Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-13/289-06 Суддя – Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Шутенко І.А.
18 жовтня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Карбань І.С.
При секретарі – Міракові А.Г.
За участю представників сторін:
позивача – Антонечко Д.О. за довіреністю б/н від 01.06.2006р.,
відповідача – Федоренко О.А. за довіреністю №14/10/10-017 від 10.01.2006р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 3316Х/2) ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 28.08.2006р. по справі №АС-13/289-06
за позовом ТОВ „Торнадо”, м. Харків,
до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова,
про визнання нечинною вимоги, -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому після зміни предмету позову, прийнятої судом, просив визнати нечинними першу № 1/734 від 10.04.2006р. та другу №2/977 від 22.05.2006р. податкові вимоги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. Також позивач просив зобов’язати ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 15.05.2006р. №3207284 про реєстрацію податкової застави всіх активів ТОВ „Торнадо” та внести зміни до особового рахунку та журналу обліку податкових векселів відомості про погашення податкових векселів на загальну суму 2168464,60 грн.
Постановою господарського суду Харківської області від 28.08.2006р. (у повному обсязі постанова виготовлена та підписана 01.09.2006р.) по справі № АС-13/289-06 позовні вимоги задоволено частково. Визнати нечинними № 1/734 від 10.04.2006р. та другу №2/977 від 22.05.2006р. податкові вимоги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. Зобов’язано ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 15.05.2006р. №3207284 про реєстрацію податкової застави всіх активів ТОВ „Торнадо”. Зобов’язано ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова внести зміни до особового рахунку картки платника ПДВ ТОВ „Торнадо” відомості про погашення податкових векселів на загальну суму 2168464,60 грн. В решті вимог у позові відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ „Торнадо” 3,40 грн. судового збору.
Відповідач з постановою господарського суду Харківської області від 28.08.2006р. по справі № АС-13/289-06 не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимоги відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п.11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р., із змінами та доповненнями, та вимоги Методичних рекомендацій "Щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів" від 22.12.2005р.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що 28.04.2006р. був проведений "Акт камеральної перевірки №2725/1520 від 28.04.2006р. податкової декларації за березень 2006р." про зменшення суми ПДВ, що підлягала сплаті по податковим векселям Недоїмка по ПДВ була погашена. Але за порядком, установленим наказом ДПА України від 11.06.2003р. за №290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами ДПС", зареєстрованим у Мінюсті України від 27.06.2003р. за №522/7843 в КОР по ПДВ нарахована пеня.
Сектором адміністрування ПДВ згідно методичних рекомендацій «Щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів»від 22.12.2005р. за №25595/7/16-151728.04.2006р. був складений акт камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2006р. по ТОВ «Торнадо»(код 30138784) щодо правильності нарахування та погашення податкових векселів , які оформлені у звітному податковому періоді. При проведені камеральної перевірки було встановлено, що ТОВ «Торнадо»відобразило по рядку 19.2 погашення податкових векселів у сумі 2549107грн. у томі числі погашення 70 податкових векселів терміном сплати(погашення) яких виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний(податковий) період, у якому відбулася його поставка митному органу по податковим зобов'язанням (ряд. 19.2+) у сумі 1 738802.65грн. Тобто, апелянт вважає, що дані податкові векселі були відображені по податковим зобов'язанням (ряд. 19.2+) в порушення п.11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та методичних рекомендацій «Щодо порядку адміністрування видачі та погашення податкових векселів»від 22.12.2005р. за №25595/7/16-1517.
Позивач заперечення на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що оскаржувана постанова ухвалена судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а також на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Під час апеляційного провадження було встановлено, що відповідачем була сформована та направлена підприємству перша податкова вимога № 1/734 від 10.04.2006р. у зв'язку з тим, що станом на 07.04.06 р. у платника рахувався податковий борг за узгодженими податковими зобов'язаннями по ПДВ в сумі 3326,44 грн.
В подальшому відповідачем була проведена камеральна перевірка податкове декларації по ПДВ за березень 2006 р. щодо правильності нарахування та погашення податкових векселів, які оформлені у звітному періоді. Результати цієї перевірки відображені в акті № 2725/1520/30138784 від 28.04.06 р.
В акті зазначено, що ТОВ „Торнадо" зареєстроване платником ПДВ, про що отримало свідоцтво № 28312131 від 14.10.2003 р.
У вступній частині акту вказано, що при проведенні перевірки були використай крім податкової декларації за березень 2006 р. також перші примірники податкових векселів та журнал обліку податкових векселів (в електронному варіанті та на паперових носіях), інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ Дзержинського району м. Харкова „ АРМ „Облік платників", АРМ „Звіт" та АІС „Облік податків і платежів".
Колегія суддів зазначає, що проведення камеральної перевірки передбачено п. 4.2.2 в) ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з метою виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Однак, як вказано в акті, метою цієї перевірки було дослідження питань правильності нарахування та погашення податкових векселів, а не виявлення арифметичних або методологічних помилок. Таким чином, колегія суддів зазначає, що така перевірка не може вважатися камеральною.
