ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.11.2006 року Справа № 15/186пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Бойченка К.І.
Єжової С.С.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від позивача повноважний представник в судове
засідання не прибув;
від відповідача Мягков М.О., представник за
довіреністю № 124 від 12.09.06;
від третьої особи Погорєлова Т.В., юрисконсульт
юридичного сектору, довіреність
№Н-01/3675 від 16.12.05;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю „Восток Інвест Груп”,
м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 05.09.2006
по справі № 15/186пн
(головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.,
судді – Ворожцов А.Г., Лісовицький Є.А.)
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю „Сільгоспсервіс”,
м. Луганськ
до відповідача Товариства з обмеженою
відповідальністю „Восток Інвест Груп”,
м. Луганськ
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача Донецька залізниця в особі Луганської
дирекції залізничних перевезень,
м. Луганськ
про спонукання вчинення дій
ВСТАНОВИВ:
Позивач в судове засідання не з’явився, але належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення від 27.09.2006, тому судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу в апеляційному провадженні за матеріалами наявними у справі за відсутності представника позивача.
21.04.2006 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільгоспсервіс”, звернувся до господарського суду Луганської області з заявою №174 від 19.04.2006 (а.с.2-4,Т.1), в якій просив:
- заборонити посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток Інвест Груп” (далі - відповідач) здійснювати будь - які роботи на ділянці залізничного під’їзного путі, який належить позивачу, та безпосередньо близь нього, який проходить через територію відповідача;
- зобов‘язати посадових осіб відповідача відновити ділянку залізничного під’їзного путі, який належить позивачу на праві власності і проходить через територію відповідача, до стану готовності його до експлуатації.
21.07.2006 позивачем подано до суду заяву про зміну позовних вимог (а.с.89,90,Т.1),в якій він просив:
- зобов‘язати відповідача забезпечити можливість проїзду залізничного транспорту по під‘їзної залізничної колії №17 шляхом відкриття представниками відповідача двох воріт для проїзду залізничного транспорту, а також надати можливість обслуговування колії шляхом надання вільного проходу та проїзду до зазначеної колії представників позивача;
- заборонити відповідачу здійснювати будь - які роботи на земельній ділянці, де розташована під’їзна залізнична колія №17, без попереднього погодження з ТОВ “Сільгоспсірвіс”. Межи земельної ділянки встановлюються відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, виданого виконкомом Луганської міської ради народних депутатів на підставі рішення від 01.11.2001 №252/8;
- зобов‘язати відповідача у термін до 31.08.2006 усунути перешкоди в користуванні під’їзною залізничною колією №17, що належить на праві власності позивачу і проходить через територію відповідача, а саме звільнити від будівельного сміття під‘їзну колію та прилеглу земельну ділянку, яка належить позивачу на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого виконкомом Луганської міської ради народних депутатів на підставі рішення від 01.11.2001 №252/8; демонтувати несанкціонований технологічний переїзд через під’їзну колію, та очистити жолоба на вказаному переїзді.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.09.2006 у справі №15/186пн (головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді – Ворожцов А.Г., Лісовицький Є.А.) позов задоволено частково; зобов‘язано відповідача забезпечити можливість проїзду залізничного транспорту по під‘їзній залізничній колії №17 шляхом відкриття представниками відповідача двох воріт для проїзду залізничного транспорту, а також надання можливості обслуговування колії шляхом надання вільного проходу та проїзду до зазначеної колії представників ТОВ “Сільгоспсервіс”; заборонено відповідачу здійснювати які - небудь роботи на земельній ділянці, де розташована під’їзна залізнична колія №17, без попереднього погодження з ТОВ “Сільгоспсервіс” (Межі земельної ділянки встановлюються відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, виданого Луганською міською радою народних депутатів 27.12.2001 на підставі рішення від 01.11.2001 № 252/8); зобов‘язано відповідача усунути перешкоди в користуванні під’їзною залізничною колією №17, належної на праві власності позивачу, а саме демонтувати технологічний переїзд через під’їзну колію №17. У решті позову відмовлено, оскільки позивачем не доведено засмічення колії саме відповідачем. Суд першої інстанції мотивуючи відмову у задоволенні решти позову посилався на п.4 ст.319 Цивільного кодексу України, та зазначив, що позивач зобов’язаний самостійно стежити за чистотою та утримувати в належному стані його власність, а також земельну ділянку, що перебуває у його користуванні.
Мотивоване дане рішення обґрунтованістю позовних вимог, позивач, як власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, хоча б відповідні порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, вимогами ст.391 Цивільного кодексу України та ст.48 Закону України “Про власність”.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Восток Інвест Груп”, м. Луганськ, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 15.09.2006 №15/09-06, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2006 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на невідповідність, викладених у оскаржуваному рішенні, висновків суду обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права,
Третя особа – Державне підприємство „Донецька залізниця” в особі Луганської дирекції залізничних перевезень (далі - залізниця) надала відзив від 09.11.06 №406/21, в якому зазначила наступне.
З 2004 року Залізниця не подавала вагони ні під навантаження, ні під вивантаження на під’їзну колію №7, тому не могла фіксувати факту перешкоджання проїзду потягів.
Представниками Залізниці дійсно складались акти перевірки під’їзної колії від 08.09.04, від 18.01.05 та 17.03.06, якими було засвідчені технічні порушення. Лист №575 від 21.07.06 Залізниці дійсно існує.
Відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України №411 від 20.12.96, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.02.97 за №50/1854, сторона, на балансі якої знаходиться технологічний проїзд, повинна розробити Інструкцію по користуванню технологічного проїзду та погодити її з іншою стороною.
Залізниця з Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільгоспсервіс”, відповідно до ст.71 Статуту залізниць України, договір на цей час не укладала.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток Інвест Груп”, м. Луганськ, від 15.09.2006 №15/09-06 на рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2006 по справі №15/186пн призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Бойченко К.І., Єжова С.С. – судді.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.391 Цивільного кодексу України).
Власник може вимагати усунення будь - яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків (ч.2 ст.48 Закону України “Про власність”).
Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника (ч.5 ст.48 Закону України “Про власність”).
Як вбачається з матеріалів справи, міським комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації” надані прошиті та засвідчені копії інвентаризаційних справ:
- №53667 на майно, яке належить позивачу, розташоване за адресою: пров. Черкаського, 8, м. Луганськ (а.с.1-196,Т.2);
- №54300 на майно, яке належить відповідачу, розташоване за адресою: вул. Лутугінськая, 44, м. Луганськ (а.с.1-131,Т.3).
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Сільгоспсервіс” придбало у відкритого акціонерного товариства “Донецьквторкольормет” адміністративні, виробничі будівлі, розташовані за адресою: пров. Черкаського, б.8, м. Луганськ, в тому числі залізничну колію (під літерою 1) на підставі договору купівлі - продажу №1031 від 20.06.2001 (а.с.13,Т.1;а.с.103,Т.2).
Вищезазначений факт підтверджується реєстраційним посвідченням міського комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” від 22.06.2001 за №1048, про що зроблено запис в реєстрову книгу №14 (а.с.14,Т.1;а.с.104,Т.2).
Земельна ділянка на якій розміщено вищевказане майно, у тому числі залізнична колія, належить позивачу на праві користування, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею виданим Луганською міською радою, який зареєстрований 27.12.2001 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1060 (а.с.91-98,Т.1).
15.06.2006 управлінням комунальним майном Луганської міської ради позивачу видано свідоцтво про право власності на майно, у т.ч. на залізничну колію (а.с.67,68,Т.1;а.с.195,196,Т.2).
Відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю “Восток Інвест Груп” придбало у закритого акціонерного товариства “Лугабудсервіс” склад на тупіку, що знаходиться по вул. Лутугінській, 44, м. Луганська, розташоване на земельної ділянці площею 9698 кв.м, на підставі договору купівлі - продажу ВАС№964500 від 24.02.2003 (а.с.70-72,Т.1;а.с.68,Т.3).
Вищезазначений факт підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, про що зроблена запис в реєстрову книгу №17 міським комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації” від 02.04.2003 за №1315 (а.с.72,Т.1;а.с.94,Т.3).
Як свідчать матеріали справи, право власності відповідачем оскаржувалося.
Так, 18.07.06 Товариство з обмеженою відповідальністю „Восток Інвест Груп” звернувся до постійно діючого третейського суду при асоціації „Бізнес - Право” з позовом до громадянина України Петренка Юрія Афанасійовича про визнання права приватної власності на нежитлову будівлю площею 119,98 кв.м. та нежитлову будівлю площею 450,00 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Лутугінська, 44, м. Луганськ.
10.08.2006 на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації „Бізнес - Право” від 28.07.2006 по справі №63/06, міським комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації” прийнято рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, про що зроблена запис в реєстрову книгу №17 за №1315 (а.с.131,Т.3).
При цьому відповідач не оформив належним чином право користування земельною ділянкою на якій розташовано його нерухоме майно по вул. Лутугінській, 44, м. Луганська.
Також, станом на час вирішення даної справи в суді першої інстанції, відповідач документально не підтвердив свої права щодо користування земельною ділянкою, розміщеною навколо залізничної колії позивача.
Згідно договору купівлі – продажу №1031 від 20.06.01 позивач придбав виробничі об’єкти, в тому числі залізничну колію. В договорі зазначено, що загальна площа всіх будівель складає 3914 кв.м., фактична земельна ділянка 26849 кв.м., норма землі буде визначена при складанні державного акту.
