ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________П О С Т А Н О В А
Іменем України
12.12.2006 року Справа № 8/511н-ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Журавльової Л.І.
Перлова Д.Ю.
Судова колегія призначена розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 у складі головуючого судді Іноземцевої Л.В., суддів Бородіної Л.І. та Журавльової Л.І. Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.11.2006 у зв”язку з хворобою виключено зі складу судової колегії головуючого суддю Іноземцеву Л.В., призначено головуючим суддю Бородіну Л.І. та введено до складу судової колегії суддю Перлова Д.Ю.
При секретарі
судового засідання Мартинцевій Н.М.
та за участю представників сторін:
від позивача Чупізубова І.А., за дов. від 01.11.2004 № 59
Боднар С.А., за дов. від 08.08.2006 № 100
від відповідача Маштакова Є.С., за дов. від 18.08.2006 № 7638/10-25
Мєлков О.С., за дов. від 13.02.2006 № 1097/10-27
Шмидська Г.Г., за дов. від 11.12.2006 б/н
Розглянувши
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Красний Луч
Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 19.08.2006
у справі № 8/511н-ад (суддя Середа А.П.)
за позовом Хімічного казенного об”єднання ім.Г.І.Петровського,
м.Петровське Луганської області
до Державної податкової інспекції у м.Красний Луч
Луганської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя-доповідач Бородіна Л.І.
Постановою господарського суду Луганської області від 19.08.2006 у справі № 8/511н-ад (суддя Середа А.П.) задоволений позов Хімічного казенного об”єднання ім.Г.І.Петровського, м.Петровське Луганської області, до Державної податкової інспекції (ДПІ) у м.Красний Луч Луганської області: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Красний Луч Луганської області від 22.05.2006 № 0000112344/0 про визначення позивачеві у справі податкового зобов”язання з земельного податку з юридичних осіб у сумі 1876258 грн. 86 коп., з яких 938129 грн. 43 коп. –основний платіж, а 938129 грн. 43 коп. –штрафні (фінансові) санкції; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача у справі витрати по сплаті державного мита у сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду з посиланням на частину 1 статті 1 Закону України від 25.06.1991 № 1251-ХІІ „Про систему оподаткування” мотивована тим, що зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов”язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Внаслідок змін, внесених Законом України від 25.03.2005 № 2505-ІУ „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та до деяких інших законодавчих актів України” (далі –Закон № 2505) до Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ „Про плату за землю”, виникла правова колізія між цими двома законами, - з одного боку, - та низкою інших, - перш за все – Закону України „Про систему оподаткування” та Бюджетним кодексом України, - з іншого боку.
У зв”язку з цим місцевий господарський суд вважає, що ДПІ у м.Красний Луч, після виявлення під час перевірки факту заявлення позивачем пільги з податку на землю (починаючи з квітня 2005 року, тобто за останні 9 місяців 2005 року), при вирішенні питань про застосування штрафних (фінансових) санкцій належало керуватися підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 „Конфлікт інтересів” Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181) та прийняти рішення на користь платника податків.
ДПІ у м.Красний Луч Луганської області (відповідач у справі) не погодилась з прийнятою постановою та подала апеляційну скаргу в якій просить постанову господарського суду Луганської області від 19.08.2006 у справі № 8/511н-ад скасувати через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує на те, що припиненням Законом № 2505 дії пункту 17 частини 1 статті 12 Закону України „Про плату за землю” фактично була скасована пільга позивача щодо сплати земельного податку і ці зміни були внесені до Закону України „Про плату за землю” не Законом України про Державний бюджет, а окремим спеціальним законодавчим актом –Законом України від 25.03.2005 № 2505-ІУ „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та до деяких інших законодавчих актів України”, у зв”язку з чим позивач вважає необгрунтованим посилання суду на Закон України „Про систему оподаткування”.
Крім того, частина 8 статті 1 Закону України „Про систему оподаткування”, на думку відповідача, в даному випадку не застосовується, оскільки відбулося скасування пільг з оподаткування, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб”єктом підприємницької діяльності, що передбачено цією ж нормою Закону.
При цьому відповідач зазначає, що позивач не тільки виготовляє боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії, але й відповідно до свого Статуту має право на виробництво лаків та фарб, тари з пластмас, лінолеуму та іншого покриття для підлоги; розведення свиней; готелі без ресторанів, оптову та роздрібну торгівлю та багато інших видів діяльності за КВЕД.
