СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2013 року Справа № 919/579/13
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Проценко О.І.,
Сікорської Н.І.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Капустін Дмитро Миколайович, (Севастопольська міська рада);
представник відповідача, Михайлюк Юлія Володимирівна, (Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком");
представник відповідача, Шкурат Юрій Володимирович, (Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком");
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення господарського суду м. Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 22.07.2013 у справі № 919/579/13
за позовом Севастопольської міської ради
до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
третя особа Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської ради
про внесення змін до умов договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 22.07.2013 позов задоволено частково.
Внесені наступні зміни до укладеного між Севастопольською міською Радою та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» договору оренди земельної ділянки від 10.01.2007, зареєстрованого у Севастопольській міській філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 02.03.2007 за номером 040766100028:
"2.1. Преамбулу договору викласти у наступній редакції:
"Севастопольська міська Рада, іменована надалі - орендодавець, розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 3, в особі голови міської Ради Дойнікова Юрія Васильовича, який діє на підставі рішення Севастопольської міської Ради від 16.11.2010 № 4, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення про оренду земельних ділянок, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 №1343 (зі змінами та доповненнями), з одного боку та Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» іменоване надалі - орендар, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Шевченка, 18, в особі директора Севастопольської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Шачнєва Володимира Валерієвича, який діє на підставі положення про філію та довіреності № 774 від 26.12.2012 з іншого боку, уклали даний договір про нижченаведене:
2.2. Пункт 2.3. Договору викласти у наступній редакції:
"Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:
442 381,95 грн (чотириста сорок дві тисячі триста вісімдесят одна гривня 95 коп), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 480-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 01.02.2012 року».
2.3. Розділ 4 Договору викласти в наступній редакції:
« 4. Орендна плата та порядок розрахунків.
4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у відповідності з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів орендної плати, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 (зі змінами та доповненнями) (далі -Методика) у розмірі 4 % (чотирьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
4.2. Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формах, які заповнюються підчас укладення (поновлення) чи зміни умов договору оренди.
4.3. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:
Нормативна грошова оцінка х Ставку орендної = Сума річної
земельної ділянки (грн) плати (%) орендної плати (грн.)
4.4. Наведений розрахунок величини річної орендної плати щорічно корегується у відповідності з п. 4.6. даного договору.
4.5. Орендна плата за землю оплачується орендарем у строки та порядку, визначених Податковим кодексом України.
4.6. Нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Величина річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку у строк до 1 (першого) лютого поточного року залежно від щорічно індексованої грошової оцінки земельної ділянки.
Щорічний розрахунок орендної плати здійснюється орендарем у відповідності з умовами даного договору та вимогами чинного законодавства та погоджується орендодавцем.
4.7. У строк до 20 (двадцятого) лютого поточного року щорічний розрахунок орендної плати, узгоджений з орендодавцем, представляється орендарем державній податковій інспекції за місцем розташування земельної ділянки.
4.8. Розмір орендної плати переглядається у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розміру земельного податку, збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі внаслідок інфляції та індексації;
- зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складеним за участю орендодавця;
- в інших випадках, передбачених законом.
Періодичність перегляду: в поточному році змін, зазначених у пункті 4.8.
4.9. За несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку відповідно до законодавства України.
4.10. Контроль за нарахуванням, перерахуванням до бюджету, стягненням заборгованості по орендній платі здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України".
2.4. Пункт 5.4 викласти в наступній редакції:
« 5.4. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою Орендодавця передаватися Орендарем в суборенду без зміни цільового використання у відповідності до Закону України «Про оренду землі». У цьому разі плата за суборенду земельної ділянки не може перевищувати розмір орендної плати».
2.5. Розділ 5 доповнити пунктом 5.5. наступного змісту:
« 5.5. Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено Орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано в заставу».
