Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

Адміністративна справа                           Головуючий по 1-й інстанції

         № АС-27/483-06                                    Суддя –Мамалуй О.О.

                                                                        Доповідач по 2-й інстанції
                                                                                Суддя - Бабакова Л.М.

     25 вересня 2006 р.          м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.

При секретарі –Міракові Г.А.

За участю представників сторін:

позивача –Павловський П.І. –дор. б/н від 01.08.2006р.

відповідача –Черніченко І.Ю. –дор. № 5701/10/10-026 від 07.07.2006р., Фоменко Н.О. –дор. № 5703/10/10-026 від 07.07.2006р., Сологуб О.В. –дор. № 6674/10/10-026 від 04.08.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу (вх. 3341Х/2-4) відповідача, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, на Постанову господарського суду Харківської області від 17.08.2006 року по справі № АС-27/483-06

за позовом АТЗТ "Харківський дріжджовий завод", м. Харків

до  СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, м. Харків

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 17.08.2006р. (суддя  Мамалуй О.О.) позовні вимоги було задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000290812/0 від 18.07.2006р. в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 474111,09 грн. та застосування штрафу в розмірі 237055,55 грн.; № 0000300812/0 від 18.07.2006р. в частині нарахування податку на прибуток в сумі 387796,55 грн. та застосування штрафу в розмірі 193898,28 грн.  Стягнуто з держбюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Позивач, АТЗТ "Харківський дріжджовий завод", заперечень на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, яка прийнята у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якій повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові була здійснена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства АТЗТ “Харківський дріжджовий завод” за період з 01.07.2004 року по 31.03.2006 року.

За результатами перевірки був складений акт № 1167/42-051/00383343 від 06.07.2006 року.

На підставі вищевказаного акту, відповідач ухвалив податкове повідомлення-рішення № 0000290812/0 від 18.07.2006р., яким позивачу був нарахований податок на додану вартість в сумі 390017,50 грн. та були застосовані штрафні санкції в сумі 195008,75 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000300812/0 від 18.07.2006р., яким позивачу був нарахований податок на прибуток в сумі 475651 грн. та були застосовані штрафні санкції  в розмірі 237825,50 грн.

Після уточнення заявлених позовних вимог позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000290812/0 від 18.07.2006р. в частині нарахування податку на прибуток пов’язаного з операціями товарного кредиту в сумі 474111,09 грн. та штрафних санкцій в сумі 237055,55 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000300812/0 від 18.07.2006р. в частині нарахування ПДВ в сумі 381529,73 грн. за операцією товарного кредиту, в сумі 6266,82 грн. за операцією з придбання електроенергії та штрафних санкцій в сумі 193898,28 грн.

При перевірці податку на прибуток працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові були виявлені порушення пп. 1.11.2 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку  підприємств". Як вважає відповідач, порушення вказаних положень Закону мало місце при здійсненні позивачем господарських операцій з придбання товарів за угодами товарного кредиту та відображення понесених за такими угодами витрат в податковому обліку підприємства, що спричинило завищення валових витрат на суму 1907649,00 грн. за рахунок відсотків за угодами товарного кредиту (стор. 35 акту, п.2 розділу 4 акту).

Згідно акту перевірки та матеріалів зустрічної перевірки відповідача (лист № 76 від 11.07.2006р. ТОВ "Гіз-Контакт, ЛТД" (арк. справи 79-83)), між АТЗТ "ХДЗ" та ТОВ "Гіз-Контакт, ЛТД" були укладені договори купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту. Згідно цих договорів ТОВ "Гіз-Контакт, ЛТД" реалізовувало на адресу АТЗТ "ХДЗ" віконні конструкції з ПВХ. Умовами договорів передбачена відстрочка платежу (товарний кредит) та обумовлено відсоток від вартості угоди за кожний день відстрочки платежу.

Період відстрочки платежу і відсотки були вказані в угоді між АТЗТ "ХДЗ" та ТОВ "Гіз-Контакт, ЛТД". Відсоток за товарним кредитом нараховувався до моменту погашення заборгованості покупцем. Надання послуг по відстрочці платежу підтверджується актами прийому-передачі. Позивач повністю виконав розрахунок за товари на умовах товарного кредиту. Строки та суми оплати відображені в листі ТОВ "Гіз-Контакт, ЛТД" № 76 від 11.07.2006р. Контрагент позивача ТОВ "Гіз-Контакт, ЛТД" всі операції по угодам купівлі-продажу відобразив в книгах обліку продажу товарів (робіт, послуг) і сплатив в бюджет податки, що підтверджується наданими ТОВ "Гіз-Контакт, ЛТД" позивачу книг та листів.

АТЗТ “ХДЗ” отримало товари з відстроченням кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент, отримані товари були передані на подальшу реалізацію і були реалізовані на умовах договору комісії. Отримані за угодами товарного кредиту товари були повністю використані в господарській діяльності АТЗТ “ХДЗ”. Однак, працівники СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові необгрунтовано виключили вартість таких товарів з валових витрат АТЗТ “ХДЗ”.

Відповідно з пп. 1.11.2 п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товарним кредитом є товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Товарний кредит не є ні пенею, ні неустойкою, так як відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного Кодексу України пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 694 Цивільного Кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно п.1.10 ст. 1.Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", процентами є платіж за використання залучених на встановлений строк товарів, отриманих в кредит.

Відповідно, пеня і проценти являються різними правовими поняттями, регулюються різними нормами законодавства, а оплата послуг за користування товарним кредитом не є пенею, так як не пов'язана з порушенням зобов'язання, а є складовою частиною договірних умов по проведенню розрахунків між сторонами та має всі ознаки процентів, а саме є платою за користування кредитом за використання товарів, отриманих в кредит.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, операції з товарного кредиту є частиною господарської діяльності АТЗТ “ХДЗ”, так як операції купівлі-продажу були направлені на посилення господарської діяльності АТЗТ та отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах і вид даної діяльності передбачено його статутом.