Відповідач вважає, що оскільки положення Закону № 2505 не визнані неконституційними, вони підлягають до застосування. Якщо господарський суд дійшов висновку про виникнення правової колізії між Законами України, на думку ДПІ, суд повинен був відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме: Закон № 2505, що прийнятий пізніше інших.
ХКО ім.Г.І.Петровського (позивач у справі) проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з”ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, Луганський апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
З 20.03.2006 по 28.04.2006 ДПІ у м.Красний Луч Луганської області проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ХКО ім.Г.І.Петровського за період з 01.10.2004 по 31.12.2005, про що складений акт від 10.05.2006 № 203/23-14312683 (а.с.8-18).
Перевіркою встановлено, що відповідно до статті 2 Закону № 2535 ХКО ім.Г.І.Петровського сплачує земельний податок за землі, розташовані на території Петровської міської ради.
За довідкою Краснолуцького управління земельних ресурсів від 31.01.2005 № 318 за позивачем зареєстрована земельна ділянка загальною площею 495, 3638 га, виходячи з якої ХКО ім.Г.І.Петровського в 2005 році обчислений земельний податок в сумі 1250839 грн. 24 коп. –за землю під об”єктами виробничого і соціального призначення, 304 грн. 44 коп. –під об”єктом оренди, задекларована сума земельного податку на 2005 рік –1251143 грн. 67 коп.
17.01.2006 позивачем наданий уточнюючий розрахунок земельного податку за 2005 рік, в якому задекларована сума пільги по земельному податку у сумі 1250839 грн. 24 коп., що за висновком перевірки є порушенням статті 70 Закону № 2505.
На підставі названого вище акта перевірки відповідачем згідно з податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2006 № 0000112344/0 визначено позивачеві податкове зобов”язання з податку на землю у сумі 938129 грн. 43 коп. за ІІ, ІІІ, ІУ квартал 2005 року та застосовані штрафні санкції у сумі 938129 грн. 43 коп. згідно з підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 (а.с.7).
ХКО ім.Г.І.Петровського не погодилося з цим податковим повідомленням-рішенням та 22.06.2006 звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою про визнання недійсним податкового-повідомлення-рішення ДПІ у м.Красний Луч Луганської області від 22.05.2006 № 0000112344/0.
Постановою господарського суду Луганської області від 19.08.2006 позов задоволений у повному обсязі з підстав, викладених вище (а.с.82-85).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Статтею 2 Закону України „Про плату за землю” встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Стаття 12 цього Закону передбачає пільги щодо плати за землю.
Згідно з пунктом 17 статті 12 Закону України „Про плату за землю” (в редакції до 31.03.2005) від земельного податку звільнялися підприємства, науково-дослідні інститути та організації, визначені статтею 3 Закону України від 21.09.2000 № 1991-ІІІ „Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів та організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії” (далі –Закон № 1991).
Законом № 2505 внесені зміни до Закону України „Про плату за землю” та пункт 17 статті 12 цього Закону виключено.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що названі зміни запроваджені ні Законом України про Державний бюджет, а окремим законодавчим актом про внесення змін до декількох законодавчих актів, який не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосовуванню в обов”язковому порядку.
Отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав щодо внесення змін Законом № 2505 до пункту 17 частини 1 статті 12 Закону України „Про плату за землю” стосовно підприємств, перелічених у статті 3 Закону № 1991, з причин, про які йдеться у частині 2 статті 7 Закону України „Про систему оподаткування”.
Закон № 2505 набрав законної сили з 31.05.2005, та саме з цієї дати відсутня законодавчо встановлена пільга для позивача щодо сплати податку на землю. А тому судова колегія апеляційної інстанції вважає необгрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо наявності правової колізії між законами та необхідність застосування підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 „Конфлікт інтересів” Закону № 2181.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Красний Луч Луганської області від 22.05.2006 № 0000112344/0 про донарахування земельного податку за 9 місяців 2005 року та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1876258 грн. 86 коп. прийнято правомірно.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м.Красний Луч Луганської області вважаються судовою колегією апеляційної інстанції обгрунтованими, апеляційна скарга –такою, що підлягає до задоволення. Рішення господарського суду підлягає до скасування. В задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ст.198, п.4 ст.202, ч.ч.2, 4 ст.205, ст.207, ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Красний Луч Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 19.08.2006 у справі № 8/511н-ад задовольнити.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 19.08.2006 у справі № 8/511н-ад скасувати.
3. В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови складено 18.12.2006.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.І.Журавльова
Суддя Д.Ю.Перлов
Надруковано 5 примірників:
1 –до справи
2 –позивачу
3 –відповідачу
4 - ГСЛО
5 –до наряду ЛАГС
Внесено