2.6. Пункт 9.1.1. розділу 9 Договору доповнити підпунктом ж) наступного змісту:
«ж) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель і територій, які особливо охороняються;»
2.7. Розділ 9.2.2 доповнити пунктами к), л), м) наступного змісту:
«к) здійснювати оплату послуг по внесенню відомостей про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки і додаткових угод до нього;
л) повідомити Орендодавцю про зміни своїх реквізитів, в тому числі організаційно-правової форми, найменування, юридичної адреси і т.і, в десятиденний строк;
м) в десятиденний строк після державної реєстрації даної додаткової угоди про внесення змін в договір оренди земельної ділянки надати її копію в орган державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки і територіальний орган виконавчої влади, уповноважений здійснювати контроль виконання вимог земельного законодавства».
2.8. Пункт 12.4. розділу 12 викласти в наступній редакції:
Орендодавець може відмовитися в односторонньому порядку від договору зі звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно Цивільному Кодексу України, без укладання додаткової угоди до даного договору, з часу прийняття рішення про відмову від договору, в наступних випадках:
- використання Орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням (використанню);
- використання земельної ділянки з порушенням екологічних вимог;
- систематичної несплати орендної плати (протягом трьох місяців);
- передачі чи відчуження права оренди третім особам».
2.9. Пункт 12.5 розділу 12 викласти в наступній редакції:
«Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, не є підставою для зміни умов чи розірвання договору».
2.10. Інші пункти договору оренди землі, зареєстрованого Севастопольською міською філією ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 02.03.2007 за номером 040766100028 в Державному реєстрі земель, залишаються без змін і сторони підтверджують свої зобов'язання за ними."
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) на користь Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845) витрати зі сплати судового збору у розмірі 537,50 грн.
Не погодившись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати у частині задоволення вимоги про внесення змін у ч. 3 п. 4.8. договору оренди №0407661000028 від 02.03.2007 та викладення його у наступної редакції "- зміни розміру ставок орендної плати за землю визначених Методикою".
На думку апелянта, судом першої інстанції невірно застосовані положення норм матеріального права: ст.ст. 13, 21, 30 та Розділу ІІІ Закону України "Про оренду землі", п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 "Про затвердження типового договору оренди землі" та ст. 188 Господарського кодексу України.
За розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 у зв'язку з відпусткою судді Заплава Л.М., була здійснена заміна судді Заплава Л.М. на суддю Сікорську Н.І.
27.09.2013 відповідачем надані додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, а 03.10.2013 - клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення позивачу та третій особі копій додаткових письмових пояснень.
У судове засідання, призначене до розгляду на 21.10.2013, з'явилися представники позивача та відповідача. Третя особа явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином та своєчасно, про причини неявки судову колегію не повідомила.
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових документів.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників третьої особи.
У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції у частині задоволення вимоги про внесення змін у ч. 3 п. 4.8. договору оренди №0407661000028 від 02.03.2007 та викладення його у певній редакції скасувати, прийняти в цій частині нове рішення про відмову у внесенні змін у ч. 3 п. 4.8. договору оренди №0407661000028 від 02.03.2007.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.01.2007 між Севастопольською міською Радою (далі - орендодавець) і публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (далі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір) (а.с. 21-29).
Відповідно до пункту 1 Договору орендодавець у відповідності до рішення Севастопольської міської Ради № 833 від 11.10.2006 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування об'єкта зв'язку - АТС 710, з віднесенням цих земель до категорії житлової та громадської забудови, яка розташована м. Севастополь, вул. Курчатова, 24-А.
10.01.2007 за актом приймання-передачі орендодавцем було передано земельну ділянку орендарю (а.с. 33).
Відповідно до пункту 2.3. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: 165440,00 грн, що підтверджується довідкою про грошову оцінку земельної ділянки № 2003/1, видану Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів від 13.02.2006.
Розділом 4 Договору визначено, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у відповідності з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої Рішенням Севастопольської міської Ради № 1348 від 14.10.2003 у розмірі 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки.
Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно розрахунку складає: 165 440 х 0,015 = 2 481,60 грн (п. 4.2. Договору).
За умовами пункту 4.3 Договору наведений розрахунок величини річної орендної плати щорічно корегується у відповідності до п. 4.5. Договору.
Згідно пунктом 4.5. Договору нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Величина річної орендної плати підлягає щорічному перерахуванню в строк до 1 лютого поточного року в залежності від щорічної індексуємої грошової оцінці земельної ділянки.
Щорічний розрахунок орендної плати здійснюється орендарем у відповідності з умовами Договору і вимогами діючого законодавства.
В строк до 15 лютого поточного року щорічний розмір орендної плати, узгоджений з орендодавцем, надається орендарем до державної податкової інспекції за місцем розташування земельної ділянки.
Права та обов'язки сторін визначені розділом 9 Договору.
Умови перегляду розміру орендної плати сторони узгодили у пункті 4.7 Договору, зокрема, розмір орендної плати переглядається у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у тому числі внаслідок інфляції та індексації;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується актом, складеним за участю орендодавця;
- в інших випадках, передбачених законом.
Рішенням Севастопольської міської Ради № 3701 від 13.02.2008 були внесені зміни до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі з метою приведення розмірів ставок щорічної орендної плати за земельні ділянки у відповідність із Законом України «Про оренду землі», на підставі Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», «Про плату за землю».
20.12.2011 Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію" (а.с. 34).
07.02.2012 позивачем прийняте рішення № 2318 "Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" яким Севастопольська міська Рада вирішила після надання орендарями витягів з технічної документації по нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 2163 від 20.12.2011, внести відповідні зміни у діючі договори оренди земельних ділянок, спрямувати на адресу орендарів пропозиції про намір внести зміни в договори оренди земельних ділянок (а.с. 35).
На виконання зазначених рішень та з метою приведення Договору до відповідності з діючими нормами права 27.12.2012 позивачем на адресу відповідача було направлено проект додаткової угоди про внесення змін у Договір.
Однак додаткова угода у запропонованій позивачем редакції відповідачем підписана не була.
Вказане стало підставою для звернення позивача з позовом.
Так, позивач - Севастопольська міська рада, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про внесення змін до умов договору оренди земельної ділянки від 10.01.2007, в якому просить викласти пункти Договору у наступній редакції (мовою оригіналу):
1. Преамбулу вышеуказанного договора изложить в следующей редакции:
"Севастопольский городской Совет, именуемый в дальнейшем «Арендодатель», расположенный по адресу: г. Севастополь, ул. Ленина, 3, в лице председателя городского Совета Дойникова Юрия Васильевича, действующего на основании решения Севастопольского городского Совета от 16.11.2010 № 4, Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», Положения об аренде земельных участков, утвержденного решением Севастопольского городского Совета от 14.10.2003 № 1343 (с изменениями и дополнениями), с одной стороны, и Севастопольский филиал Публичного акционерного общества «Укртелеком», именуемое в дальнейшем «Арендатор», идентификационный код юридического лица 01190103, в лице исполняющего обязанности директора Шачнева Владимира Валериевича, с другой стороны, заключили настоящий договор о нижеследующем:"
2. Пункт 2.3. изложить в следующей редакции:
"2.3. Нормативная денежная оценка земельного участка с 01.01.2012 составляет:
442381,95 грн. (четыреста сорок две тысячи триста восемьдесят одна гривна 95 копеек), что подтверждается выпиской из технической документации по нормативной денежной оценке земельного участка № 480-3.1/5, выданной Главным управлением Госкомзема в г. Севастополе 01.02.2012 года."
3. Раздел 4. изложить в следующей редакции:
"4. Арендная плата и порядок расчетов
4.1. Годовая арендная плата за пользование земельным участком устанавливается до 07.02.2012 в соответствии с п. 5.1. ст. 288 Налогового кодекса Украины в размере 3% (трёх процентов) от нормативной денежной оценки земельного участка, с 07.02.2012 устанавливается в соответствии с Методикой определения размеров арендной платы при заключении договоров аренды земли, утвержденной решением городского Совета от 14.10.2003 № 1348 (с изменениями и дополнениями) (далее - Методика), в размере 7% (семи процентов) от нормативной денежной оценки земельного участка.
4.2. Расчет размера арендной платы за земельный участок осуществляется с учетом его целевого использования и коэффициентов индексации, определенных законодательством, по утвержденным Кабинетом Министров Украины формам, которые заполняются во время заключения (возобновления) или изменения условий договора аренды.
4.3. Величина годовой арендной платы за пользование земельным участком определяется по формуле:
Нормативная денежная оценка х Ставка арендной = Сумма годовой
земельного участка (грн.) платы (%) арендной платы (грн.)
Величина годовой арендной платы за пользование земельным участком согласно расчету составляет:
- на период с 01.01.2012 до 07.02.2012:
442381,95 х 0,03 : 366 х 37 = 1341,65 грн;
- с 07.02.2012:
442381,95 х 0,07 = 30966,74 грн.
4.4. Приведенный расчет величины годовой арендной платы ежегодно корректируется в соответствии с п. 4.6. настоящего договора.
4.5. Арендная плата за землю оплачивается Арендатором в сроки и порядке, определенные Налоговым кодексом Украины.
4.6. Начисление размера арендной платы за землю осуществляется с учетом индексов инфляции.
Величина годовой арендной платы подлежит ежегодному перерасчету в срок до 1 февраля текущего года в зависимости от ежегодно индексируемой денежной оценки земельного участка.
Ежегодный расчет арендной платы производится Арендатором в соответствии с условиями настоящего Договора и требованиями действующего законодательства и согласовывается Арендодателем.
В случае внесения изменений в Методику, ежегодный расчет размера арендной платы осуществляется в соответствии с вновь утвержденной Методикой.
4.7. В срок до 20 февраля текущего года ежегодный расчет арендной платы, согласованный с Арендодателем, представляется Арендатором государственной налоговой инспекции по месту расположения земельного участка.
4.8. Размер арендной платы пересматривается в случае:
1. изменения условий хозяйствования, предусмотренных договором, в том числе изменения целевого использования земельного участка;
2. изменения размеров земельного налога, повышения цен и тарифов, нормативной денежной оценки земельного участка;
3. изменения размеров ставок арендной платы за землю, определенных Методикой;
4. ухудшения состояния арендованного земельного участка не по вине Арендатора, что подтверждено актом, составленным с участием Арендодателя;
5. в иных случаях, предусмотренных законом.
Периодичность пересмотра: решение об изменениях, указанных в пункте 4.8. должно быть принято до 15 июля года, который идет перед бюджетным периодом, в котором планируется применение таких изменений (плановый период). В противном случае, нормы соответствующих решений применяются не ранее начала бюджетного периода, который настает за плановым периодом.
4.9. Размер арендной платы не зависит от результатов хозяйственной деятельности Арендатора.
4.10. В случае прекращения права пользования земельным участком арендная плата платится за фактический период пребывания земельного участка в пользовании в текущем году.
4.11. За несвоевременное внесение арендной платы взимается пеня в размере ставки пени за несвоевременную уплату земельного налога в соответствии с законодательством Украины.
4.12. Контроль за начислением, перечислением в бюджет, взыскание задолженности по арендной плате осуществляется в порядке, предусмотренном Налоговым кодексом Украины."
4. Пункт 5.4. изложить в следующей редакции:
"5.4. Арендованный земельный участок или его часть может по согласию Арендодателя передаваться Арендатором в субаренду без изменения целевого использования в соответствии с Законом Украины «Об аренде земли». В этом случае плата за субаренду земельного участка не может превышать размера арендной платы."
5. Раздел 5. дополнить пунктом 5.5 следующего содержания:
"5.5. Право на аренду земельного участка не может быть отчуждено Арендатором другим лицам, внесено в уставный фонд, передано в залог."
6. Пункт 9.1.1. раздела 9. договора дополнить подпунктом ж) следующего содержания:
"ж) соблюдение режима водоохранных зон, прибрежных защитных полос зон санитарной охраны, санитарно-защитных зон, зон особого режима использования земель и территорий, которые особенно охраняются;».
7. Раздел 9.2.2. дополнить пунктами к), л), м) следующего содержания:
«к) осуществлять оплату услуг по внесению ведомостей о государственной регистрации договора аренды земельного участка и дополнительных соглашений к нему.
л) сообщать Арендодателю об изменении своих реквизитов, в том числе организационно-правовой формы, наименования, юридического адреса и др., в десятидневный срок.
м) в пятидневный срок после государственной регистрации настоящего дополнительного соглашения о внесении изменений в договор аренды земельного участка предоставить его копию в орган государственной налоговой службы по месту расположения земельного участка и территориальный орган исполнительной власти, уполномоченный осуществлять контроль соблюдения требований земельного законодательства."
8. Пункт 12.4. раздела 12. изложить в следующей редакции:
"12.4. Арендодатель может отказаться в одностороннем порядке от договора с освобождением Арендодателя от ответственности, согласно Гражданскому кодексу Украины, без заключения дополнительного соглашения к данному договору, с момента принятия решения об отказе от договора, в следующих случаях:
- использования Арендатором земельного участка не по целевому назначению (использованию);
- использования земельного участка с нарушением экологических требований;
- систематической неуплаты арендной платы (в течение трех месяцев);
- не осуществления ежегодного перерасчета размера арендной платы за землю в срок, установленный данным договором;
- передачи или отчуждения права аренды третьим лицам."
9. Пункт 12.5. раздела 12. изложить в следующей редакции:
"12.5. Переход права собственности на арендованный земельный участок к другому лицу, а также реорганизация юридического лица - арендатора, не является основанием для изменения условий или расторжения договора."
10. Остальные пункты договора аренды земли, зарегистрированного Севастопольским городским филиалом ГП «Центр Государственного земельного кадастра при Государственном комитете Украины по земельным ресурсам» 02.03.2007 под №040766100028 в Государственном реестре земель, остаются без изменений и стороны подтверждают свои обязательства по ним».
Позовні вимоги мотивовано невідповідністю умов договору вимогам законодавства в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру і порядку її сплати.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 23.05.2013 до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради.
22.07.2013 представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до яких стороною договору з боку відповідача просить зазначити Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі директора Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Шачнева Володимира Валерієвича.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в преамбулі договору встановлюються установчі дані та реквізити сторін, зміст преамбули не змінює обсяг прав та обов'язків сторін. Крім того, суд найшов правомірним внесення змін до договору оренди щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставки орендної плати, оскільки відповідні зміни викликані законодавчими змінами земельного податку та розміру нормативної грошової оцінки, зміною регульованої ціни.
В частині відмови в задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не доведено обґрунтованості позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому підпадають під правове регулювання як загальних норм Цивільного кодексу України, так і спеціальних норм Земельного кодексу України, Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, зміна правовідношення.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, у тому числі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За приписами ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Крім того, згідно пункту 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами та доповненнями від 16.01.2013) у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях ст. 319 Цивільного кодексу України, глав 27, 29, 33, 34 Цивільного кодексу України та глави 15 Господарського кодексу України, розділів ІІІ-V Земельного кодексу України, зокрема що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність звернення до суду Севастопольської міської Ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст.15 Закону України "Про оренду землі")
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства орендна плата за землю залежить від нормативної грошової оцінки землі.
У своїй позовній заяві Севастопольська міська Рада просила суд внести зміни до пункту 2.3. Договору виклавши його у наступній редакції:
" 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:
442 381,95 грн. (чотириста сорок дві тисячі триста вісімдесят одна гривня 95 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 480-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 01.02.2012."
Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення вимог в цій частині з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Частиною 1 ст. 15 цього закону передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
20.11.2011 Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію". Згідно із зазначеним рішенням було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя, нормативну грошову оцінку земель в адміністративних межах міста Севастополя введено в дію з 01.01.2012, Головне управління Держкомзему України в м. Севастополі зобов'язано забезпечити надання виписок з технічної документації з нормативної грошової оцінки.
Згідно з пунктом 1 рішення Севастопольської міської Ради № 2318 "Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" від 07.02.2012 третю особу зобов'язано після надання орендарями виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку внести відповідні зміни в діючи договори.
Під час розгляду справи відповідачем були надано письмові пояснення та розрахунки розміру орендної плати на 2008, 2012-2013 роки, згідно з якими ним за 2012-2013 роки сплачується орендна плата виходячи з нормативної грошової оцінки землі 442381,95 грн. Також в матеріалах справи міститься витяг №480-3.1/5 від 01.02.2012 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки була встановлена у розмірі 442381,95 грн. (а.с. 113).
Таким чином, на даний час фактично діє та виконується відповідачем положення щодо нової нормативної грошової оцінки.
Севастопольської міською Радою була також заявлена вимога про викладення пункту 4.1. розділу 4 у новий редакції, а саме: "Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється до 07.02.2012 у відповідності з п. 5.1. ст. 288 Податкового кодексу України у розмірі: 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з 07.02.2012 встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Методика), у розмірі 7% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки."
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення цієї вимоги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
Підпунктом 9.1.10 п. 9.1. ст. 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно зі ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст. 272, 273, 276 цього Кодексу.
Підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, тобто трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі. Не може перевищувати - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Пунктом 4.7 Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складеним з участю Орендодавця; в інших випадках, передбачених законом.
Позовні вимоги про внесення змін до п. 4.1 Договору обґрунтовані невідповідністю умов договору Методиці.
Так, рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 № 1348 була затверджена Методика визначення розмірів орендної плати при укладенні, продовженні та поновленні договорів оренди землі. Відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 13.02.2008 (тобто після укладення договору) був викладений у новий редакції розділ 3 додатку до рішення № 1348.
Пунктом 1.3 рішення № 2318 було передбачено, що за результатом інвентаризації договорів оренди земельних ділянок необхідно привести ставки орендної плати до відповідності з діючим законодавством та Методикою шляхом внесення відповідних змін у договори оренди.
Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради віднесені питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом, приймають рішення які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Судова колегія звертає увагу на позицію Вищого господарського суду України, викладену в пункті 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", де встановлено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
З урахуванням зазначеного, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, як і невідповідність її розміру діючим нормативним актам. А тому, позовні вимоги у частині встановлення у Договорі нового розміру орендної плати є обґрунтованими.
Однак, позивачем не враховано, що відповідно до умов спірного договору (пункт 5.2 Договору) цільове призначення земельної ділянки - обслуговування об'єкту зв'язку - АТС 710. При цьому, з пункту 4.1 Договору в діючій редакції, слідує, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у відповідності з Методикою у розмірі 1,5 % від грошової оцінці земельної ділянки.
Як вбачається з пункту 44 Методики визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 1348 від 14.10.2003 (в редакції, яка діяла на час укладання сторонами Договору), для "об'єктів зв'язку" (крім об'єктів поштового зв'язку) була передбачена ставка щорічної орендної плати у розмірі 3 %. Ставка 1,5 % розміру щорічної орендної плати за земельну ділянку була передбачена для "інших об'єктів транспорту та зв'язку" (п. 47 Методики) (а.с. 135-140).
Таким чином, при укладенні Договору сторони дійшли згоди, що за земельну ділянку, яка є предметом договору, підлягає сплаті орендна плата, за ставкою, передбаченою Методикою, як для "іншого об'єкту транспорту та зв'язку", а не для "об'єкту зв'язку". Пунктом 55 нової Методики визначена ставка орендної плати для оплати орендної плати за земельні ділянки з категорією «інші об'єкти транспорту та зв'язку» у розмірі 4 %, тобто саме такій коефіцієнт підлягає застосуванню на теперішній час.
Також, слід зазначити, що визначення позивачем дати, з якої підлягає застосуванню новий розмір орендної плати, є таким, що суперечить положенню ст. 653 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Враховуючи цю норму права новий розмір орендної плати повинен застосовуватись саме з моменту набрання цим рішенням законної сили, що відповідає правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".
Позивач просив суд внести зміни у Договір та викласти пункт 4.3 в наступній редакції:
"4.3. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:
Нормативна грошова оцінка х Ставку орендної = Сума річної
земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)
Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:
- на період з 01.01.2012 до 07.02.2012:
442381,95 х 0,03 : 366 х 37 = 1341,65 грн.;
- з 07.02.2012:
442381,95 х 0,07 = 30966,74 грн."
Згідно з пунктом 2.3 Методики розмір річної орендної плати визначається в залежності від цільового призначення земельної ділянки та інших факторів у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Це відповідає ст.ст. 274, 285-288 Податкового кодексу України.
У зв'язку з чим, судова колегія погоджується із думкою суду першої інстанції щодо відповідності заявленої вимоги в частині зазначення формули визначення річної орендної плати, вимогам діючого законодавства, та відповідно задоволення у цій частині вимоги про внесення змін до договору.
Разом з тим, позивачем знов вказується передодній розрахунок орендної плати із зазначенням зворотних дат, що ним ніяк не обґрунтовано та не відповідає положенням ст. 653 Цивільного кодексу України, та із помилковим застосуванням ставки орендної плати, про що зазначалося і вище.
Що стосується вимоги про викладення у новій редакції пункту 4.6, стосовно якої відповідач заперечував проти включення абзацу 4 пункту 4.6, а саме: «У разі внесення змін до Методики, щорічний розрахунок розміру орендної плати здійснюється у відповідності зі знов затвердженою Методикою», судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Обґрунтовуючи вимоги у цій частині, позивач вказував, що абзац 4 доданий відповідно до примірного Договору оренди земельної ділянки.
Так, 13.09.2011 Севастопольською міською Радою прийняте рішення "Про внесення змін до рішення Севастопольської міської Ради №1343 від 14.10.2003 "Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення", яким був затверджений примірний договір оренди земельної ділянки. Але, цим рішенням не вирішувалось питання щодо приведення діючих договорів до відповідності із затвердженим примірним договором.
Тому суд першої інстанції, правомірно відмовив у включені абзацу 4 до пункту 4.6 Договору (до змін - пункт 4.5).
Слід звернути увагу, що відповідач погодився на внесення змін до договору шляхом викладення у новій редакції пунктів 4.2, 4.4, 4.5, 4.7, 4.11, 4.12, 5.4, 12.5, доповнення Договору пунктом 5.5, доповнення пункту 9.1.1 підпунктом ж), доповнення пункту 9.2.2 пунктами к), л), м), тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги в цій частині. Також, відповідач при розгляді справи у суді апеляційної інстанції не заперечував проти підставності внесення змін до пунктів 4.6, 4.9, 4.10, 12.4
Крім того, відповідач погодився на внесення змін до договору шляхом викладення у новій редакції пункту 4.8 розділу 4 Договору, однак заперечує проти включення абзацу 4 пункту 4.8., а саме фрази «зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою». Так, на думку апелянта, судом не враховано, що пунктами 4.2, 4.3, 4.5, 4.7 Договору не було передбачено такої підстави для перегляду розміру орендної плати, як внесення змін до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі. Крім того, як випливає з п. 2 рішення Севастопольської міської ради від 14.10.2003 №1348 норми вказаної Методики застосовуються виключно при укладенні договорів оренди землі. До того ж, Законом України "Про оренду землі" також не передбачена така підстава зміни орендної плати, як внесення змін до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі.
Разом з тим, судова колегія вважає, що оскільки судом вже встановлено, що зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою, є підставою для перегляду розміру орендної плати, вказаний пункт підлягає викладенню у редакції запропонованої позивачем.
На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є правомірним.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Севастополя від 22.07.2013 у справі № 919/579/13 - залишити без змін.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді О.І. Проценко
Н.І. Сікорська
Розсилка:
1. Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)
2. Севастопольська філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Ген. Петрова, 15, м. Севастополь, 99011)
3. Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (бул. Т.Шевченко, 18, м. Київ, 01601)
4. Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)