ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.11.2006 року Справа № 18/188пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Баннової Т.М.
Бойченка К.І.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від заявника Кадацький М.В., прокурор, посвідчення
№ 944 від 10.01.06;
від позивача Луковська І.В., представник за
довіреністю №2483 від 16.11.06;
Михайлов В.В., перший заступник
міського голови Кіровської міської ради,
довіреність №1853 від 01.09.06;
від відповідача Сенюта О.А., інженер юридичного
відділу, довіреність №66 від 03.01.06;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційне подання Прокурора м. Кіровська в інтересах
держави в особі Кіровської міської ради,
м. Кіровськ Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 11.09.06
по справі №18/188пд (суддя Корнієнко В.В.)
за позовом Прокурора м. Кіровська в інтересах
держави в особі Кіровської міської ради,
м. Кіровськ Луганської області
до відповідача Товариства з обмеженою
відповідальністю
„Луганське енергетичне об’єднання”,
м. Луганськ
про спонукання підписати договір оренди
земельної ділянки
Дана справа розглядалась у судовому засіданні 16.11.06, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у цьому судовому засіданні було оголошено перерву до 17 годин 00 хвилин 23.11.06.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Кіровська в інтересах держави в особі Кіровської міської ради, м. Кіровськ Луганської області, звернувся із заявою до господарського суду Луганської області про спонукання Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” підписати з Кіровською міською радою договір оренди земельних ділянок.
Заявою №2068-вих. Від 02.09.06 прокурор виклав вимоги в наступній редакції: визнати укладеним договір оренди землі між Кіровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” з моменту його реєстрації в Державному земельному кадастрі, а саме: 25 січня 2005 року, з урахуванням узгодження розбіжностей, викладених у протоколі №1 від 26 жовтня 2004 року до договору та з викладенням п.9 договору в наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі згідно рішення №417 від 25.12.03 13 сесії Кіровської міської ради 24 скликання „Про затвердження положення про визначення рівня орендної плати за користування земельними ділянками на території Кіровської міської ради”, згідно якого орендна плата за земельні ділянки, зайняті землями технічної інфраструктури становить 10% від грошової оцінки. Форма орендної плати – грошова у гривнях, яка складає (шістдесят одна тисяча сімсот сім гривень 08 копійок) за рік. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця код платежу 13050200 р/р №33216812800023, МФО 804013, ідентифікаційний код 24046946 УДК в луганській області місячна сума орендної плати складає – 5142 грн. 26 коп. (п’ять тисяч сто сорок дві гривні 26 копійок) (а.с.80).
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.09.06 у справі №18/188пд у задоволенні позову відмовлено, при цьому місцевий господарський суд не прийняв зміни до позовних вимог прокурора.
В обґрунтування рішення місцевий господарський суд посилався на вимоги ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду землі” та ст.181 Господарського кодексу України. Мотивовані висновки місцевого господарського суду тим, що у суду відсутні законні підстави зобов’язувати відповідача підписувати з позивачем договір оренди землі в редакції позивача, так як вказаний договір на підставі закону вже вважається укладеним між сторонами за позовом, в редакції відповідача.
Не погоджуючись з даним рішенням, Прокурор м. Кіровська звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням від 27.09.06 №3053вих., яким просить рішення господарського суду Луганської області від 11.09.06 у даній справі скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
На думку прокурора, судом неправильно застосовано ст.ст.22, 29 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявою від 02.09.06 прокурор змінив лише предмет позову, а саме: спонукання підпису договору оренди земельних ділянок на визнання договору укладеним, залишивши без змін підстави.
Крім того, судом першої інстанції не дана правова оцінка доводам позивача та прокурора, а саме, рішенням господарського суду Луганської області від 26.07.05 по справі №1/241 Товариству з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” було відмовлено в позові про визнання рішення Кіровської міської ради №417 від 25.12.03 „Про затвердження положення про визнання рівня орендної плати за користування земельними ділянками на території Кіровської міської ради” недійсним. Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.09.05 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.07.06 рішення Кіровської міської ради №417 від 25.12.03 визнано законним і дійсним, а рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, відзивом №ОЮ/3011 від 16.11.06 просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційне подання – без задоволення, оскільки наведені доводи в апеляційному поданні вважає безпідставними.
Розпорядженням від 19.08.2006 голови Луганського апеляційного господарського суду Зуєвич А.М., відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційного подання Прокурора м. Кіровська Луганської області від 27.09.06 на рішення господарського суду Луганської області від 11.09.06 по справі №18/188пд призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Баннова Т.М., Бойченко К.І. – судді.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спір виник між сторонами в процесі укладення ними господарського договору щодо оренди землі.
Порядок укладення господарських договорів врегульовано ст.181 Господарського кодексу України, який є спеціальним законом, що регулює відносини у сфері господарювання.
Згідно п.4 ст.181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Так, відповідач одержав проект договору 04.10.04 (див. супровідний лист №2738 від 28.09.04 – а.с.34), підписав його разом із протоколом розбіжностей та в рамках двадцятиденного строку надіслав позивачу, що підтверджується супровідним листом №09/2710 від 22.10.04, який одержано позивачем 25.10.04 (у перший робочий день).
Отже відповідачем додержано порядок передбачений п.4 ст.181 Господарського кодексу України.
Згідно п.5 ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Згідно п.7 ст.181 Господарського кодексу України - якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Листом від 17.11.06 №3299-вих. Прокурором подано „доповнення до апеляційної скарги” із додатковими доводами щодо помилковості оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Зокрема зазначено, що враховуючи приписи ст.646 Цивільного кодексу України , а також лист позивача від 08.11.04, в якому він не погодився з пропозицією відповідача про розмір орендної плати.
Позивач розглянувши протокол розбіжностей, погодився із шістю його пунктами (із семи) в редакції відповідача, про що підписав та надіслав відповідачу протокол погодження розбіжностей, а стосовно розбіжностей щодо розміру орендної плати листом від 27.10.04 №3122 (а.с.35) повідомив сторону про передачу спору з даного питання в суд.
Отже, питання щодо розміру орендної плати (2% або 10% від грошової оцінки землі) не було врегульовано між сторонами, але спір на вирішення господарського суду позивачем не передався.
Для вирішення питання щодо порядку укладення договору (п.5 або п.7 ст.181 Господарського кодексу України) необхідно визначитися з питанням стосовно обов’язковості для сторін укладання договору.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обов’язковості укладення сторонами договору оренди.
Судова колегія враховує наступне.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,7821 га. На земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна, що належать відповідачу: підстанції, трансформаторні підстанції, опори повітряних ліній електромереж, Кіровський РЕМ (п.п.2,3 договору).
Землі, що надаються під електрогенеруючи об’єкти, об’єкти транспортування електроенергії до користувача є землями енергетичної системи (ст.763 Земельного кодексу України).
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (п.2 ст.125 Земельного кодексу України).
Приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється (п.3 ст.125 Земельного кодексу України).
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
За таких обставин укладення договору оренди для сторін є обов’язковим, у зв’язку із чим наслідки неврегулювання розбіжностей за договором в судовому порядку в строк передбачений п.5 ст.181 Господарського кодексу України, настають відповідно до п.7 ст.181 Господарського кодексу України, тобто вважаються прийнятими пропозиції відповідача за протоколом розбіжностей, тобто розмір оренди - 2% від грошової оцінки землі.
Судова колегія не погоджується із доводами апеляційного подання про неправильне застосування судом першої інстанції ст.ст.22, 29 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заява прокурора від 02.07.06 №2068 про зміну позовних вимог не прийнята судом.
У вказаній заяві прокурор просить визнати договір укладеним в редакції позивача (орендна плата складає 10 % від грошової оцінки землі), тоді як за позовною вимогою вимоги стосувалися спонукання відповідача підписати договір оренди земельних ділянок з Кіровською міською радою.
Отже предметом позову є обов’язок сторін (відповідача) укласти договір оренди землі, - підставою – порушення відповідачем даного обов’язку.
Предметом позовних вимог уточнених прокурором листом від 02.07.06 є укладений договір, а його підставою державна реєстрація договору в редакції відповідача.
Щодо необхідності застосування судом ст.646 Цивільного кодексу України.
Дані доводи прокурора не були предметом розгляду суду першої інстанції, з’явилися тільки в процесі розгляду справи апеляційною інстанцією.
Згідно положень даної статті – відповідь про дачу згоди на укладення договору на інших, ніж було запропоновано умовах, є відмовою від пропозиції, і разом із тим новою пропозицією особи, що зробила попередню пропозицію.
Дана стаття передбачає, що у разі незгоди сторони із запропонованими умовами договору, вона має право пропонувати свої. При цьому попередня пропозиція втрачає юридичне значення. Сторони почерзі можуть мінятися місцями, виступаючи в ролі офертів. Процес погодження умов договору за цією статтею може бути довготривалим, поки сторони не прийдуть до єдиної редакції або не відмовляться від його укладення. При цьому договір є неукладеним доки сторони не прийдуть до єдиної редакції договору.
Отже ст.646 Цивільного кодексу України регулює вільний порядок укладення договорів.
Пункт 7 статті 181 Господарського кодексу України передбачає порядок, коли укладення договору є обов’язковим для сторін.
Отже прокурор не взяв до уваги ту важливу обставину, що договір оренди землі під об’єктами енергопостачання є саме таким договором.
Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції Господарський кодекс України є спеціальним законом, який регулює господарські відносини. В тому числі в процесі укладення господарських договорів.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 11.09.06 у справі №18/188пд ґрунтується на повному та всебічному розгляді всіх обставин справи, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права та відповідає обставинам справи.
Підстав для скасування або зміни рішення не вбачається.
На підставі викладеного апеляційне подання не може бути задоволено, рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки скаржник звільнений від їх сплати Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.
За згодою представників сторін присутніх у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання прокурора м. Кіровська в інтересах держави в особі Кіровської міської ради, м. Кіровськ Луганської області, від 27.09.06 від №3053вих. на рішення господарського суду Луганської області від 11.09.06 у справі №18/188пд залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 11.09.06 у справі №18/188пд залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя Т.М. Баннова
Суддя К.І. Бойченко