Відповідач помилково вважає, що діяльність з придбання товарів за угодами товарного кредиту та їх подальшої реалізації не може бути визнана господарською діяльністю та витрати з такого придбання не підлягають віднесенню до валових витрат.

Даний висновок є необґрунтованим, так як участь вартості послуг в формуванні ціни стосуються питань собівартості продукції і до податкового обліку відношення не має.

Згідно п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включається сума будь-яких витрат по компенсації вартості товарів, придбаних для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому питання собівартості, в тому числі участі вартості послуг в формуванні ціни, даним законом не регулюється і на порядок віднесення затрат в склад валових витрат не поширюється.

Згідно з пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 5.5.1. п. 5.5. ст. 5. вищеназваного Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Крім того, працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові під час перевірки не було враховано, що укладені АТЗТ “ХДЗ” угоди товарного кредиту відповідають вимогам закону, внаслідок чого відповідно до закону витрати за такими угодами не можуть бути виключені з валових витрат обігу та виробництва. Працівники СДПІ ВПП у м. Харкові також не врахували і того, що податкові зобов'язання, які виникли за угодами товарного кредиту, повністю задекларовані ТОВ “Гіз-Контакт, ЛТД”(лист ТОВ “Гіз-Контакт, ЛТД”). Тому АТЗТ “ХДЗ” правомірно збільшило валові витрати на підставі документів, що в установленому законом порядку були отримані від ТОВ “Гіз-Контакт, ЛТД”.

Відповідач не надав докази, що по договорам зі сплатою за придбані товари з використанням товарного кредиту, товари не використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано зроблений висновок, що вимоги пп. 1.11.2 п. 1.11 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” при оподаткуванні операцій за угодами товарного кредиту АТЗТ “ХДЗ” дотримувані, висновки перевірки з цього питання є необґрунтованими і суперечать закону.

Перевіркою також було встановлено порушення підприємством позивача пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Однак, положень зазначених норм Закону України “Про ПДВ” АТЗТ “ХДЗ” при оподаткуванні податком на додану вартість операцій з товарного кредиту не порушувало, до складу податкового кредиту включало лише суми податку, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які використовувались у власній господарській діяльності АТЗТ.

Як було зазначено вище, АТЗТ “ХДЗ” відповідно до договорів купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту придбало у ТОВ "Гіз-Контакт, ЛТД" метало пластикові вікна.

На суму наданих послуг по відстрочці платежу ТОВ "Гіз-Контакт, ЛТД" було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ –381529,73 грн., податок на додану вартість по яким включено позивачем до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" до податкового кредиту можуть бути віднесені лише суми податків, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Також, фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові при здійсненні перевірки було встановлено, що АТЗТ "ХДЗ" придбало у грудні 2004 року електроенергію у ТОВ "Високі енергетичні технології". По факту придбання електроенергії ТОВ "Високі енергетичні технології" були виписані податкові накладні № 1193 від 30.12.2004р. на загальну суму 5000 грн., в т.ч. ПДВ 833.33 грн. та № 1204 від 31.12.2004р. на загальну суму 32600,92 грн., в т.ч. ПДВ 5 433,49 грн.

В зазначених податкових накладних ТОВ "Високі енергетичні технології" було зазначено свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за № 29878762.

20.06.2006р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було направлено лист до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з проханням підтвердити, чи знаходиться на обліку та чи є платником ПДВ вищезазначене підприємство.

Згідно відповіді ДПІ у Червонозаводського району м. Харкова від 26.06.2006р. № 3984/7/23-113 свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Високі енергетичні технології" за № 29878762 скасовано 30.12.2004р. в зв'язку зі зміною місця знаходження. Нове свідоцтво платника ПДВ товариству з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" податковою інспекцією видано тільки 06.01.2005р. за № 29887806 не по віні товариства.

Відповідно до листа № 115 від 18.07.2006р. ТОВ "Високі енергетичні технології" повідомило про включення товариством в податкові зобов'язання грудня 2004 року сплачені АТЗТ "ХДЗ" суми ПДВ у розмірі 6266,82 грн.

Тому, відповідачем зроблено неправильний висновок, що вищезазначені податкові накладні були виписані з порушенням пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення".

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Ч. 2 п.п.7.4.5 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що відповідальність платника податку настає тільки у разі включення до податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Тобто платник податку у підтвердження достовірності включення сум ПДВ до складу податкового кредиту повинен надати у якості доказів належним чином оформлені податкові накладні, на підставі яких був сформований податковий кредит. Оскільки в податкових накладних містяться всі дані, то суми ПДВ віднесені позивачем до складу податкового кредиту обґрунтовано, оскільки відповідність податкової накладної вимогам діючого законодавства надає позивачу права на формування податкового кредиту.

В резолютивній частині постанови суду першої інстанції помилково зазначені суми нарахувань ПДВ та податку на прибуток.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи частково.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 2 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, 205, 207, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 17.08.2006р. по справі № АС-27/483-06 змінити.

П. 1 резолютивної частини постанови викласти в такій редакції:

Позовні вимоги задовольнити. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків №0000300812/0 від 18.07.2006р. в частині нарахування податку на прибуток в сумі 474111,09 грн. та застосування штрафу в сумі 237055,55 грн., та №0000290812/0 від 18.07.2006р. в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 387796,55 грн., та застосування штрафу в розмірі 193898,28 грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Головуючий суддя          Карбань І.С.

                       Судді                                                                      Бабакова Л.М.

                                                                                                                 Шутенко І.А.