Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-27/363-06 суддя –Мамалуй О.О.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Шутенко І.А.
11 жовтня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Кравець Т.В.
при секретарі – Міракові Г.А.
За участю представників сторін:
позивача –предст. Чурилова Л.Ю. за довіреністю №53/3270 від 01.08.2006р.,
відповідача – предст. Горбенко С.А. за довіреністю №349/10/10-025 від 26.01.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 3299Х/2) Первомайського державного підприємства „Хімпром” на постанову господарського суду Харківської області від 02.08.2006р. по справі № АС-27/363-06
за позовом Первомайське державне підприємства „Хімпром”, м. Первомайськ,
до Лозівської ОДПІ Харківської області, м. Лозова,
про визнання недійсними повідомлень, -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача №0000282301/3 від 11.05.2006р. на суму 408247,64 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000242301/3 від 11.05.2006р. на суму 91194,30 грн., та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000292301/3 від 11.05.2006р. на суму 2040,00 грн.
Постановою господарського суду Харківської області від 02.08.2006р. (у повному обсязі постанова виготовлена та підписана 07.08.2006р.) по справі № АС-27/363-06 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач з постановою господарського суду Харківської області від 02.08.2006р. по справі № АС-27/363-06 не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовних вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскільки Конституційним Судом України встановлена неконституційність підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то норми означеного підпункту можуть бути застосовані до спірних правовідносин не тільки з 24 березня 2005 року (дата постановлення рішення Конституційним Судом України), а також до спірних правовідносин, що виникли до 24.03.2005р., тому що встановлення факту невідповідності Конституції України будь-якої норми свідчить, що така норма є неконституційною з моменту її прийняття. Отже, на думку апелянта, Лозівською ОДПІ неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0000282301/3 на суму 408 247,64грн за порушення п. п 8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" .
Крім того, стосовно нарахування ДП „Хімпром" пені за порушення термінів розрахунків, передбачених законодавством при здійсненні розрахунків у сфері ЗЕД апелянт апелянт зазначає, що згідно ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника банкрутом або визнання його банкрутом" з наступними змінами та доповненнями протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (пеня, штраф), не застосовуються інші штрафні санкції за невиконання чи не належне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Отже, відповідач не мав підстав для нарахування пені та штрафних санкцій ДП „Хімпром" протягом дії мораторію.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких постанову господарського суду Харківської області від 02.08.2006р. по справі № АС-27/363-06 вважає законною та обґрунтованою, просить залишити її залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Під час апеляційного провадження було встановлено, що 04.10.2005р. відповідачем було закінчено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2003р. по 31.03.2005р. (в т.ч. з ПДВ за період: 01.06.2004р.-31.03.2005р.).
За результатами перевірки були здійснені нарахування, обґрунтованість яких позивач оскаржив у адміністративному порядку. По результатам адміністративного оскарження відповідачем були ухвалені податкове повідомлення-рішення - №0000282301/3 від 11.05.2006р. на суму 408247,64 грн. (штраф за неузгоджене з органом ДПС відчуження активів в період існування податкової застави), рішення про застосування штрафних санкцій №000242301/3 від 11.05.2006р. на суму 91194,30грн. (за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті) та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000292/301/3 від 11.05.2006р. на суму 2040 грн. (за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті).
В акті перевірки зазначено, що позивачем в перевіреному періоді, в порушення вимог п.п.8.6.1. п.8.6. ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" були здійснені операції з відчуження рухомого та нерухомого майна (основних засобів та готової продукції) в період існування податкової застави та без попередньої згоди податкового органу.
В акті також зазначено, що позивачем були порушені терміни розрахунків в іноземній валюті - існує непогашена дебіторська заборгованість нерезидентів перед позивачем по зовнішньоекономічним контрактам.
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 року № 2-рп/20С5 у справі №1-9/2005 визнано невідповідним Конституції України п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-111 (далі ЗУ №2181) із змінами та доповненнями в частині поширення права податкової застави на будь - які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
Відповідно з вимогами п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України №2181, право податкової застави розповсюджується на будь-які види активів платника податків, які знаходяться у його власності, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
Згідно п. 4 резолютивної частини рішення Конституційного суду України, положення абзацу 2 пп. 8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України №2181 втрачає силу з дня прийняття даного рішення Конституційним Судом України , тобто з 24.03.2005 року. Таким чином твердження апелянта стосовно того, що встановлення факту невідповідності Конституції України пп. 8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України №2181 свідчить, що дана норма є неконституційною з моменту її прийняття, є неправомірним.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2003р. господарським судом Харківської області було порушено справу №Б-25/62-03 про банкрутство Первомайського ДП „Хімпром" за заявою ВАТ „Інтертрансстрой" м. Харків. Справу припинено 20.05.2004р.
21.05.2004 року господарським судом Харківської області було порушено справу №Б-19/46-04 про банкрутство Первомайського ДП „Хімпром" за заявою ДК „Укргазвидобування" м. Київ. Справу припинено 18.01.2005р.
19.01.2005р. господарським судом Харківської області було порушено справу №Б-19/01-05-03 про банкрутство Первомайського ДП „Хімпром" за заявою ВАТ „Харківгаз" м.Харків. Справу припинено 16.05.2005р.
24.05.2005 року господарським судом Харківської області було порушено справу №Б-57/39-05 про банкрутство Первомайського ДП „Хімпром" за заявою ДК „Газ України" м.Київ - ДП „Хімпром" знаходиться в процедурі розпорядження майном по теперішній час.
Відповідно до ст. 1, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII від 14.05.1992р. мораторій на задоволення вимог кредиторів є зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Пунктом 6 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 24.05.2005р. було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Отже, колегія суддів зазначає, що відповідачем неправомірно прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000242301/3 від 11.05.2006 року на суму 91 194,30грн та №0000292301/3 від 11.05.2006 г на суму 2 040,00грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД порушення (рішення про застосування санкцій)
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що в процедурі банкрутства податковий орган має рівний статус поряд з іншими кредиторами, за винятком деяких положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII, зокрема ч. 2 ст. 36 № 2343-XII, та не є привілейованими при умові існування податкової застави. Особливий статус, встановлений Законом, для кредиторів у яких право застави виникло на основі цивільно-правових відносин.
За змістом абз. 7 ст. 1, ч. 5 ст. 12, ч. 4 ст. 17, ч. 1 ст. 23 Закону № 2343-XII мораторій поширюється на вимоги щодо сплати неустойки (пені, штрафу), суми завданих збитків, які боржник зобов’язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов’язаннями, а також на вимоги щодо сплати пені та штрафних санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства, що також вказано в п. 2.7 інформаційного листа ВГСУ № 01-8/307 від 19.03.2002р.
Тому, відповідно до вищезазначених норм Закону, оскільки мораторій безумовно призупинив виконання боржником (позивачем) усіх грошових зобов’язань перед відповідачем, то відповідно припинилися і міри направлені на забезпечення цих зобов’язань, зокрема податкова застава. Крім того, відповідач на
Виходячи з вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення №0000282301/3 від 11.05.2006р. на суму 408247,64 грн., яким нарахований штраф за неузгоджене з органом ДПС відчуження активів в період існування податкової застави, прийнято відповідачем неправомірно.
За таких обставин, постанову господарського суду Харківської області від 02.08.2006 р. по справі № АС-27/363-06 прийнято не у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими і є підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ст. 202, ст.207, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 02.08.2006р. по адміністративній справі № АС-27/363-06 скасувати та прийняти нове.
Позов задовольнити.
Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ у Харківській області №0000282301/3 від 11.05.2006р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000242301/3 від 11.05.2006р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000292301/3 від 11.05.2006р.
Стягнути з Державного бюджету Україна на користь Первомайського державного підприємства „Хімпром” (м. Первомайський, Харківська область, 64104, п/р №26006131580011 в АКБ „Базіс”, м. Харків, МФО 351760, код ОКПО 00203341) 3,40 грн. державного мита за подання позовної заяви та 1,70 грн. держмита за подання апеляційної скарги.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Судді