Отже посилання скаржника на те, що позивачу належить колія в межах площі 3914 кв.м. є безпідставним, оскільки площа 3914 кв.м. є площею будівель. Залізнична колія не є будівлею. Цей висновок суду підтверджується також реєстраційним посвідченням (а.с.14,Т.1) де перелічено будівлі і площа, яку вони займають, при цьому залізнична колія замощення, ворота та інше в цю площу не входять.
Матеріалами справи підтверджується, що залізнична колія, що належить позивачу знаходиться на землі, що є в його користуванні та межує із різними землекористувачами (а.с.108,Т.110).
Так, згідно викопійовки із плану м. Луганська земельна ділянка площею 2,6849 га межує, в тому числі, із землями закритого акціонерного товариства „Лугабудінвест” (літери А-Б; В-Г).
Як було зазначено вище, майно ЗАТ „Лугабудінвест” придбав відповідач, але землекористування ним не впорядковано.
Земельна ділянка площею 2,6849 га (зазначена на плані) належить позивачу на праві постійного користування.
Викопійовка плану зовнішніх меж землекористування також свідчить, що зазначена земельна ділянка включає в себе ділянку під залізничною колією, що придбана позивачем, та закінчується перед землями Луганської дирекції залізничних перевезень (літери Б-В, а.с.109,Т.1).
Третьою особою надано викопійовку із схеми станції Лутовіновський посьолок (а.с.47,Т.1), з якого вбачається, що залізнична колія, і що належить позивачу, проходить по землі, що межує із земельною ділянкою, на якій знаходиться власність відповідача.
Отже суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що під’їзна залізнична колія №17 належить позивачу.
За заявою позивача від 07.03.04 №225 (а.с.18,Т.1) Залізниця здійснювала перевірку під’їзної колії товариства з обмеженою відповідальністю „Сільгоспсервіс” щодо додержання ГОСТу 22235-76. За результатами перевірки складалися акти (від 08.09.04 (а.с.19,Т.1) та від 28.12.05 (а.с.20,Т.1)).
Згідно акту від 28.12.05 виявлено, що на території товариства з обмеженою відповідальністю „Восток Інвест Груп” знаходиться залізнична колія, що є на балансі позивача (юридично територія відповідача не визначена), через колію №17 мається несанкціонований переїзд, по кінцям шпал колії №17 вирито траншею.
Матеріали справи свідчать, що траншеї вздовж колії були вириті відповідачем (див. пояснення та листи а.с.33-36,Т.1).
Переїзд через колію №17 є несанкціонований.
Крім того, судова колегія звертає увагу, що згідно акту від 28.12.05 мається несанкціонований переїзд через під’їзду колію №17, а згідно акту від 08.09.04 такий переїзд ще не облаштовано.
В апеляційній скарзі відповідач заперечує проти облаштування ним переїзду, разом із тим наполягає на тому, що він йому є необхідним для перетинання під’їзної залізничної колії №17 для забезпечення технологічного процесу (а.с.144,Т.3).
Проте наявність переїзду через залізничну колію підтверджується актом від 12.07.2006 та доповненнями до нього, складеними за участю представників Луганської дирекції залізничних перевезень при огляді дільниці колії, що веде до ТОВ “Сільгоспсервіс”, розташованої на території ТОВ “Восток Інвест Груп” (а.с.101,107,Т.1).
Враховуючи вищезазначені обставини в сукупності, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо облаштування переїзду відповідачем без відповідного погодження із позивачем є вірним і тому висновки місцевого господарського суду стовно необґрунтованості доводів відповідача про законність встановлення переїзду для обслуговування території навколо залізничної колії є також вірними.
Підтверджується також матеріалами справи висновок місцевого господарського суду щодо перешкоди у користуванні позивачем під’їзною колією.
Так, в акті від 12.07.2006 та доповненнях до нього встановлено, що проїзду залізничного транспорту по під’їзній колії ТОВ “Сільгоспсервіс”, яка знаходиться на території ТОВ “Восток Інвест Груп”, перешкоджають в’їздні та виїзні ворота, розташовані на межі території ТОВ “Восток Інвест Груп” та які знаходяться в момент обстеження в зачиненому стані (а.с.101,107,Т.1).
Отже, під час апеляційного провадження судовою колегією з’ясовано, що відповідач побудував на території, яка на даний час йому ще не належить та встановив двоє воріт на належній позивачу залізничній колії та відповідно на належній позивачу земельній ділянці на якій розміщена ця колія
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем факту засмічення колії саме відповідачем.
Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 05.09.2006 по справі №15/186пн ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника – Товариство з обмеженою відповідальністю „Восток Інвест Груп”, м. Луганськ.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток Інвест Груп” від 15.09.2006 №15/09-06 на рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2006 у справі №15/186пн залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2006 у справі №15/186пн залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова