№ справи:2/123/2026/2013 Головуючий суду першої інстанції:Шофаренко Ю.Ф.

№ провадження:22-ц/190/4868/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В.

суддів:Любобратцевої Н.І. Харченко І.О.

при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодім «Лік ЛТД», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про встановлення факту звільнення з посади директора, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_11 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 травня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

В квітні 2013 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до ТОВ «Автодім «Лік ЛТД», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про встановлення факту звільнення з посади директора з 29 березня 2013 року на підставі ст. 38 КЗпП України.

Вимоги мотивовані тим, що позивач працював на посаді директора ТОВ «Лік ЛТД» з 30.08.2012 року. 15 березня 2013 року звернувся до ТОВ «Автодім «Лік ЛТД» із заявою про звільнення за власним бажанням та з пропозицією зібратися на позачергові Загальні збори учасників ТОВ «Автодім «Лік ЛТД» для вирішення цього питання. Проте, загальні збори не були проведені, питання про звільнення позивача від обов'язків директора не розглядалося, що на його думку порушує його трудові права, а саме: право на звільнення. Посилаючись на те, що факт його подальшого перебування на посаді директора ТОВ «Автодім «Лік ЛТД» породжує певні юридичні наслідки, просить визнати в судовому порядку його звільнення з займаної посади.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 травня 2013 року ОСОБА_6 в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про задоволення позову. Вважає, що суд першої інстанції не врахував всіх обставин справи, надав невірну оцінку наданим доказам. Суд не врахував, що зі свого боку позивач виконав всі вимоги щодо порядку звільнення від службових обов'язків за власним бажанням, про що попередив відповідача у встановлений законом строк. Проте, через незаконну бездіяльність відповідача не можуть порушуватися трудові права працівника.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ «Автодім «Лік ЛТД», від 01.08.2012 року ОСОБА_6 призначено на посаду директора (арк.5). 15.03.2013 року ОСОБА_6 подав заяву про його звільнення з посади директора за власним бажанням, яку направив на адресу учасників ТОВ «Автодім «Лік ЛТД» (арк.7), але вона не була розглянута відповідно до п. 7.17 статуту ТОВ «Автодім «Лік ЛТД».

Як убачається з позовної заяви та матеріалів справи позивач ставив питання про встановлення факту припинення трудового договору за власним бажанням.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції правильно виходив з того, що такого способу захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб як звернення до суду із заявою про встановлення факту припинення трудового договору немає. Тобто відсутній такий спосіб захисту прав працівника. З іншими вимогами ОСОБА_6 не звертався.

З огляду на таке, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем захист його порушеного права не передбачений чинним законодавством.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі та не спростовують висновків суду, тому не можуть бути підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 308 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_11 відхилити; рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: