Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Ухвала

Іменем України

   Адміністративна справа                                   Головуючий  по 1-й інстанції

         № АС-13/425-06                                             Суддя –Соп’яненко О.Ю.

                                                                                     Доповідач по 2-й інстанції    

                                                                                     Суддя –Бабакова Л.М.

06 листопада 2006 р.                                                                                    м. Харків               

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  у складі:        головуючого судді  Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М.,  Шутенко І.А.

при секретарі – Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача –предст. Марченко І.В. (дов.  від 02.11.06 р.),

відповідача –предст. Марченко О.О. (дов. № 17/32/3 від 10.08.06 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. 3759С/2-4) відповідача, Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області, на Постанову господарського суду Сумської області від 07.09.2006 року по справі № АС-13/425-06

за позовом  ТОВ "Сумське підприємство обслуговування житла", м. Суми

до  Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області, м. Суми

про визнання нечинним рішення

встановила:

Постановою господарського суду Сумської області від 07.09.2006р. (суддя  Соп'яненко О.Ю.) позовні вимоги було задоволено. Визнано нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області № 8 від 27.04.2006р. про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Стягнуто з Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 грн. Видано позивачу довідку про повернення зайво сплачених 98,60 грн. витрат по державному миту з державного бюджету.

Відповідач, Державна інспекція з контролю за цінами в Сумській області, з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.  

Позивач, ТОВ "Сумське підприємство обслуговування житла", відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, вважає, що постанова господарського суду Сумської області відповідає матеріалам справи і чинному законодавству, просить залишити постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідачем було прийнято рішення № 8 від 27.04.2006р. про застосування економічних санкцій в зв'язку з порушенням позивачем п.2 рішення Виконкому Сумської міської ради № 717 від 19.11.2002р. «Про тарифи на квартирну плату для підприємств, які після проведення конкурсів, отримали право на обслуговування житлового фонду», яким передбачено, що житлово-експлуатаційні організації, які працюють на єдиному податку (та відповідно не сплачують ПДВ, що закладений в тариф, до бюджету) повинні спрямовувати суму одержаного ПДВ на поточний ремонт житлового фонду.

Відповідно до статей 14, 17, 20 Закону України «Про систему оподаткування»податок на додану вартість належить до загальнодержавних зборів (обов'язкових платежів). Сплата податків і зборів провадиться у порядку встановленому цим Законом та іншими законами України. Включення податків і до цін товарів (робіт, послуг) або віднесення їх до собівартості відбувається відповідно до законів. Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами. Відповідно до Закону України «Про місце самоврядування»№ 280/97-ВР від 21.05.1997р. (із змінами та доповненнями), зокрема ст. 28 не визначені повноваження відповідача і міської ради щодо загальнодержавних податків.

Відповідно до ст.  71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних  справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час проведеної відповідачем 17.03.2006р. перевірки додержання відповідачем державної дисципліни цін, яку він не мав право робити у зв’язку з відсутності права контролю за правильністю справлення податків, було встановлено, на думку відповідача, порушення позивачем при застосуванні в розрахунках з населенням плати за послуги з утримання будинків та прибудинкової території за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. за рахунок включення у вартість вказаних послуг, виконаних не в повному обсязі, робіт з проведення поточного ремонту, про що був складений відповідний Акт.

Обґрунтовуючи своє рішення №8 від 27.04.2006р. про застосування до позивача економічних санкцій, відповідач зазначає, що позивач надавав послуги з утримання будинків та прибудинкової території мешканцям м. Суми за тарифом, затвердженим рішенням Сумської міськради №350 від 08.07.2000р. Згідно Додатку №1 до вказаного рішення квартирна плата складає: для невпорядкованих будинків - 23,0 коп. за 1 кв.м. з ПДВ, для впорядкованих будинків без ліфтів 24,0 коп. 1кв.м. з ПДВ, для впорядкованих висотних будинків при наявності складного інженерного обладнання - 24,9 коп. за 1 кв.м. з ПДВ. Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку №1819005652 відповідач є платником єдиного податку.

Із акту перевірки вбачається, що за 2005 р. позивач одержав 609,8 тис. грн. квартирної плати за утримання будинків і прибудинкових територій, в тому числі ПДВ -101,6 тис. грн. Позивачем у 2005 році було сплачено єдиного податку в сумі 61,0 грн. Також, позивачем сплачено податку на додану вартість в сумі 19,5 тис. грн. за придбання витратних матеріалів. Таким чином, за висновком відповідача, залишок ПДВ отриманого позивачем і не сплаченого до бюджету склав 21,1 тис. грн. Відповідач вважає, що суму ПДВ позивач повинен був спрямувати на проведення поточного ремонту житлового фонду згідно із структурою квартирної плати та на виконання п. 2  рішення виконкому від 18.07.2000р. № 350, та від 19.11.2002р. № 717, та не виконав цього, а тому отримав необґрунтовану виручку в розмірі 9900 грн. Тому, на підставі Акту від 17.03.2006р. позивачем було винесено рішення про застосування до відповідача економічних санкцій № 8 від 27.04.2006р. на загальну суму 27900 грн. 00 коп., в т.ч. 19800 грн. штрафу.

Пунктом  11  рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 350 від  08.07.2000р. встановлено граничну межу вартості поточного ремонту у складі тарифу на квартирну плату від 30 до 45 відсотків.

Згідно   акту перевірки позивач здійснив поточний ремонт житлового фонду на загальну суму 284 тис. грн., що складає 30% в складі затвердженого тарифу і не суперечить п. 11 вказаного рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 350 від 08.07.2000р. Щодо структури квартирної плати, в т. ч. щодо зарахування сум ПДВ, яку позивач порушив на думку відповідача, то вона не затверджена ні рішенням Сумського міськвиконкому № 350 від 18.07.200р., ні рішенням № 717 від 19.11.2002р. Змістом рішення та його додатками не встановлені окремі складові плати з утримання житлового фонду та їх розміри. Окремими положеннями рішення регулюється межі деяких складових витрат, а саме:   електроенергії,    поточного   ремонту,   утримання    адміністративно-технічного персоналу.

Відповідно до п.  2 рішення Сумської міської Ради від  19.11.2002р.№ 717 встановлено,  що житлово-експлуатаційним  організаціям,  які працюють на єдиному податку, суму податку на додану вартість, визначену діючим тарифом спрямовувати на поточний ремонт житлового фонду. Але, як встановлено судом, така структура ціни послуг, або тарифу яка б включала і відповідну суму ПДВ відсутня, не затверджена в установленому порядку, а тому неможлива для застосування.

Згідно з ч. 6 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№746/99 від 28.06.1999р. суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків, і тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки по питанню використання одержаної суми ПДВ з квартирною платою.

На підставі викладеного доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Постанова суду обґрунтована, відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, так як відповідач не надав достатніх доказів в підтвердження законності свого рішення № 8 від 27.04.2006 р. «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін».

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що підстав для скасування постанови господарського суду немає.

Керуючись ст.ст. 195, 196 п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно,-

                                                  ухвалила :

Апеляційну скаргу  залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Сумської області від 07.09.2006 р. по адміністративній справі № АС-13/425-06 залишити без змін.  

Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Головуючий суддя          Карбань І.С.

Суддя          Бабакова Л.М.

                               Суддя                                                                Шутенко І.А.