Справа № 2-758/12 Головуючий у І інстанції Войнаренко Л.Ф.

Провадження № 22-ц/780/4471/13 Доповідач у 2 інстанції Іванова

Категорія 26 28.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

23 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Коцюрби О.П., Олійника В.І.,

при секретарі - Власенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 грудня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року ПАТ «Акціонерний Банк «Надра» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 30 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» правонаступником якого є позивач ПАТ «Акціонерний Банк «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким Банк надав відповідачці кредит у сумі 19 639 доларів США 60 центів на придбання автотранспортного засобу, на строк до 20 січня 2015 року із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,40 % річних.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, 31 січня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язувався відповідати перед ВАТ комерційний банк «Надра» за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору.

Далі позивач зазначив, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, відповідачка станом на 24.01.2012 року року має заборгованість перед банком у сумі 25 699,08 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату виконання розрахунку становить 205 330, 50 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 16 844, 93 доларів США, що в еквіваленті становить 134 587, 62 грн.; несплачені відсотки - 5 482, 07 доларів США, що в еквіваленті становить 43 800, 68 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту - 1 408, 11 доларів США, що в еквіваленті становить 11 250,56 грн.; штраф за порушення умов кредитного договору 1963,96 доларів США, що в еквіваленті становить 15 691, 65 грн.

В зв'язку із викладеними обставинами, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором на вищезазначену суму.

Під час слухання справи в суді позивач уточнив суму заборгованості станом на 03.12.2012 року та просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку суму заборгованості в розмірі 25 224,29 доларів США, що в еквіваленті становить 201 617,75 грн., а також суму сплаченого судового збору - 2 016, 18 грн.

Відповідачі заперечували проти позову, посилаючись на безпідставність.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17 грудня 2012 року позов ПАТ «Акціонерний Банк «Надра» задоволено.

Суд стягнув солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Надра» заборгованість нагальну суму 201 617 грн. 75 коп. та судовий збір у сумі 2016, 18 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідачі ОСОБА_1, і ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ПАТ «Акціонерний Банк «Надра», стягнувши з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по кредиту у розмірі 10106,04 доларів США.

В обґрунтування своєї скарги послалися на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не досліджено повністю обставини справи, які мають суттєве значення для ухвалення законного рішення. А саме, судом не взято до уваги відповідність досудових вимог від 06 лютого 2012 року положенням кредитного договору, не перевірено доказів направлення та отримання позичальником ОСОБА_1 та поручителем ОСОБА_2 вищезазначених вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно положень статей 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра», який змінив назву на ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір «Автопакет», згідно якого відповідачці були надані грошові кошти у сумі 19 639,60 доларів США на придбання автотранспортного засобу. За даним договором ОСОБА_1 зобов'язувалася сплачувати 11,40 % річних за користування кредитом, кінцевий термін погашення якого 20 січня 2015 року.

Згідно п.5.2 кредитного договору у разі порушення позичальником вимог п.4.3.1., 4.3.2., 4.3.7., 4.3.9., 4.3.10 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми кредиту, за кожен випадок.

З метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов'язань, в цей же день 31 січня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язувався відповідати перед Банком за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує і станом на 03.12.2012 року має заборгованість перед банком у сумі 25 224, 29 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату виконання розрахунку становить 201 617, 75 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 16 844, 93 доларів США, що в еквіваленті становить 134 587, 62 грн.; заборгованість по відсоткам - 3 957, 02 доларів США, що в еквіваленті становить 31 628, 47 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту 2458, 38 доларів США, що в еквіваленті становить 19 649,82 грн. та штраф за порушення умов кредитного договору 1 963,96 доларів США, що в еквіваленті становить 15 697, 93 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_1, відповідачка у справі, свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, заборгованість станом на станом на 03.12.2012 року становить 25 224, 29 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату виконання розрахунку становить 201 617, 75 грн., тому позивач має право вимагати стягнення з відповідачів солідарно коштів, нарахованих згідно з умовами кредитного договору та судовий збір.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

За правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Таким чином, посилання відповідачів, на те, що вони не отримували досудову вимогу, як на відсутність підстав для стягнення всієї суми заборгованості, спростовуються матеріалами справи, оскільки як вбачається із справи, відповідачам 07.02.2012 року направлялась досудова вимога (а.с.18,19,62), 25.04.2012 року за участю відповідачів був складений протокол зустрічі стосовно погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.51), крім того відповідачам був вручений позов банку, на що останні подали суду свої заперечення та приймали участь у судових засіданнях (а.с.44-48).

Відповідачі, заперечуючи проти розрахунку заборгованості станом на 03.12.2012 року, своїх розрахунків заборгованості не надали, а матеріали справи не містять свідчень про те, що розрахунок банку не відповідає дійсності.

Посилання апелянтів на неправомірність стягнення суми штрафу, на думку колегії суддів, уваги не заслуговують, оскільки така відповідальність позичальника передбачена умовами кредитного договору, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором

При таких обставинах, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги банку та стягнув солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за кредитними договорами та судові витрати.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :