УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 104/702/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Соколовський І.С.

№ провадження: 22-ц/190/4924/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Болотов Є. В.

23 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Болотова Є.В.

Суддів:Пономаренко А.В. Сокола В.С.

При секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про припинення стягнення аліментів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2013 року у задоволенні названого позову відмовлено.

Додатковим рішенням Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 липня 2013 року з ОСОБА_6 стягнуто судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні ОСОБА_6 та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали.

ОСОБА_7 проти апеляційної скарги заперечила.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем не підтверджена будь-якими допустимими засобами доказування, його неспроможність надавати матеріальну допомогу відповідачу.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

Встановлено, що на підставі рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2011 року з ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_7 аліменти в розмірі ? частини від його доходів щомісячно, починаючи з 15.04.2011 року до досягнення дитиною трирічного віку (а.с. 4).

Також, рішенням Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2012 року з ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.11.2011 року до досягнення повноліття дитини. (а.с. 5-6).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 82 СК України право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що: 1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги; 2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.

Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_6 зазначав, що, крім вищенаведених рішень судів про стягнення аліментів, іншим судовим рішенням від 06.12.2012 року з нього на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходів), що, на його думку, є підставою для припинення стягнення аліментів на утримання ОСОБА_7, згідно п. 2 ч. 3 ст. 82 СК України.

Згідно ст. ст. 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як убачається з довідки про доходи № 04 від 27.02.2013 року, виданої Сакською дитячою музичною школою ім. Ю.Богатікова, ОСОБА_6 працює на посаді викладача по класу духовних інструментів та його заробітна плата з 01.09.2012 року по 28.02.2013 року становить 22 474, 77 грн. (а.с.8).

Таким чином, місцевий суд вірно виходив з того, що ОСОБА_6 не надано доказів на підтвердження існування обставини, які б давали суду підстави для припинення стягнення аліментів відповідно до вимог ст. 82 СК України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду від 15 квітня 2013 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: