Справа № 014/133/12-к Головуючий у І інстанції Іванюта Т.Є.

Провадження № 11/780/852/13 Доповідач у 2 інстанції Нагорний

Категорія 4 16.10.2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013р. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Нагорного А.М.

Суддів - Коловольникова Н.М., Загоруйко В.В.

з участю прокурора - Стаховської Н.О., потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4, -

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією потерпілого з доповненнями його представника - адвоката ОСОБА_2, та заперечення на апеляцію захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 13.11.2012 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, уродженець та житель АДРЕСА_1, освіта вища, працюючий провідником спеціалістом в ТОВ «Кагарлицький земельно-кадастровий центр», раніше не судимий, -

засуджений за ст.121 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що він 25.05.2012р. близько 23 год. 50 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на подвір'ї свого домогосподарства в АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних стосунків, які виникли під час сварки та бійки, умисно наніс потерпілому ОСОБА_1 удар розкладним ножем в ліву частину тулуба, чим спричинив йому тяжке тілесне ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_1 не оспорює доведеності вини засудженого та правильності юридичної кваліфікації його дій, але вважає вирок суду таким, що підлягає скасуванню у зв'язку із невідповідністю призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості скоєного ним злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

На думку потерпілого, суд звільняючи ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням, не достатньо врахував, що засуджений скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння та частково визнав свою вину, і необґрунтовано зазначив у вироку, що підсудний щиро розкаявся і дана обставина безпідставно врахована такою, що пом'якшує покарання.

Крім того, апелянт зазначає, що обставини конфлікту, які повідомляв засуджений в суді першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, при отриманні удару ножем під час бійки, потерпілий тримав ОСОБА_3 лівою рукою за шию, а правою рукою тримав за ліву руку, а удар був нанесений правою рукою, яка була вільна, що свідчить про умисні дії засудженого.

Потерпілий просить вирок суду скасувати, постановити свій, яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.121КК України.

Захисник засудженого адвокат ОСОБА_4 в поданих на апеляцію потерпілого запереченнях вважає, що вирок суду є справедливим, ґрунтується на встановленій істині у справі, повністю відповідає вимогам кримінального і кримінально-процесуального законодавства, вирок на думку адвоката, є законним та обґрунтованим, постановленим на підставі незаперечних доказів, які були розглянуті у судовому засіданні.

На думку захисника при винесенні вироку, суд врахував тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, який свою вину визнав частково і щиро розкаявся, позитивно характеризується, до кримінальної відповідальності притягується вперше, матеріальні збитки відшкодував.

Захисник просить вирок суду залиши без змін, а апеляцію потерпілого без задоволення.

В доповненнях до апеляції потерпілого, його представник - адвокат ОСОБА_2, вважає вирок суду незаконним та не обґрунтованим, а призначене покарання - не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості. Також, представник зазначає, що судом не були належним чином оцінені докази, а самі висновки суду у вироку неналежним чином не мотивовані.

Адвокат зазначає, що протягом слідства ОСОБА_3 надавав недостовірні покази, які спростовані зібраними по справі доказами. Крім того, під тиском зібраних у справі доказів, засуджений був змушений частково визнати свою вину.

Представник потерпілого, вважає, що ОСОБА_3 своїми діями вчинив особливо тяжкий злочин, - замах на вбивство передбачений ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, на що суд не звернув увагу.

Апелянт просить вирок суду скасувати у зв'язку із необхідністю застосування більш суворого покарання.

Заслухавши доповідача, потерпілого і його представника, що апеляцію з доповненнями до неї підтримали, прокурора та засудженого і його адвоката, що вважали апеляцію такою, що задоволенню не підлягає, перевіривши вирок суду матеріали справи і доводи апеляції, судова колегія вважає апеляцію необґрунтованою.

Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи, суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі докази і обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засудженого.

Винність ОСОБА_3 у скоєнні ним умисного злочину доведена показами самого засудженого, який вину у скоєному злочині визнав частково, показами потерпілого, протоколами слідчих дій, висновками експертиз і другими матеріалами справи. Будь-які інші обставини справи, на які посилається потерпілий і його представник, і які на їх думку доводять умисел засудженого, - тільки підтверджують висновки суду але не дають підстав для іншої кваліфікації дій засудженого або для збільшення його винуватості.

Судом встановлена винність засудженого, визнання ним своєї вини частково є його правовою позицією по справі і не може тлумачитись, як його недостатнє каяття, про що вказує в апеляції представник потерпілого. А висновок суду про щире каяття засудженого, зроблений судом на підставі його показів про таке в судовому засіданні.

При цьому суд обґрунтовано кваліфікував дії засудженого за наставши наслідками, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на наміри засудженого вчинити вбивство, про що вказує в апеляції представник потерпілого, чи будь-яких обставин, які вказували б на неможливість довести такий умисел до кінця, - органами досудового слідства не встановлено.

Призначаючи покарання, суд врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого, який у скоєному щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше, матеріальні збитки відшкодував.

Покарання засудженому обране в межах санкції ст.121 ч.1 КК України, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням особи засудженого і обставин справи.

Судова колегія вважає, що враховуючи обставини справи, позитивні характеризуючи дані засудженого, а також його ставлення до скоєного і щире каяття, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, в умовах звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

При таких обставинах судова колегія вважає, що досудове і судове слідство проведені у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, призначене засудженому покарання є законним та обґрунтованим, підстав для зміни чи скасування вироку, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого залишити без задоволення, а вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 13.11.2012 року, стосовно ОСОБА_3 залишити - без зміни.

Судді: Нагорний А.М. Коловольникова Н.М. Загоруйко В.В.