17.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/2348/2013р. Головуючий у першій

інстанції Лугвіщик А.М.

Категорія 34 Доповідач у апеляційної

інстанції Єфімова В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Єфімової В.О.,

суддів: Андрейченко А.А., Саліхова В.В.,

при секретарі: Лашкевич Н.О.,

за участю: позивача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 та апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», треті особи: ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», треті особи: ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_5, у якому просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 16 550 грн. 67 коп., у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., пеню у розмірі 610 грн. 48 коп. та судові витрати у загальній сумі 6 877 грн. 54 коп.

Вимоги позову мотивовані тим, що 02 травня 2011 року з вини ОСОБА_4 сталося дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої автомобілю позивача марки «Ford Escort», державний номер НОМЕР_1, були завдані технічні пошкодження, а позивачу як наслідок матеріальна та моральна шкоди. Враховуючи те, що на час виникнення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», відповідальність за завдану позивачу шкоду підлягає покладенню на названу страхову компанію.

Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 червня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволений частково. Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 1 500 грн., судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., витрати на поштову кореспонденцію у сумі 23 грн. 76 коп., витрат на оформлення довіреності у сумі 77 грн. 40 коп., витрати на виклик відповідача у сумі 49 грн. 68 коп., а всього 1 779 грн. 34 коп.

ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» з рішенням суду у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 не погодилось, подало апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування у названій частині з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Позивач, у поданій ним апеляційній скарзі, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення вимог його позову у повному обсязі. Вказує на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» - задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 02 травня 2011 року з вини ОСОБА_4, який керував автомобілем ГАЗ 3110, державний номер НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої автомобілю марки Форд Ескорт, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 на праві власності, були завдані технічні ушкодження.

Згідно звіту про оцінку серія SL № 14949 від 27 травня 2011 року розмір матеріальної шкоди, спричиненої власнику у результаті пошкодження колісного транспортного засобу Форд Ескорт, державний номер НОМЕР_1, складає суму 13 322 грн. 24 коп., яка дорівнюється ринковій вартості названого автомобіля, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує вартість досліджуваного транспортного засобу.

Згідно п.30.1 ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди, то вартість матеріального збитку, завданого власнику досліджуваного транспортного засобу, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості досліджуваного транспортного засобу на момент пошкодження.

Відповідно до п.30.2 ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо власник транспортного засобу не згоден з визначенням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 30.3 ст.30 названого закону передбачено, що якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА-0700149 від 02 лютого 2011 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, який керував автомобілем ГАЗ 3110, державний номер НОМЕР_2, застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

06 травня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, на що страховик, враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля перевищує його ринкову вартість, запропонував позивачу прийняти рішення щодо визнання чи невизнання його транспортного засобу фізично знищеним, та повідомити про це страховика.

Разом з тим, ОСОБА_3 про прийняте рішення відповідача не повідомив, у зв'язку з чим позбавив останнього можливості прийняття рішення з приводу сплати страхового відшкодування.

Викладене суд першої інстанції оцінив правильно, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 16 550 грн. 67 коп. та пені за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 610 грн., оскільки вирішення цього питання до надання позивачем страховику згоди для визнання транспортного засобу фізично знищеним або відмови у цьому, є передвчасним.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з рішенням суду у частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання у названій частині, суд першої інстанції керувався п.п.1,2 ч.2 ст.23, ст.1167 ЦК України, та виходив з того, що позивачем наданий достатній обсяг доказів, які свідчать про завдання йому моральної шкоди у результаті винних дій ОСОБА_4

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до п.22.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, а саме якщо моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (зокрема якщо моральна шкода виразилася у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищення чи пошкодженням її майна), таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, враховуючи те, що шкода здоров'ю позивача спричинена не була, та не була допущена протиправна поведінка щодо нього самого, членів його сім'ї чи близьких родичів, колегія суддів вважає, що ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» не є особою, що має нести відповідальність за моральну шкоду, спричинену позивачу у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталося з вини ОСОБА_4

Викладене суд першої інстанції правильно не оцінив та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає частковому скасуванню, у тому числі і у частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у відповідності до ст.88 ЦПК України, у зв'язку із тим, що вимоги позову залишені без задоволення.

Керуючись ст.ст.303, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 червня 2013 року у частині в частині задоволення позову ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди та судових витрат скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволення позову про стягнення моральної шкоди та судових витрат.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова

Судді: /підпис/ А.А.Андрейченко

/підпис/ В.В.Саліхов

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду м.Севастополя В.О.Єфімова