АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1967/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 51 Чебану М.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Магда Л. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Магда Л. Ф.

суддів Гончар Н. І. , Сіренко Ю. В.

при секретаріКотолуп А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 14 червня 2012 року по справі за позовом прокурора Кам'янського району в інтересах держави в особі відділу культури та туризму Кам'янської районної державної адміністрації до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника, відшкодування моральної шкоди, вивчивши матеріали справи, -

в с т а н о в и л а :

Прокурор Кам'янського району в інтересах держави в особі відділу культури та туризму Кам'янської районної державної адміністрації 17 лютого 2010 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника.

В позовній заяві вказував, що наказом № 1к від 5 травня 2008 р. за підписом начальника відділу культури та туризму Кам'янської райдержадміністрації ОСОБА_6 було звільнено із займаної посади директора Кам'янської дитячої музичної школи ім. П.І. Чайковського ОСОБА_7 згідно п. 1 ч. 1 ст. 41 КзпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків.

Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 січня 2009 р. ОСОБА_7 поновлений на займаній посаді і на його користь з відділу культури та туризму Кам'янської райдержадміністрації стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 17 978 грн. та 4 000 грн. моральної шкоди.

Рішення суду виконане частково: ОСОБА_7 поновлений на займаній посаді, йому відшкодовано заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 17 978 грн., моральну шкоду в розмірі 1 003,66 грн., а всього 18 981,66 грн.

Оскільки шкода відділу культури та туризму Кам'янської районної державної адміністрації заподіяна з вини її начальника ОСОБА_6, яка видала незаконний наказ про звільнення ОСОБА_7, вона підлягає відшкодуванню за її рахунок відповідно до п. 8 ст. 134 КзпП України в повному обсязі.

Тому прокурор просив суд стягнути з ОСОБА_6 на користь відділу культури та туризму Кам'янської районної державної адміністрації шкоду у вигляді зайвих витрат в сумі 18 981,66 грн.

Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 14 червня 2012 р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь відділу культури та туризму Кам'янської районної державної адміністрації 18 981,66 грн. - шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника. Стягнуто з ОСОБА_6 судовий збір в сумі 189,81 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

ОСОБА_6 і представник відділу культури та туризму Кам'янської районної державної адміністрації в судове засідання повторно не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені у встановлено законом порядку, про що свідчать поштові повідомлення про вручення їм повісток 1 жовтня 2013 р.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти доводів апеляційної скарги прокурора, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Згідно із вимогами п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа винна у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Ст. 237 цього Кодексу визначено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», з послідуючими змінами та доповненнями, з метою запобігання незаконним звільненням судам слід неухильно додержувати вимог статей 109, 419 ЦПК і статей 134 (п. 8), 237 КЗпП про притягнення до участі в справі про поновлення на роботі і покладення на службу особу обов'язку відшкодувати шкоду підприємству, установі, організації, заподіяну в зв'язку з оплатою незаконно звільненому або переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи.

При цьому належить враховувати, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що рішенням Кам'янського районного суду від 19 січня 2009 р., залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 14 квітня 2009 р., було поновлено на роботі ОСОБА_7 на посаді директора Кам'янської дитячої музичної школи ім. Чайковського і з відділу культури і туризму Кам'янської РДА на його користь було стягнуто 17978 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 4000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Згідно із довідкою бухгалтерії відділу культури та туризму Кам'янської районної державної адміністрації у травні 2009 р. ОСОБА_7 було виплачено 17 978 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та частково виплачено на відшкодування моральної шкоди 1 003 грн. 66 коп., а всього за рішенням суду йому було виплачено 18 981 грн. 66 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що ОСОБА_6, як особа, яка допустила незаконне звільнення ОСОБА_7 з роботи, повинна нести повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану установі з її вини.

Доводи апеляційної скарги про те, що в рішенні суду не встановлено та не зазначено в чому полягає її вина у заподіянні шкоди установі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються зібраними у справі доказами та доводами суду, викладеними у мотивувальній частині рішення, де зокрема зазначено, що шкоди установі заподіяно з вини начальника відділу культури та туризму Кам'янської районної державної адміністрації, яка видала незаконний наказ про звільнення ОСОБА_7

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апелянта про те, що відділ культури та туризму Кам'янської районної державної адміністрації, в інтересах якого прокурором було заявлено позов, не підтримав позов прокурора про стягнення з неї шкоди, заподіяної установі, тому суд повинен був залишити позов прокурора без розгляду.

З матеріалів справи, зокрема із протоколів судового засідання, на які ніхто не подавав зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти, не вбачається, що відділ культури та туризму Кам'янської районної державної адміністрації не підтримав позову прокурора, з них видно лише, що представник відділу у своїх поясненнях вважав, що оскільки кошти ОСОБА_7 були виплачені в межах кошторису на відповідний рік, то шкоди установі заподіяно не було.

Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду апеляційної скарги, навіть у разі відмови органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду, не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Не переконливі для колегії суддів і доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження доводів прокурора з приводу заподіяння матеріальної шкоди державі, в особі відділу культури та туризму Кам'янської районної державної адміністрації, з посиланням на норми цивільного законодавства, оскільки шкода установі була заподіяна при здійсненні працівником своїх трудових обов'язків - службовою особою, винною в незаконному звільненні працівника, про що зазначалося вище.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни рішення суду. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 14 червня 2012 року по справі за позовом прокурора Кам'янського району в інтересах держави в особі відділу культури та туризму Кам'янської районної державної адміністрації до ОСОБА_6 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного звільнення працівника, відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :