ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 р. Справа № 923/1186/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Рубаник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України", м.Київ

до: Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м.Херсон

про стягнення 49 949 грн. 36 коп.

за участі представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Тайльмайєр А.М., юрисконсульт за довіреністю № 3416-15 від 14.11.2012 р.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (відповідач), яким просить суд стягнути 45 178 грн. 27 коп. основної суми заборгованості, 3 487 грн. 13 коп. пені, 1 148 грн. 43 коп. 3% річних та 135 грн. 53 коп. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-217, 264-265 Господарського кодексу України.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій (пені, 3% річних), оскільки Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" засноване на комунальній власності міської територіальної громади та створене з метою забезпечення тепловою електричною енергією житлового фонду, комунально-побутових, соціально-культурних, виробничих та інших господарських об'єктів м.Херсона. Власником підприємства є Херсонська міська рада. Зазначає, що відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" МКП "Херсонтеплоенерго" повинна бути надана субвенція у різниці в тарифах, що відповідно розрахунків становить 21 539 819 грн.

14.10.2013 р. та 23.10.2013 р. позивачем надіслано телеграми про розгляд справи за наявними матеріалами справи без участі представника ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та Міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" був укладений договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/11-907БО-33 від 30.08.2011 року з додатковою угодою № 1 від 30.08.2011 р.

Згідно п. 1.1. вказаного договору - постачальник (позивач) зобов'язується поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що постачальник передає покупцю в період з 06 серпня 2011 р. по 30 вересня 2011 р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 39,377 тис.куб.м., в тому числі по місяцях:

серпень - 10,891 тис.куб.м.;

вересень - 28,486 тис.куб.м.;

разом - 39,377 тис.куб.м.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3023 грн. 50 коп. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 0%.

Крім того, на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3368,97 грн., крім того ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 20%, всього з ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 3425,97 грн.

Загальна вартість цього Договору складається із сум вартості місячних поставок газу

Згідно з п.4.1. Договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування газу територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку.

За серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору;

За вересень 2011 року:

- оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- оплати в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Розділом 7 договору передбачено відповідальність сторін.

Так, пунктом 7.1. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Згідно п. 7.3.1. Договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з договором ДК "Газ України" передала МКП "Херсонтеплоенерго" протягом серпня-вересня 2011 року природний газ загальною вартістю 82 490 грн. 52коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31 серпня 2011 р. на суму 37 312 грн. 25 коп., від 30 вересня 2011 р. на суму 45 178 грн. 27 коп. (а. с. 19-20).

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, за природний газ розрахувався в сумі 37 312 грн. 25 коп., що підтверджується платіжними доручення (а.с. 35-36).

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац 3 ч. 1 ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 3 487,13 грн.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховані відповідачу 3% річних у сумі 1 148 грн. 43 коп. та інфляційні витрати у сумі 135 грн. 53 коп. відповідно до розрахунку (а.с.3-4), у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць; відтак прострочення платежу за період часу, менший за місяць, не тягне за собою інфляційних нарахувань.

Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основної суми боргу у розмірі 45 178 грн. 27 коп., пені у розмірі 3 487 грн. 13 коп., 3 % річних у розмірі 1 148 грн. 43 коп. та інфляційних у розмірі 135 грн. 53 коп., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача.

На підставі вищезазначених норм права та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (73003, м.Херсон, Острівське шосе,1, код ЄДРПОУ 31653320, р/р 26007698461 в ПАТ "Марфінбанк", МФО 328168) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26002007367001 в Київській ФПАТКБ "Південкомбанк" м. Київ, МФО 320876, код ЄДРПОУ 31301827) основної суми боргу у розмірі 45 178 грн. 27 коп., пені у розмірі 3 487 грн. 13 коп., 3 % річних у розмірі 1 148 грн. 43 коп. та інфляційних у розмірі 135 грн. 53 коп., в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Повне рішення складено 28.10.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська