Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-13/293-06 Суддя –Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Бабакова Л.М.
25 вересня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів: Бабакової Л.М., Шутенко І.А.
При секретарі – Міракові Г.А.
За участю представників сторін:
позивача –Рубаненко Л.В. –дов. № 10/2685 від 03.07.2006р., Метелева С.Є. –дов. № 10/2687 від 03.07.2006р.
відповідача –Фоменко Н.О. –дор. № 5703/10/10-026 від 07.07.2006р., Черніченко І.Ю. –дор. № 5701/10/10-026 від 07.07.2006р., Барканова Л.О. –дор. № 8627/10/10-026 від 21.05.2006р.
третьої особи –Калініченко Ю.Л. –дов. № 61 від 13.03.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу (вх. 3344Х/2-4) відповідача, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, на Постанову господарського суду Харківської області від 15.08.2006 року по справі № АС-13/293-06
за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", м. Харків
до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, м. Харків
3-я особа –Регіональне відділення Фонду Державного Майна України, м. Харків
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 15.08.2006р. (суддя Водолажська Н.С.) позовні вимоги було задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000160822/2 від 15.06.2006р. щодо нарахування податкових зобов’язань по сплаті частини прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету в сумі 796890,00 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 398445,00 грн. Стягнуто з держбюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Позивач, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", у запереченні на апеляційну скаргу вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, яка прийнята у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якій повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно матеріалів справи, підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт від 22.02.2006р. планової документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 р. по 30.09.2005 р.
Як вказано в даному акті (стор. 97 акту), за результатами перевірки з питання правильності нарахування та сплати частини прибутку (доходу), що підлягає відрахуванню до загального фонду Державного бюджету України перевіряючими було встановлено, що підприємством позивача в порушення ст. 72 Закону України „Про держаний бюджет України на 2004 рік” та постанови КМУ від 30.03.2004р. № 405 по рядку 21 декларацій з податку на прибуток за період 1 квартал –рік 2004 не проведено відрахування частини прибутку (доходу) в сумі 796,89 тис грн., в т.ч. за 1 квартал 2004 р. – 58,91 тис грн., за 4 квартал 2004 р. –737,98 тис грн.
Виявлені порушення, як вважає відповідач, пов’язані з тим, що у статутному фонді підприємства частка акцій, яка належить державі, становить 9,91% (41355 акцій, номінальною вартістю 0,25 грн. за акцію на загальну суму 10338,75 грн.).
В підтвердження того, що у статутному фонді підприємства позивача є частка акцій, що належить державі, перевіряючі посилаються на лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 35-43/734 від 13.09.2004р., в якому вказано, що про наявність частки держави у статутному фонді підприємства свідчить рядок 300 Балансу підприємства. Також, в акті є посилання на лист Регіонального відділення ФДМ по Харківській області № 10-754 від 31.01.06 р., в якому підтверджується наявність та розмір частки держави у статутному фонді підприємства.
Посилання відповідача на дані листи як доказ частки держави у статутному фонді позивача помилкове з таких підстав.
Статтею 72 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" встановлено, що господарські організації, зокрема, акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах. Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання приписів наведеної норми були розроблені та затверджені постановою КМУ № 405 від 30.03.04 р. порядок і нормативи відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році. Даний Порядок встановлює, що господарськими товариствами та іншими суб’єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують 15 відсотків чистого прибутку, розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку, відповідно до розміру цих часток (акцій, паїв).
Тобто, необхідною умовою для застосування положень ст. 72 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" є наявність у статутному фонді підприємства частини, що належить державі (акції, паї).
Листом № 10/3009 від 03.12.2004 р. підприємство позивача надало розшифровку ряд. 300 Балансу підприємства, до якого був наданий лист ТОВ „Енергетична реєстраційна компанія” № 59 від 10.11.2004 р. про підтвердження наявності у складі статутного фонду частки, що належить НАК „Нафтогаз України”, а не державі.
У статутному фонді ВАТ по газопостачанню і газифікації "Харківміськгаз" немає державної частини, а 9,91 % статутного фонду, що передані в статутний фонд НАК "Нафтогаз України", є частиною, що належить державному підприємству.
Цей факт підтверджується листами ТОВ "Енергетична реєстраційна компанія" № 59 від 10.11.2004р та № 67 від 09.12.2004р., яка веде реєстр акціонерів ВАТ "Харківмісьгаз". Листом від 14.12.2004р. № 69 ТОВ "Енергетична реєстраційна компанія" повідомляє, що в реєстрі акціонерів ВАТ" Харківміськгаз" держава не обліковується як акціонер (том 1 арк. справи 210).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про власність" об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів. Частина 2 зазначеної статті передбачає внесення членами у господарське товариство також й цінних паперів, які також є власність даного товариства.
Як зазначалось раніше, державою, яка є засновником НАК "Нафтогаз України", було передано в статутний фонд останнього акції ВАТ "Харківміськгаз", фактично передавши їх у власність, в такому разі право отримання дивідендів має лише НАК "Нафтогаз України".
В обґрунтування цього є Розпорядження № 1486-РРА від 04.09.98р Фонду державного майна України, в якому, зазначено, що на підставі Указу Президента України від 21.08.98р. № 902/98" про ліквідацію Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз", постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.98р.№ 747 „Про утворення Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" та акту прийому-передачі пакета акцій від 03.08.98р. №172 Голова правління ВАТ „Харківміськгаз" має видати акціонерній компанії "Нафтогаз України" сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій акціонерного товариства в кількості 41 355( сорок одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) штук, що становить 9,91% статутного фонду. Зазначений сертифікат № 6 було видано НАК "Нафтогаз України" 29.12.1998р.
Таким чином, держава в особі Кабінету Міністрів України розпорядилась своєю часткою у статутному фонді ВАТ „Харківміськгаз" і передала цю частку до статутного фонду іншого (новоствореного) господарюючого суб'єкта - НАК "Нафтогаз України".
Також, передача частки акцій у власність Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" підтверджується поясненнями Регіонального відділення Фонду Державного Майна України по Харківській області. В листі Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області № 19-5020 від 29.05.06р. в примітках до Переліку підприємств також зазначено, що 9,906% акцій передано до статутного фонду холдингової компанії НАК "Нафтогаз України".
Таким чином, тільки НАК "Нафтогаз України" має право отримувати дивіденди на свою частку акцій у статутному фонді ВАТ "Харківміськгаз".
Крім того, відповідно до додатку № 2 до постанови КМУ № 747 від 25.05.98 р. до переліку відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких залишені у державній власності і передаються до статутного фонду Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України”, було включене підприємство позивача.
Відповідно до ст. 88 ГК України, учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства й одержувати її частину (дивіденди). Так само, відповідно до ст. 4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 р. №1201-XII, акція надає право власнику на одержання частини прибутку у виді дивідендів, а у відповідності зі ст. 9 цього Закону дивіденди виплачуються один раз на рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому статутом господарського товариства, за рахунок прибутку, що залишається в його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет і відсотків по банківських кредитах.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. №1576-ХІІ, учасники господарських товариств мають рівні права на одержання дивідендів пропорційно своєї частини в статутному фонді. Виняток складають власники привілейованих акцій, відповідно до ст. 4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 р. №1201-ХІІ.
Крім того, усі суб'єкти права власності відповідно до ст. 13 Конституції України і ст.2.4 Закону України «Про власність»від 07.02.1991 р. № 697-ХІІ рівні перед законом і всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. А відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподатковування»від 25.06.1991 р. №1251-XII., частина прибутку (доходу) для господарських товариств не є загальнодержавним податком і збором (обов'язковим платежем).
Таким чином, при проведенні перевірки перевіряючими не враховано те, що після передачі позивачем 9,91% акцій, що належать державі, в статутний фонд іншого господарюючого суб’єкта –НАК "Нафтогаз України”, який не може ототожнюватися з центральними органами державної виконавчої влади, іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами та обласними державними адміністраціями, він зобов’язаний нараховувати та сплачувати дивіденди на користь власника акцій - НАК „Нафтогаз України”, в порядку, передбаченому п. 7.8.1 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, який визначає, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства –емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів в обґрунтування своїх вимог.
За таких обставин, судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що податкове повідомлення-рішення №0000160822/2 від 15.06.2006 р. є неправомірним і позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Постанова суду обґрунтована, відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, а тому підстав для скасування немає.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 15.08.2006 р. по адміністративній справі № АС-13/293-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Судді Бабакова Л.М.
Шутенко І.А.