Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2006 р. Справа №47/271-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., суддів Барбашової С.В., Плужник О.В.
при секретарі –Казакової О.В.
за участю представників сторін:
позивача – Шаперенков К.В.
відповідача –не з*явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 3323Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 23.08.2006 р. по справі № 47/271-06
за позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей ЕФ Кей Юкрейн", м.Київ
до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Продактс",м.Харків
про стягнення 191699,51 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.08.2006 р. по справі №47/271-06 (суддя Светлічний Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково. Припинено провадження по справі в частині стягнення 10000,00 грн. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд-Продактс" м. Харків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей ЕФ Кей Юкрейн" м. Київ основної заборгованості у розмірі 151009,46грн., штрафу у розмірі 30690,05грн., держмита у розмірі 1986.99грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. та задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати і в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки на його думку, при прийнятті рішення по справі місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що суд приймаючи рішення не звернув уваги та не перевірив такі обставини, а саме те, що поставка продукції, відповідно до п.3.2 Договору, повинна здійснюватись на підставі прийнятих до виконання заявок покупця (відповідача) в порядку, який передбачено Договором поставки № 0102/02 від 01.02.06 р.. відповідно до п.3.3 цього Договору, заявка передається Покупцем (відповідачем) Постачальнику (позивачеві) шляхом направлення факсом, електронною поштою, нарочним і повинна відповідати формі, звіту-заявки яка передбачена додатком № 6 до цього Договору. Однак, в процесі розгляду справи, судом не досліджено та не перевірено цієї обставини та пункту Договору, а також наявності самого додатку № 6 до Договору, так і належного оформлення відповідачем заявок на отримання товару та їх передачу позивачеві. Відповідно до п.3.7 вищезазначеного Договору обов*язок постачальника поставити, а покупця прийняти та оплатити конкретну партію продукції на умовах Договору виникає з моменту прийняття постачальником (позивачем) заявки до виконання у встановленому цим договором порядку, тобто коли постачальник повідомив покупця про прийняття цієї заявки та виставив покупцеві рахунки на оплату замовленої продукції конкретної партії.
Обставина належного оформлення та передача заявки, виставлення рахунків не були досліджені та перевірені судом першої інстанції в процесі розгляду справи, що привело до передчасного винесення рішення про стягнення боргу та штрафу, оскільки в даному випадку дотримання чи недотримання вищеозначених умов договору є суттєвим, і впливає на обов*язок та строк оплати продукції.
З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі з*ясовані обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору по суті, окрім того, судом першої інстанції не доведено ті обставини, на які він посилається в обгрунтування свого рішення та вважає встановленими, а саме виконання сторонами своїх обов*язків відповідно до п.п.3.2.,3.3.,3.7. Договору.
В процесі розгляду справи та при винесенні рішення судом першої інстанції безпідставно було задоволене клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми задоволених вимог. Так, судом не перевірено та не обгрунтовано тієї обставини, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред*явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Свого представника в судове засідання відповідач не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи.
Позивач вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування або зміни рішення є невиконання або невірне застосування вимог передбачених зазначеною статтею. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Жодних обставин які можуть бути підставою для скасування рішення відповідач не зазначив та відповідних доказів не надав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 0102/02 від 01.02.2006р. строком дії до 31.12.2006р. Відповідно до умов даного договору постачальник поставляє та передає у власність покупця товар, а покупець приймає та оплачує продукцію на умовах передбачених цим договором.
Відповідно до п. 3.2. вищезазначеного договору передбачено, що поставка продукції здійснюваться окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання заявкок покупця. Крім того порядок оплати продукції згідно п. 4.1. цього договору встановлюється у додатках до договору, а саме №3, №4, №5.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме додатку № 3 до договору поставки №0102/02 від 01.02.2006р. оплата продукції торгової марки "Іndіаn Соffее " повинна була здійснюватись з відстрочкою платежу протягом 21 дня по кожній окремій поставці.
Відповідно до додатку № 4 до договору поставки №0102/02 від 01.02.2006р. оплата продукції торгової марки чай “JFК" повинна здійснюватись з відстрочкою платежу протягом 28 днів по кожній окремій поставці.
Відповідно до додатку № 5 до договору поставки №0102/02 від 01.02.2006р. оплата продукції торгової марки чаю "Маgгеtt" повинна здійснюватись з відстрочкою платежу протягом 28 днів по кожній окремій поставці.
Позивач свої зобов'язання виконав в належній формі та у повному обсязі, замовлена відповідачем продукція на загальну вартість у розмірі 287686,82грн. відповідно до накладних була поставлена відповідачу.
Відповідач отримав товар, але його вартість сплатив лише частково у розмірі 105576,19грн. та повернув позивачу товару на загальну вартість 21101,17грн.
Крім того, позивачем було надано суду докази часткової сплати позивачем після подачі позову суми боргу у розмірі 10000,00грн., а саме копії виписок з банку, що надає суду підстави для припинення провадження по справі згідно п. 1.1. ст. 80 ГПК України в цій частині.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем після частково сплати за поставлений товар становить у розмірі 151009,46грн.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі викладеного заперечення скаржника на те, що місцевий господарський суд не дослідив факту узгодження сторонами строків оплати кожної отриманої партії товару згідно заявок, безпідставне і спростовується наданими до справи доказами.
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 151009,46грн.
Також, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив в своєму рішенні, що правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 11.3 договору поставки № 0102/02 від 01.02.2006р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань була встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості неоплаченої продукції.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 30690,05грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито”, що становить 1986,99грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Відповідно до вимог ст. 66 ГПК України - Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Посилання скаржника (відповідача по справі) на те, що місцевий господарський суд за заявою позивача необгрунтовано скористався своїм правом щодо забезпечення позову (в межах суми позову) при винесені рішення безпідставне, оскільки як зазначено в рішенні відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором і з вини якого спір доведено до суду.
З огляду на вищевказане, висновки, викладені в рішенні господарського суду Харківської області відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для її скасування.
Додаткова заява позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти відповідача задоволенню не підлягає, оскільки зазначене забезпечення було здійснено рішенням місцевого господарського суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611 ЦК України, ст.ст. 49, 66,99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія, -
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 23.08.2006 року по справі №47/271-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
судді Барбашова С.В.
Плужник О.В.