Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2006 р. Справа № 2/140-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - Цуканова В.В. – дов.
третьої особи на стороні позивача – не з‘явився
відповідача - Виноградова Є.Ф. – дир., Душина О.В. – дов.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача (вх. № 2675С/3-9) та відповідача (вх.№2674С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 20.06.06 р. по справі № 2/140-06
за позовом Виконавчого комітету Сумської міської ради м. Суми
третя особа з самостійними вимогами на предмет спору на стороні позивача Сумська міська рада м. Суми
до Приватної виробничо-комерційної фірми «ЛЕВ» м. Суми
про визнання недійсними договорів
встановила:
Позивач, Виконавчий комітет Сумської міської ради, у березні 2006 року звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання недійсними договорів № № 19.11.98 про надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів на міських маршрутах № № 16, 22, 24, 25, 26, 34.
У травні 2006 року Сумська міська рада, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, також звернулася до господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання недійсними договорів № № 19.11.98 про надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів на міських маршрутах № № 16, 22, 24, 25, 26, 34, що були укладені між управлінням міського господарства та відповідачем по справі.
Рішенням господарського суду Сумської області від 20 червня 2006 р. по справі № 2/140-06 (суддя Соп‘яненко О.Ю.) відмовлено позивачу в задоволенні позову. Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору задоволений. Визнані недійсними з моменту укладення договори про надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів на міських маршрутах № № 16, 22, 24, 25, 26, 34, укладені 19.11.1998 р. між управлінням міського господарства та приватною виробничо-комерційною фірмою «Лев». З відповідача на користь третьої особи стягнуто 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ПВКФ «Лев», з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 20 червня 2006 р. по даній справі та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги відповідач обгрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. У апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що при розгляді позовної заяви місцевим господарським судом не були застосовані строки позовної давності та не враховано, що наявність повноважень у особи, яка підписала спірні договори встановлена рішенням арбітражного суду Сумської області від 21.06.2006 р. по справі № 633-8/29.
Позивач, виконавчий комітет Сумської міської ради, також не погоджується із рішенням господарського суду Сумської області від 20 червня 2006 року по даній справі та просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги позивача. У апеляційній скарзі позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення. На думку позивача, суд невірно встановив особу, яка має право звертатися до суду з вимогою про визнання договорів недійсними. Позивач вказує, що договори, що оскаржуються, були укладені між управлінням міського господарства Сумської міської ради та відповідачем по справі. На даний час вказаного управління не існує, його правонаступником є відділ транспорту Сумської міської ради, а останній в свою чергу, є структурним підрозділом виконавчого комітету Сумської міської ради, у зв‘язку з чим позивач вважає, що саме він має право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними спірних договорів. Разом з тим, позивач не погоджується з доводами, викладеними у апеляційній скарзі відповідача, про що надав відзив, в якому, зокрема зазначив, що при розгляді господарським судом Сумської області справи № 633-8/29 не досліджувались обставини, зазначені у даній позовній заяві стосовно перевищення Ситником Л.О. своїх повноважень.
Враховуючи те, що обидві апеляційні скарги подані сторонами на одне й те ж рішення, колегією суддів апеляційні скарги об‘єднуються в одне апеляційне провадження.
Третя особа, Сумська міська рада, проти апеляційної скарги відповідача заперечує, рішення господарського суду Сумської області від 20.06.2006 року по даній справі вважає законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення. Як вказує третя особа у відзиві на апеляційну скаргу, оспорювані договори не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому обгрунтовано визнані недійсними місцевим господарським судом. Своїх заперечень щодо апеляційної скарги позивача третя особа не надала.
У судовому засіданні 11 вересня 2006 року оголошувалась перерва до 13 вересня 2006 року, яка була продовжена до 27 вересня 2006 року.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційних скаргах та відзивах на апеляційні скарги доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні їх повноважних представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:
відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача місцевий господарський суд посилався на те, що оскільки відділ транспорту Сумської міської ради не є юридичною особою, право на звернення до суду із позовом про визнання недійсними угод, укладених виконавчим органом міської ради, надлежить Сумській міській раді, а не її виконавчому комітетові, про що також було зазначено у рішенні господарського суду Сумської області від 27.02.2003 р. та постанові Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2003 р. по справі № 6441-5/213;
задовольняючи позовні вимоги третьої особи місцевий господарський суд посилався на те, що на момент підписання спірних договорів управління міського господарства було ліквідоване, а Михайленко Г.В., від імені якого укладені спірні договори, повноважень на їх укладання в листопаді 1998 року не мав. В той же час Ситник Л.О. 19.11.1998 р. підписав договори з відповідачем без заначення в них строку їх дії, достовірно знаючи про майбутнє проведення протягом січня – березня 1999 року нових конкурсів на перевезення пасажирів міським автомобільним транспортом та про припинення чинності усіх раніше укладених договорів за умови невизнання переможцем нового конкурсу, що на думку місцевого господарського суду є порушенням вимог ст. 3 Закону України «Про транспорт» та п. 3 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1996 р. № 1346.
Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Сумської області не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед ст. ст. 33, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому таке рішення підлягає скасування, а апеляційні скарги задоволенню з наступних підстав:
як вбачається із матеріалів справи, підставою для визнання недійсними договорів від 19.11.1998 р. про надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів на міських маршрутах № № 16, 22, 24, 25, 26, 34 як позивач, так і третя особа вказали перевищення Ситником Л.О., який підписав вказані договори з боку відділу транспорту, своїх повноважень. У позовних заявах зазначено, що Ситник Л.О. підписує договори з відповідачем без зазначення строку дії договорів знаючи, що на той момент вже діяло розпорядження № 594-Р від 30.10.1998 р., згідно з яким всі вищезазначені маршрути виставляються на конкурс.
Матеріали справи свідчать, що 21.06.2006 року господарським судом Сумської області прийнято рішення по справі № 633-8/29 за позовом Виконкому Сумської міської ради та відділу транспорту Сумської міської ради до ПВКФ «Лев», яким позивачам відмовлено у задоволенні їх позовних вимог про визнання недійсними договорів, що є предметом даної позовної заяви. У даному рішенні зазначено, що в обгрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що підпис, яким зі сторони другого відповідача підписані оспорювані договори, належить Ситнику Л.О., який не мав права підпису зазначених договорів в той період, ці договори не оформлені належним чином, оскільки в них відсутні номери і дата підписання, де визначено термін їх дії, відсутня печатка, крім того, відповідач не проходить конкурси, які оголошувались позивачами. Позовні вимоги по цій справі визнані не підлягаючими задоволенню з тих підстав, що на час укладання оспорюваних договорів особа, яка їх підписала – Ситник Л.О. – був начальником відділу транспорту і мав право підпису таких договорів.
Спірні договори також були предметом розгляду судових інстанцій за позовами:
ПВКФ «Лев» до виконкому Сумської міської ради та управління житлово-комунального господарства та транспорту Сумської міської ради про усунення перешкод у здійсненні підприємницької діяльності (справа № 956-16/75). Рішенням суду по даній справі встановлено, що позивач займається пасажирськими перевезеннями на законних підставах, а тому дії відповідачів по вчиненню перешкод позивачу в здійсненні пасажирських перевезень суд визнав незаконними, так як вони протирічать вимогам Закону України «Про автомобільний транспорт», Постановам Кабінету Міністрів України № 1346 та № 176;
Виконавчого комітету Сумської міської ради до ПВКФ «Лев» про визнання договорів про надання транспортних послуг неукладеними та усунення перешкод на користування маршрутами (справа № 6441-5/213). У постанові Харківського апеляційного господарського суду по даній справі зазначено, що належним позивачем по даній справі має бути Сумська міська ради, а не виконком Сумської міської ради.
Разом з тим, жодною судовою інстанцією не було вустановлено, що спірні договори суперечать нормам чинного законодавства. Питання про перевищення Ситником Л.О. своїх повноважень було предметом розгляду по справі № 633-8/29 та судом не встановлено таких перевищень.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що сторонами дотримано умови щодо форми договору та повноваження осіб які його підписали, зміст договору відповідає вимогам цивільного законодавства України яке діяло на момент укладання спірних договорів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п.1, п.4 ст. 104, 105 ГПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.
Апеляційну скаргувідповідача задовольнити повністю.
Рішення господарського суду Сумської області від 20 червня 2006 р. по справі № 2/140-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача та третьої особи відмовити.
Головуючий суддя
Судді