З пояснень представника відповідача вбачається, що фактично була проведена невиїзна документальна перевірка, як передбачено в ст. 11 Закону України „Про Державну податкову службу в Україні", якою встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що пунктом 11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ПДВ України № 327 від 10.08.05 р. (зареєстрованого в Мінюсті України № 925/11205 від 25.08.05 р.), який розроблено відповідно до вимог Закону України „Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання), передбачено, що проведенню невиїзної документальної перевірки повинно передувати направлення органом ДПС на адресу платника запрошення для проведення невиїзної документальної перевірки. У разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу ДПС складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби. При цьому акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби підписується не менш як трьома службовими особами.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу платника не направлялося запрошення для проведення невиїзної документальної перевірки. Також, в матеріалах справи відсутні докази складання відповідачем акту про неявку посадових осіб підприємства на запрошення.
За таких підстав колегія суддів вважає необхідним відмітити, що камеральна перевірка податкової декларації по ПДВ за березень 2006р. щодо правильності нарахування та погашення податкових векселів, які оформлені у звітному періоді (акт №2725/1520/30138784 від 28.04.206 р.) проведена без дотримання встановленого чинним законодавством порядку, а тому її висновки, з урахуванням приписів ст. 70 КАС України, правомірно не взяті до уваги судом першої інстанції.
Також, під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем була сформована та направлена позивачу друга податкова вимога № 2/977 від 22.05.06 р., в якій вказано, що станом на 18.05.06 р. сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 4787,21 грн.
Як вбачається з наданої позивачем до матеріалів справи копії другої податкової вимоги № 2/977 від 22.05.06 р., до неї був включений борг по нарахованій пені в сумі 4787,21 грн. Будь-яких даних про наявність боргу по основному платежу наданий документ не містить.
15.05.2006 р. Харківською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України було зареєстроване публічне обтяження (податкова застава) № 3207284 всіх активів платника податків, ТОВ „Торнадо", обтяжувачем за яким є ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова.
З матеріалів справи вбачається, що причиною прийняття податкових вимог, які позивач просить визнати нечинними, та реєстрації податкової застави стало відображення в особовому рахунку позивача з ПДВ як непогашених низки податкових векселів.
Так з копії картки особового рахунку ТОВ «Торнадо»з ПДВ вбачається, що в ньому не має відомостей про самостійне погашення позивачем податкових векселів, нарахування за якими було здійснено в картці особового рахунку як за окремими документами, а саме таких податкових векселів:
- податкові векселі, які були поставлені органу митного контролю в березні 2006р. і термін сплати за якими виник до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за цей звітний (податковий) період, на загальну суму 1738802,65грн.
- податкові векселі, які були поставлені органу митного контролю в квітні 2006 р. і термін сплати за якими виник до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за цей звітний (податковий) період, на загальну суму 265331,25 грн.
- податкові векселі, які були поставлені органу митного контролю в травні 2006 р. і термін сплати за якими виник до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за цей звітний (податковий) період, на загальну суму 164330,70 грн.
Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України „Про Податок на додану вартість” від 03.04.1997р., податкове зобов’язання –це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
Податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України (п. 1.16 ст. 1 Закону України «Про ПДВ»).
В зв’язку з цим суми, зазначені у податкових векселях, відносяться до суми податку, нарахованої платником податку в звітному періоді, і є складовою податкового зобов’язання з ПДВ такого податкового періоду.
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону „Про ПДВ”, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Згідно з підп. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Зазначені норми Закону України „Про ПДВ” передбачають право платника податків при визначенні суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, зменшити податкове зобов’язання, незалежно від того, чи було відстрочено його сплату шляхом видачі податкового векселя, на суму податкового кредиту.
Положеннями абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про ПДВ” визначено, що якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.
Колегія суддів зазначає, що дана норма знаходиться у системному взаємозв’язку із вищезазначеними приписами Закону „Про ПДВ” щодо права на зменшення податкового зобов’язання на суму податкового кредиту і є спеціальною по відношенню до інших норм п. 11.5 Закону „Про ПДВ”, оскільки в ній міститься посилання на особливу обставину, у разі наявності якої саме вона, а не інші приписи цього пункту Закону, підлягає застосуванню.
Такою обставиною є наявність у платника податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по векселю.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Торнадо»на дату поставки органу митного контролю кожного зі спірних податкових векселів березня –травня 2006 року мало підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка була більша ніж сума зобов'язання по кожному такому векселю, що підтверджується листами відповідача від 31.03.2006р. № 5185/10/19-0-060 і від 10.05.2006 р. № 7541/10/19-0-085, даними картки особового рахунку позивача з ПДВ та не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.
Тому позивач міг включити суми за цими векселями до складу податкових зобов’язань звітних (податкових) періодів, які були зазначені у відповідних податкових деклараціях, і не погашати їх окремо від цих зобов’язань.
Сума ПДВ, яка підлягала сплаті ТОВ «Торнадо»в бюджет за підсумками березня 2006 року, відповідно до абз. 1 підп. 7.7.1 Закону України «Про ПДВ» була визначена шляхом зменшення податкового зобов’язання за цей податковий період, зокрема зобов’язань за спірними векселями березня 2006 року - 1738802,65 грн., на суму податкового кредиту березня 2006 р. і склала 0 грн.
Сума ПДВ, яка підлягала сплаті ТОВ «Торнадо»в бюджет у квітні 2006 р., була визначена шляхом зменшення податкового зобов’язання за цей податковий період, зокрема зобов’язань за спірними векселями квітня 2006 року - 265331,25 грн., на суму податкового кредиту квітня 2006 р. і склала 0 грн.
Сума ПДВ, яка підлягала сплаті ТОВ «Торнадо»в бюджет за підсумками травня 2006 р., також була визначена шляхом зменшення загальної суми податкових зобов’язань за цей податковий період, зокрема зобов’язань за спірними векселями травня 2006 р. - 164330,70 грн., на суму податкового кредиту травня 2006 року і склала 0 грн.
Таким чином, зобов’язання ТОВ «Торнадо» за спірними податковими векселями березня, квітня і травня 2006 року на загальну суму 2 168 464,60 грн. були самостійно погашені позивачем за рахунок податкового кредиту у складі інших податкових зобов’язань відповідних податкових періодів.
Колегія суддів зазначає, що порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства, встановлено Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі - Інструкція), яка була затверджена наказом ДПА України від 18 липня 2005 р. № 276.
В п. 8.1. Інструкції вказано, що у картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року.
Сальдо розрахунків з бюджетом на дату останньої операції визначається після проведення розрахункових операцій в картках особових рахунків платників. Розрахункові операції проводяться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності щоденно засобами програмного забезпечення (п. 8.6. Інструкції).
На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків». Згідно п. 11.3. Інструкції, податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.
Отже, у позивача як платника податків наявний інтерес, який полягає в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан розрахунків зі сплати обов’язкових платежів, зокрема ПДВ.
Таким чином, відображення в особовому рахунку ТОВ «Торнадо»з ПДВ спірних податкових векселів березня - травня 2006 р. на загальну суму 2168464,60 грн. як непогашених самостійно позивачем, або як погашених шляхом зменшення наявної у платника податків суми переплати з ПДВ, є неправомірним, оскільки ці податкові векселі були погашені позивачем за рахунок податкового кредиту у складі інших податкових зобов’язань відповідних податкових періодів. Крім того це порушує вищезгаданий інтерес позивача та призводить до відображення в особовому рахунку позивача меншої суми переплати з ПДВ, ніж фактично наявна в позивача.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним відмітити, що картка особового рахунку позивача з ПДВ також не містить даних про наявний станом на 07.04.2006 р. борг по узгодженому податковому зобов'язанню саме в сумі 3326,44 грн., оскільки на цю дату в картці вказані інші показники.
Пояснень щодо невідповідності даних картки та визначеного в першій податковій вимозі податкового боргу відповідачем не надано і не вказано яким чином формувалася перша податкова вимога.
Оскільки відповідачем не доведено наявності у позивача податкового боргу з ПДВ, то відсутні підстави і для нарахування йому пені з цього податку в сумі 4787,21грн., яка зазначена в другій податковій вимозі № 2/977 від 22.05.2006 р.
З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, копія якого наявна в матеріалах справи, випливає, що податкова застава всіх активів позивача була зареєстрована відповідачем на підставі п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно з цією нормою право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.
Оскільки відповідачем не надано доказів наявності у позивача податкового боргу за податковими зобов’язаннями, самостійно визначеними позивачем чи контролюючим органом, то в нього не було і підстав для реєстрації податкової застави всіх активів ТОВ «Торнадо», про що 15.05.2006 р. за № 3207284 Харківською філією Інформаційного центру міністерства юстиції України було вчинено відповідний запис.
Посилання в постанові суду першої інстанції на те, що відповідачем при реєстрації податкової застави було визначено розмір його вимоги в сумі 3400000 грн., хоча як вбачається з наявного у справі витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна даний запис стосується попереднього зареєстрованого обтяження, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки це не призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи або до порушення ним норм матеріального чи процесуального права.
Також не є підставою для скасування оскаржуваної постанови те, що суд першої інстанції послався на Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів у редакції наказу ДПА від 3 вересня 2001 р. № 342, яка втратила чинність у зв’язку з прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276, яким було затверджено нову Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.
Положення, на які послався суд першої інстанції, містяться і в чинній Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.
Також вони були викладені в заяві позивача про зміну предмету позову і фактично досліджені судом.
Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування, видачі та погашення податкових векселів не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки дані рекомендації є лише додатком до листа ДПА України від 22.12.2005 р. № 25595/7/16-1517, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України і не є нормативно-правовим актом.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, постанову господарського суду Харківської області від 28.08.2006 р. по адміністративній справі № АС-13/289-06 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 28.08.2006р. по адміністративній справі № АС-13/289-06 залишити без змін.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Судді