ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2013 року справа № 919/1015/13
За позовом Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22
Севастопольської міської Ради
ідентифікаційний код 20667456 (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкина, буд. 10)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
ідентифікаційний номер НОМЕР_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення 6260,66грн.
Суддя О.С. Погребняк
За участю представників:
Позивач (КП РЕП №22 СМР) - Сіроштан Н.М., довіреність №0744 від 06.04.2013;
Відповідач (ФОП ОСОБА_1) - не з'явився.
Суть спору:
КП Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22 Севастопольської міської Ради звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6248,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання з боку відповідача умов договору №77 щодо надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів в частині належної та своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою від 30.08.2013 позовну заяву прийнято до розгляду судом.
У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав уточнення до позову, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 6260,66 грн., з яких 6039,44 грн. - сума заборгованості за договором, 221,22 грн. - 3% річних (вх. 11602/13 від 07.10.2013).
Означені уточнення були прийняти судом до розгляду.
У судові засідання 12.09.2013, 24.09.2013, 07.10.2013 та 24.10.2013 відповідач явку уповноважених представників не забезпечував, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за адресою, яка визначена в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1), про причини нез'явлення не сповістив.
Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що копія ухвали суду про порушення провадження у справі та копії ухвал про відкладення судового засідання, які направлялися судом на адресу, визначену в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були повернути відправнику з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач у судовому засіданні 24.10.2013 виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав, просив його задовольнити в повному обсязі та з підстав, зазначених в ньому, з урахуванням уточнень до позову.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ
16.10.2007 між Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22" Севастопольської міської Ради - Підрядник, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - Замовник, було укладено договір № 77 на надання послуг по санітарному очищенню, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник передає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по вивезенню сміття з торговельного павільйону, розташованого по АДРЕСА_2 (а.с.9).
Пунктом 1.3 договору встановлено, що орієнтовна вартість вивезення сміття на момент укладення договору нараховується за тарифом, розробленому підприємством, і складає 18,35 грн. за 1 м. куб.
Пунктом 1.3 договору сторони погодили місячну вартість робіт Підрядника на момент укладення договору: у січні, лютому, березні, квітні, травні, жовтні, листопаді та грудні при нормі накопичення сміття у 4,3 куб.м. вартість щомясчних послуг складає 78,9 грн., у червні, липні, серпні та вересні при нормі накопичення сміття у 6,1 куб.м. вартість складає 111,94 грн.
Відповідно до пункту 1.4 Договору у випадку збільшення витрат Підрядником тариф збільшується, про що повідомляється замовник протягом 10 днів. У випадку неотримання відповіді в 3-денний строк, тариф вважається прийнятим. Остаточний розрахунок проводиться по закінченні кварталу.
Пунктом 2.2.1 договору Замовник прийняв на себе обов`язок щомісячно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснювати оплату.
Відповідно до пункту 6.1 договору, він укладений строком на п`ять років та набирає чинності з 01.12.2007.
Відповідно до п. 6.2 Договір вважається пролонгованим строком на 1 рік, наступний за роком, у якому існують договірні відносини , якщо раніш ніж 2 місяця та не пізніше ніж 1 місяць до закінчення строку дії договору (в тому числі пролонгованого) жодна із сторін не отримує від іншої сторони повідомлення у письмовій формі про відмову від пролонгації договору.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі було підписано Додаток № 1 до договору № 77 від 16.10.2007, яким сторони внесли зміни в пункт 1.3 договору, погодивши вартість вивезення сміття в сумі 23,71 грн. за 1 м. куб. Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що вона набирає чинності з 01.05.2008 (а.с.10).
Між сторонами у справі також було підписано Додаток № 2 до договору № 77 від 16.10.2007, яким сторони внесли зміни в пункт 1.3 договору, погодивши вартість вивезення сміття в сумі 52,6 грн. за 1 м. куб. та встановивши норми накопичення сміття у червні, липні, серпні і вересні в розмірі 6,1 куб.м. Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що вона набирає чинності з 01.03.2009 (а.с.11).
Листом від 1148 від 14.04.2012 позивач, з посиланням на положення пункту 1.4 Договору, повідомив відповідача про збільшення витрат на послуги по вивезенню ТБО та зміну щомісячної вартості послуг за договором, а саме:
- послуги по вивезенню та захороненню сміття у зимній період - з жовтня по травень складає - 78,2 грн за 4,3 куб.м., сума у місяць - 336,26 грн
- послуги по вивезенню та захороненню сміття у літний період - з червня по вересень - 78,2 грн за 6,1 куб.м., сума у місяць - 477,02 грн (арк.с. 13).
Листом від 16.07.2013 №183 відповідач звернувся до позивача з проханням розірвати договір з дати 01.07.2013 у зв'язку із закінченням роботи ларька (арк.с. 14).
Листом №1403 від 17.07.2013 позивач повідомив відповідача про розірвання договору №77 від 16.10.2007 з дати 01.07.2013, а також про наявність у відповідача заборгованості 6039,42 грн. (арк.с. 12).
Неналежне виконання Замовником - СПД ОСОБА_1 зобов`язань по оплаті наданих позивачем послуг з`явилось підставою для звернення Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 22" до суду з позовом про стягнення суми заборгованості у розмірі 6039,44 грн, а також 221,22 грн - суми 3% річних від простроченої суми.
Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними, що виникли з господарського договору, тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як зазначалось, пунктом 2.2.1 договору Замовник - відповідач у даній справі, прийняв на себе обов`язок щомісячно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснювати оплату.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що підставою для надання позивачем послуг та оплати їх відповідачем є сам факт укладення договору, складання будь-яких додаткових документів в підтвердження наданих послуг умови договору № 77 від 16.10.2007 не потребують. Умови оплати не передбачають виставлення яких-небудь рахунків, а вимагають безпосередньої оплати Замовником отриманих послуг на розрахунковий рахунок, реквізити якого містяться в самому договорі та додатках до нього.
Доказів того, що послуги не надавались відповідачем суду не представлено.
Також суду не представлено доказів оплати послуг, наданих позивачем в повному обсязі належним чином.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на те, що оплата позивачеві отриманих послуг є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми основного боргу з відповідача у розмірі 6039,44 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 221,22 грн - суму 3% річних.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати послуг, отже, нарахування позивачем 3% річних за користування чужими грошовими коштами суд вважає правомірним.
Вивчивши розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, суд визнав його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 6260,66 грн., з яких 6039,44 грн - сума основного боргу, 221,22 грн. - 3% річних.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22 Севастопольської міської Ради ідентифікаційний код 20667456 (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкина, буд. 10) 6260,66 грн. (шість тисяч двісті шістдесят грн. 66 коп.), з яких 6039,44 грн - сума основного боргу, 221,22 грн. - 3% річних.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22 Севастопольської міської Ради ідентифікаційний код 20667456 (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкина, буд. 10) суму судового збору у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25.10.2013.
Суддя підпис О.С. Погребняк
Згідно з оригіналом
помічник судді І.О. Кузьміна 25.10.2013