філії в с. Яблучне, було запропоновано інші вакантні посади, від яких він відмовився (л.с. 17, 19, 64, 65).
05.02.2012 р. позивач звернувся до Кримської республіканської установи «Білогірський психоневрологічний інтернат» із відповідною заявою про прийняття його на посаду заступника директора, проте, у зв'язку із відсутністю вакансії на яку він претендує та враховуючи його кваліфікацію та відношення до праці, йому було відмовлено (л.с. 33).
Заперечуючи проти висновків суду, апелянт посилався на відсутність самого факту змін в організації виробництва і праці та невиконання відповідачем вимог частини 1 статті 42-1 КЗпП України щодо наявного у позивача права поворотного прийняття на роботу.
Проте, з цими доводами погодитися неможливо, зважаючи на таке.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив зі встановлених судовими рішеннями у цивільній справі (рішенням Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2012 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Кримської республіканської установи «Білогірський психоневрологічний інтернат» про визнання дій протиправними та зобов'язання укласти трудовий договір, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2012 р.) обставин: як наявності змін в організації виробництва і праці відповідача, так і відсутності у позивача права поворотного прийняття на роботу з підстав положень частини 1 статті 42-1 КЗпП та переважного права укладення з ним трудового договору (л.с.73-74,75-76).
Зокрема, вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що посада заступника директора інтернату, на яку претендує позивач за своєю кваліфікацією відрізняється від колишньої посади начальника філії, яку він займав до звільнення.
Так, посада заступника директора інтернату разом із функціями, які виконував позивач як начальник філії, включає й інші, якісно та суттєво нові функціональні обов'язки, що охоплюють значно більший обсяг задач та зобов'язань, у тому числі виконання обов'язків директора інтернату за його відсутності.
У свою чергу, позивач не довів, що за своєю спеціальністю, кваліфікацією і досвідом роботи відповідає посаді заступника директора.
В той же час, за змістом положень частини 1 статті 42-1 КЗпП України працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу лише у випадку, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.
Вказаними судовими рішеннями встановлена безпідставність вимог позивача і щодо права поворотного прийняття на роботу та відсутність порушення його трудових прав відмовою в укладенні трудового договору в порядку поворотного прийняття на роботу (л.с. 76).
Згідно з вимогами частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, процесуальний закон визнає відповідні судові рішення підставами звільнення від доказування.
Виходячи з цих обставин, враховуючи преюдиціальний характер вищевказаних судових рішень, - суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові.
Всупереч вимогам статті 60 ЦПК позивач не надав належних і достатніх доказів, що спростували б висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції.
Беручи до уваги все вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність його рішення, а тому відхиляє апеляційну скаргу.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2013 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Берещанська І.І. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.
.